Восени минулого року, урбан-активісти були стурбовані: звільнили весь керівний апарат департаменту містобудування та архітектури міста Києва (з причини підозри в корупції). Урбан-активісти почали вимагати від КМДА призначити очільника ДМА шляхом проведення конкурсу. Так як затвердженої законом процедури проведення подібних конкурсів немає, комісія прийняла «правила гри» голосами більшості.
Урбан- активісти зітхнули з полегшенням , адже до складу комісії увійшли їх делегати – відомі громадські діячі, довіра до яких ні в кого не викликала сумніву. Та й затверджена процедура оцінювання кандидатів також не викликала підозри. Але одразу ж після початку процедури оцінювання професійних якостей кандидатів – стався перший скандал.
« Дорогие Киевляне! Нас с вами держат за идиотов ! »
п ід таким заголовком вийшов пост у фейсбуці ініціатора конкурсу та негла сного лідера урбан-активістів, в минулому російського блогера Дмитра Гуріна.
У публікації йшла мова про сумнівність результатів тестування на знання законодавства. Публікація викликала великий резонанс у фейсбук-спільноті і наче дала відмашку для початку активного знущання над професійними досягненнями кандидатів. Висміювались архітектурні проекти, архівні креслення та особистості. Тож голосування за кандидатів у другий тур, відбувалося під «зливи» бруду на кандидатів зі сторони урбан-активістів. Як зазначив один із членів комісії «ми приступили до голосування, коли на кожного з кандидатів нам принесли по відру помиїв». Після оголошення кандидатів у другий тур, виявилось, що діючого очільника ДМА у списку кандидатів немає, урбан-активіти спричинили другу хвилю скандалу.
«От зыв (відкликання) представителей громады из конкурсной комисии!» - під таким заголовком вийшов коментар того самого блогера, що до результатів голосування по першому туру.
Урбан-активісти одразу ж підтримали відкликання. Дивно те, що ще два тижні до того довіра до представників громади була безперечна. Формальним приводом для недовіри стало незначне спрощення форми оцінювання кандидатів. Але у неформальній бесіді, деякі урбан-активісти заявляли, що їх не влаштовує саме п’ятірка фіналістів. І дійсно, як може влаштовувати людина, на яку щойно вилив відро бруду?
Після заяви активістів про відкликання представників громади, пролунало ще більш абсурдне твердження: «активісти блокуватимуть у суді конкурс на головного архітектора Києва»- тобто будуть оскаржувати процедуру яку вигадали по суті самі, адже, нагадаю, ніяких законних актів, що регламентують конкурси на посади наразі немає.
Закон про такі конкурси хоч і було прийнято, але вступить в силу він лише у травні цього року. А до цього часу посаду головного архітектора буде виконувати чинний виконуючий обов’язків головного архітектора.
То чого добивалися урбан-активісти?
Під час проведення конкурсу, процедуру затвердження (без нагляду громадськості) проходять декілька важливих та досить суперечливих документів: Генеральний план, Зонінг центральної частини міста та плани детально планування. Ці документи у тій чи інший спосіб узаконюють можливість будівництва житла на суперечливих ділянках – лісопарки, сквери, пром. зони, та ін.
Складається враження що ініціюючи скандал навколо конкурсу, та нагнітаючи соціальну напругу з цього приводу, хтось намагається відволікти увагу громадськості від дійсно важливих містобудівних питань?