Тютюнова галузь: внаслідок війни введення деяких норм закону доведеться відтерміновувати

Десь у ЗМІ чи у соцмережі на очі потрапила критика тютюнових компаній, які звернулись до Президента України Володимира Зеленського з проханням відтермінувати деякі норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» №1978-ІХ.

Чесно кажучи, не вважаю правильною практику писати чолобитні главі держави (царю-батюшку) з питань, які не мають відношення до зони його конституційних обов'язків. Хоча мова все ж таки не про це.

Річ у тім, що законодавці у грудні 2021 року ухвалили закон, яким, у тому числі, встановлена вимога до початку 2024 року змінити форму пачок цигарок (Це має бути прямокутний паралелепіпед, скошені та заокруглені краї вважаються прийнятними, 65% попередження про шкоду здоров’я - фото і текст, текстові попередження про шкоду здоров’ю - 50% бічної поверхні пачки. Зараз попередження має бути 50% лише на двох сторонах пачки).

Я вельми скептично дивлюсь на ці трохи дурнуваті, суто бюрократичні вимоги. Бо не вони визначають вплив на тютюнопаління. Принаймні, справді позитивний досвід протидії тютюнопаління в США демонструє суттєво інший шлях боротьби з цією шкідливою звичкою.

Але ці регуляторні, бюрократичні дурниці передбачені під гаслом приведення українського законодавства у відповідність до нормативних актів ЄС. Тому - ок, їх вже ухвалили.

Питання лише у тому, що коли законодавці наприкінці 2021 року ухвалювали вимогу протягом 24 місяців змінити форму пачок цигарок, ніхто не знав про початок повномасштабного військового вторгнення 24 лютого 2022 року. У грудні 2021 року ті строки проведення заходів з відповідного переоснащення виробничих потужностей тютюнових фабрик вважались цілком виваженими і достатніми.

Ситуація зараз геть інша. Ніхто з виробників, у тому числі і тютюнові компанії, не мають технологічної можливості проводити переоснащення виробництва. І це не тільки питання додаткових інвестицій. Це також проблема замовлення необхідного обладнання, яке в Україні не виготовляється, а потім його завезення, установка, налаштування. Це те, що роблять безпосередньо виробники. Ніхто зараз не впевнений у строках завершення війни, тому ніхто не наважиться завозити в Україну обладнання, яке може бути знищено внаслідок ракетних обстрілів. Як і самі виробничі потужності тютюнових фабрик.

До речі, Амкор Ренч Україна (дочірня компанія Amcor Limited — міжнародної компанії, що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів), яке знаходиться у місті Дергачі, Харківська область, і займається виробництвом пакувальних матеріалів для тютюнової промисловості, зупинила виробництво. А саме воно постачало паковання всім тютюновим компаніям з числа «великої четвірки», яка тепер змушена імпортувати пачки.

А є ще питання, що жоден іноземний виробник відповідного обладнання не наважиться відправляти в Україну своїх співробітників для пусконалагоджувальних робіт.

Тобто, до завершення війни не те що виконати, а навіть починати реалізовувати заходи по реалізації вищезгаданих норм закону, ніхто не наважиться. Це не питання чиїхось примх. Це визнання певної реальності, якою є війна.

Тому необхідність змінити строки реалізації певних норм є не просто логічною, а єдино можливою. Очевидно, що мають бути встановлені ті самі 24 місяця для приведення виробництва у відповідності до законодавства, але з дати офіційного завершення воєнного стану в Україні.

Якщо цього не зробити, тоді діючи тютюнові фабрики Україні потрібно буде зупинити, натомість всю тютюнову продукцію імпортувати. Це неминуче призведе до зростання нелегального ринку, який і так зростає захмарними темпами, закриття виробництв в Україні, зростання товарного імпорту, неможливості експорту, відповідно - втрати валютної виручку, втрати робочих місць, втрати мільярдів гривень надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Якщо ж виробництва зупиняться, то об'єктивно немає гарантії, що вони повернуться в Україну після війни, оскільки всі процеси будуть працювати поза Україною і не буде сенсу переналаштовувати їх знову.

Тому критика на адресу тютюнових компаній, про яку згадав на початку, виглядає відверто некоректною.