"Силовики" збільшують свій вплив та можливості для власного збагачення
Правоохоронна система
Останніми тижнями мені вкотре доводиться звертатися до дуже контроверсійного питання. Зараз в Україні ми спостерігаємо не якусь унікальну, суто українську, але при цьому вкрай негативну тенденцію — посилення впливу “силовиків”. Причому йдеться не про військових, які захищають країну від російських загарбників, а про правоохоронців, які отримали можливості для посилення своєї значущості в державі та, чого приховувати, власного збагачення.
Розгортаються дві пов’язані між собою тенденції. З одного боку — тиск з боку правоохоронців та показові процеси проти ефективних державних топ-менеджерів, реформаторів — Пивоварського, Смелянського, Дихне, Шевченка.
З іншого — начебто з минулого виникають “наїзди” силовиків на публічний, часто-густо високотехнологічний, бізнес.
Найбільш гучний приклад — “MacPaw”, у якому за дії правоохоронців було соромно міністру Федорову.
Фактично це був ляпас українській бізнес-спільноті. “MacPaw” — один з флагманів української IT-індустрії, компанія, компанія, що створила кілька успішних продуктів для девайсів Apple, якими користуються більше 30 мільйонів людей по всьому світу. Компанія, яка працювала виключно “в білу”, втілюючи найкращі моделі менеджменту. Зокрема, для рекреації своїх співробітників.
Втім не тільки турбота про своїх співробітників, але й про країну. Після початку війни у компанії з'явився зовсім новий напрямок — тактична медицина. “MacPaw Development Fund”, у якому лише гроші компанії “MacPaw”, витратив $5 млн на підтримку ЗСУ та українців, спрямувавши їх на медичні комплектуючи, турнікети, матеріали, аптечки. Наприклад, завдяки Косовану в Україні з'явилося 40 000 турнікетів. Але, як виявилися, в Україні таке переслідується. Надмірна успішність і соціальна відповідальність караються.
На захист бізнесу та його власника Олександра Косована стала вся IT-спільнота, представники великого бізнесу та навіть державні діячі. За словами Косована, “MacPaw” вже давно має справу із шантажем, погрозами, наклепами та візитами "тітушок".
Скандал з “MacPaw” на виду, але є десятки менш відомих. Наприклад, є сумна історія найбільшого в Україні виробника пакування “Палп Мілл Прінт”, який БЕБ переслідують по другому колу за вже спростованими у судах звинуваченнями.
Підприємство виготовляє пакування для “АВК” та “БКК”, "Оболонь", "ЖАКО", пакування для чаїв та кави, друкує книжки, журнали, каталоги тощо. Загалом "Палп Мілл Прінт" забезпечує пакуванням понад 700 різних бізнесів, які реалізовують потім свої товари в Україні та за її межами. Усі ці підприємства можуть залишитися без пакування і без етикеток, адже переслідуючи "Палп Мілл Прінт", силовики по другому колу арештовують майнові та немайнові активи компанії та блокують її рахунки. Серед абсурдних звинувачень на адресу компанії — факт купівлі на аукціоні у 2019 році активів збанкрутілого підприємства ПрАТ "Бліц-Інформ" за 49,6 млн грн, а також факт отримання поворотної фінансової допомоги від ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат".
Профільна парламентська ТСК встановила факти вимагання від свідків кримінальних проваджень під час досудового розслідування можливо детективами певної винагороди та вилучення у підприємства техніки “APPLE” на суму близько 112 млн грн, тема була предметом реагування посольства Австрії. Зокрема, посол Австрії в Україні Арад Бенкьо закликав українських правоохоронців не блокувати діяльність бізнесу, тим паче коли його вина ні в чому не доведена.
Однак першу скрипку у цьому оркестрі грає СБУ, яку використовують не тільки для “доїння” бізнесу, а й щоб закрити рота.
