Під гаслом "дерегуляції" національну економіку свідомо занурюють у хаос
Оборот підакцизних виробів
Парламентські “Слуги народу” збираються ухвалити величезний пакет змін до законодавства (проекту закону №5600). Причому, збираються вони це робити у турборежимі за спецпроцедурою, фактично без обговорення тексту законопроекту, запропонованого профільним парламентським комітетом (Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики) до другого читання. Це може спровокувати ухвалення багатьох правок, за якими проглядатимуть інтереси тих чи інших бізнесових груп, що матиме довгострокові негативні наслідки.
Одним з таких прикладів можна вважати поправку, яку лобіює нардеп Олексій Ковальов. Він є Головою підкомітету з питань акцизного податку та законодавчого регулювання ринку спирту, алкоголю і тютюну Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Формально його правка відхилена, хоча, насправді, майже в тій самій редакції, але від профільного комітету, правка врахована і рекомендована для прийняття у другому читанні.
Що ж пропонує партійний “Слуга народу” та підтримує профільний парламентський комітет?
Пропонуються доволі кардинальні зміни в частині системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних виробів, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або пального). Фактично запропоновано, щоби цим займались самі виробники і мали можливість самостійно формувати власну систему відстежування підакцизних товарів. Здавалось би “дерегуляція на марші”.
Але, очевидно, що йдеться про цілком свідомий запуск їхнього безконтрольного обігу.
Для того, щоби це зрозуміти, розберемо це на прикладі виробників тютюнових виробів.
Формально в Україні видано 38 ліцензій на виробництво тютюнових виробів. Тобто, якщо ця пропозиція буде прийнята, то потенційно ми матимемо 38 різних систем відстежування руху тютюнових виробів.
Виникає закономірне питання: “Як зможуть дистриб'ютори та роздрібні торгівці, що працюють з великою кількістю виробників, виконувати вимоги по відстежуванню різних виробників? Чи означає, що вони мають встановити усі наявні системі відстеження?”
Навіть якщо говорити лише про найбільших виробників в Україні — це 6 різних систем. Це, як мінімум, незручно та важко технічно, не говорячи вже про додаткові витрати на встановлення та обслуговування систем.
Також “слуга народу” пан Ковальов, і зараз вже профільний комітет, пропонують надати виробникам функцію контролю своїх контрагентів, коли виробники повинні перевіряти докази наявності системи відстеження, первинні документи, вимагати докази рівня попиту на продукцію тощо. Тобто, по суті, вони стають контролюючими органами і матимуть певні привілеї, а це може негативно вплинути на контрагентів. Але, одночасно, на них можна буде легко “повісити” відповідальність за неминучий безконтрольний обіг тютюнових виробів.
І найголовніше: існування багатьох чи навіть кількох систем відстеження руху тютюнових виробів прямо суперечить міжнародним зобов’язанням України перед Європейським Союзом, зокрема, Директиві 2014/40/ЄС, якою передбачено запровадження єдиної системи відстеження тютюнових виробів (track and trace). В той же час імплементація такої системи в Україні дозволить Україні долучитись до вже діючої в ЄС системи та більш ефективно протидіяти нелегальній торгівлі тютюновими виробами не тільки в Україні, але й на міжнародному рівні.
Це ми розібрали ситуацію лише з виробництвом тютюнових виробів. Ліцензіатів по виробництву алкогольних виробів незрівнянно більше. Відповідно, свідомо спланований хаос та безконтрольний обіг там буде ще більшим. А ще є питання обігу пального.
Враховуючи масштаб змін законодавства, які зараз пропонують ухвалити, нехтуючи Регламентом Верховної Ради, можна лише уявити той рівень економічного хаосу, який слід очікувати.
Чимось мені це нагадує початок 90-х, коли під гаслом пришвидшення проведення реформ віддали Кабінету Міністрів повноваження ухвалювати Декрети, що мають силу закону. Тоді теж казали, що парламентські процедури заважають та стримують проведення реформ. Це мало жахливі наслідки для держбюджету, доходів підприємств та добробуту громадян. Мені здавалось, що ми вже ніколи не повторимо ті помилки. Але, спостерігаючи, як зараз парламентські “Слуги народу” хочуть проштовхнути цей сумнозвісний законопроект №5600, розумію, що нашу державу можуть знову повністю занурити в економічний хаос.
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 341
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 109
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6961
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5300
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4290
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3512
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2672