Все, про що кажуть нинішні можновладці, доводиться сприймати з точністю до навпаки. І це, на жаль, вже давно стало нормою.
Так “Слуги народу” не втомлюються повторювати, що законопроект №5600 є «антиолігархічним». Хоча найбільш постраждалим від нього, насправді, будуть пересічні громадяни, малий та середній бізнес, селяни, які щось вирощують на свої городах та садах. А от олігархи, особливо ті, що наближені до влади, а також, наприклад, представники грального бізнесу, лише виграють від нього.
Для експертного середовища та представників бізнесу давно є очевидним, що до боротьби з “олігархами” цей законопроект жодного відношенню не має. Не відповідає також дійсності твердження, що він не погіршуватиме становище малого та середнього бізнесу, мільйонів пересічних громадян. Не можна назвати його і справедливим, незважаючи на всі запевнення Президента Зе у зворотному. Цей законопроект, як і вся економічна політика нинішньої влади, є очевидним симбіозом некомпетентності, відвертого цинізму та корупції.
Так, наприклад, якщо подивитися процедуру голосування за законопроект №5600, стає очевидним, що фактично єдиною відхиленою стала правка №97. Це рішення парламенту Офіс Президента назвав «антиахметівським» та оголосив про чергову перемогу у боротьбі з олігархатом. Однак, якщо проаналізувати зміст відхиленої поправки, то стає зрозумілим, що її відхилили, насправді, захищаючи інтереси головного лялькаря та бенефіціара нинішньої влади — пана Коломойського.
Так, правка №97 встановлювала єдині підходи до оподаткування залізної та марганцевої руди (прив'язка до індикативних цін у Китаї з коригуванням на доставку). У разі її ухвалення ГЗК пана Коломойського (Марганецький, Покровський) платили б на 20 млн. доларів на рік більше, ніж зараз. Адже, за фактом, зараз вони платять рентні платежі від внутрішньої ціни на марганцеву руду між ГЗК та феросплавними заводами Коломойського, а ця ціна — зовсім не ринкова.
Зараз, коли правку №97 відхилили, рентні платежі для залізної руди розраховуватиметься від індикативної світової ціни. А ось рента для марганцевої руди розраховуватиметься по-старому, і головна наша “інвестняня” продовжуватиме платити копійки до держбюджету від своїх марганцевих ГЗК. Тобто, єдині, однакові для всіх правила та справедливе оподаткування нам поки що може тільки снитися.
Причин для подібної вибірковості багато, але найбільш вагомим є факт активного союзництва президента та одіозного олігарха, який переховується від правоохоронних органів США, обікрав нашу державу на сотні мільярдів гривень, і зупинятися не збирається. Тим більше, що фактів, які підтверджують цей союз та це пограбування держави в його інтересах, більш ніж достатньо, починаючи від “Центренерго”, “Енергоатому”, “Укрнафти”, “Нафтогазу” та “Великим будівництвом” і закінчуючи проектом “Великий вагон”, який, якщо олігарху вдасться його проштовхнути, принесе йому ще близько 100 мільярдів гривень.
На тлі цієї вибірковості особливо сумно виглядає той факт, що для мільйонів пересічних українців та представників малого та середнього бізнесу адміністративний тиск та податки зростуть більш ніж значно — починаючи від банального подорожчанням продуктів та закінчуючи «податком на Фейсбук». Адже Ґуґл уже попередив українців, що вартість платних послуг зросте на 20%.
Тому погоджуюсь з думкою, що на наступних президентських та парламентських виборах отримає значну підтримку представників бізнесу та мільйонів пересічних громадян та політична сила, яка пообіцяє скасувати все, що вже наприймала у податковій сфері нинішня влада.