Зокрема, СБУ звинуватила посадовців Національної спілки архітекторів України в махінаціях у будівельній сфері України й після чергових обшуків висунула підозри в скоєнні злочину двом керівникам та IT-фахівцю. У відповідь представники спілки заявляють про тиск через їхню критику містобудівної реформи, зокрема провладного законопроекту №5655. Заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій заявляла про тиск “силовиків”. Мета — “знищення НСАУ, щоб не стояли на шляху «містоґвалтівної» реформи якісь непотрібні нікому архітектори та урбаністи”. Анні Кирій ламали аккаунт у Фейсбуці, активістка повідомляла, що під час обшуків співробітник СБУ прямо закликав її “не писати постів у Фейсбуці”.
Що називається “знайдіть 10 відмінностей від Росії”.
Ну а коли причепитися геть немає до чого, придумано ноу-хау — силовики починають торгувати невнесенням компанії у санкційні списки. Бізнес шантажують тим, що його звинуватять у “продовженні роботи в РФ” та “фінансуванні тероризму”.
Причому, ніяких претензій до міжнародних корпорацій, який дійсно працюють в РФ та навіть фінансують російську армію, від спецслужб досі чомусь немає. Наприклад, до “Ашан”, “Декатлон”, “Нестле”, “Райффазен”, “Пепсі”, “Юнілівер” тощо. Бо буде міжнародний скандал.
Натомість багато претензій до українців, які вийшли з ринку РФ у перші тижні після 24.02.22.
Наприклад, “Паріматч” зараз, за інформацією з соцмереж, попередньо обробляє один з силових органів, як це було у випадку “MacPaw”. Компанію наполегливо примушують “підтримати національну безпеку”, погрожуючи внесенням у санкційні списки і відкликанням ліцензії. Хоча компанія за власною ініціативою перерахувала на підтримку ЗСУ більше 0,7 млрд грн.
Люди без принципів, але у погонах паразитують на ненависті народу до ворога та цинічно “монетизують” її у власних корисливих інтересах. Нічого нового та дивного. Кому війна….
Варто зазначити, що цей процес йде як на високому рівні, як з “MacPaw” або “Паріматч”, де мова йде про багатомільйонні суми, так і на нижчих рівнях. Так, наприклад, київські прокурори кошмарять ресторанний бізнес, а поліція влаштовує маски-шоу в київському готелі для рольових ігор, що, власне, також є рольовою грою, тільки з більшою ставкою.
І до 24.02.22 американський Forbes писав про те, що довіра міжнародних інвесторів до України падає через тиск на бізнес, щорічно фіксувавався відтік капіталу на мільярд доларів.
Ми всі пам’ятаємо "наїзди" на "Синєво", "Драгон капітал", "Юконтрол" та інших.
Але це було до початку повномасштабного російського військового вторгнення. А під час війни, здавалося б, держава мала плекати бізнес. Так вважає суспільство. І це здорова думка. 62% українців вважають, що для якнайшвидшого повоєнного відновлення уряд має знизити податки, щоб підприємці швидше створювали робочі місця.
Формально влада декларує такі наміри. У вересні 2022 року Президент Володимир Зеленський актуалізував увагу на економіці, закликавши іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну. У виступі на зустрічі з керівниками великого бізнесу під час відкриття Нью-Йоркської фондової біржі він заявив про велику інформаційну кампанію із залучення інвестицій. "Сьогодні ми даємо старт великій інформаційній кампанії із залучення інвестицій #AdvantageUkraine . Ми розповімо всьому світу, чому Україна вже сьогодні є місцем вигідних інвестиційних та фінансових можливостей", – сказав він.
А що маємо насправді?
Тиск силовиків посилюється в умовах, коли на бізнес скажено тисне криза, викликана війною. Як свідчать результати нового опитування щодо стійкості бізнесу, проведеного Американською торговельною палатою разом із McKinsey & Company Україна. Продажі у 47% компаній у 2022 році впали, і у 2023 році ситуація погіршиться.
Влада пиляє сук, на якому сидить. Колись це вже робив Янукович.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 184
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 89
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 30225
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 20951
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17975
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13122
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11205