Мій близький друг, один з провідних українських юристів, днями спитав, чи не здається мені, що США підштовхували Путіна до повномасштабної військової агресії проти України. І якщо це так, то навіщо вони це робили.
Цілком імовірно, що США були зацікавлені у цій російській авантюрі. Хоча вони не були впевнені, наскільки українська армія зможе пручатися повномасштабній російській військовій агресії. Саме тому дуже обережно підходили до постачань зброї для потреб ЗСУ. Бо не хотіли повторення наслідків обвалу афганської армії. Другу поспіль помилку політикам Демпартії ніхто не пробачив би. Лише мужність та героїзм, професіоналізм і навченість наших військових з кожним тижнем повномасштабної війни спонукав керівництво США до збільшення постачань зброї, особливо її сучасних зразків.
До наслідків для США перемоги України у цій війні перейдемо згодом, але дамо відповідь на питання, чи виграли би вони від нашої поразки? Звісно, це був би не такий гарний результат для США, але позитиви полягали би у стрімкому зростанні занепокоєності їхніх європейських партнерів та потреби військової підтримки з боку США з усіма відповідними плюшками для американців. Крім того, американці були впевнені, що навіть в разі воєнної поразки поразки і втечі українського державного керівництва, чого вони не виключали з урахуванням постаті самого Зеленського та особливо його оточення, Росія зіштовхнеться в Україні з дуже потужним партизанським опором, який нищитиме намагання підкорити окуповані території. Що у свою чергу ослаблюватиме Росію і не даватиме можливості створювати повноцінну антизахідну коаліцію з боку Росії та Китаю.
Більш того, перемога Росії у війні з Україною посилювала би амбіції її керівництва, тому створювала би перешкоди для її формування. Ані китайське, ані російське керівництво в цьому випадку не захотіли би бути в якості веденого в ній.
Тому навіть російська окупація України не мала би для США якихось суттєвих негативів, натомість створювала сукупність потенційних позитивів.
Неймовірно більше вигод США надає воєнна і геополітична поразка Росії. Особливо, якщо врахувати, що обходиться їм це просто за “смішні” кошти у порівнянні з тим, що вони витратили на це протистояння після Другої світової війни.
По-перше, це остаточно прибирає з геополітичної арени супротивника, який у тій чи іншій мірі був таким протягом останніх майже восьмидесяти років. В США істеблішмент про це пам'ятає.
По-друге, повністю зникає вплив Росії на країни Близького Сходу, Африки та Азії. Відповідно там зростатиме вплив США.
По-третіх, суттєво ослаблюються потенційні загрози з боку Китаю. Ослаблення, тим більше зникнення, Росії як геополітичного союзника означатиме для Китаю намагатись буцатися один на один проти колективного Заходу. Цього він точно не бажатиме.
По-четвертих, спроби російського керівництва в умовах поразки у війні проти України застосувати тактичну ядерну зброю (ТЯЗ) дозволить США фактично за згодою всіх провідних країн світу, включно з Китаєм та Індією, нанести масований удар не конвенційною зброєю по всім базам знаходження російської ядерної зброї та засобів її запуску. Тобто, США на легальній основі отримує можливість знищити всю російську зброю, яка може загрожувати їм самим та їхнім союзникам.
Підтримка цього кроку США з боку Китаю та Індії буде пов'язана з тим, що в разі застосування ТЯЗ, вже не кажучи про стратегічну ядерну зброю, російське керівництво, створює загрозу геополітичної дестабілізації їхнім країнам з величезними негативами для них. Тому вони будуть теж категорично проти того, щоби таке залишилось без руйнівних наслідків для Росії. Гірше відкриття “ящика Пандори” лише, якщо її негайно не захлопнуть.
Виходячи з цих припущень, не виключаю, що США можуть навіть певною мірою підштовхувати до подібного божевільного кроку російське керівництво. Вони заганяють Путіна у дуже вузький коридор можливостей подальших дій, наслідком яких неминуче буде воєнна поразка, з імовірною подальшою повною руйнацією Російської імперії з її сталими традиціями азійської деспотії.
