Колапс економіки почнеться з енергетики: хто винен і чи можна уникнути
Енергоринок.
Критичне становище економіки ні у кого не викликає сумнівів. Фактор, від якого влада з перемінним успіхом відмахується, поки не з'являються під вікнами Офісу Президента (ОП) шахтарі або 9 посольств не вписуються за своїх інвесторів, — це енергетика.
Всі без винятку держкомпанії знаходяться в дефолтному стані, взаємні борги на ринку вже переступили всі червоні лінії. Ситуативним рішенням стане випуск ОВДП, та повернення в конструктив енергетичної політики для запобігання блекаута до Нового року.
Як діяти далі, як вирішити проблему в 2021 році за політичним популізмом поки розуміння не видно.
Сухий залишок
Державні компанії | Фінпоказник 2018 | Фінпоказник півроку 2020 | Борги станом на вересень 2020 | Причини |
Енергоатом | +4,6 млрд грн | -2,65 млрд грн | 15 млрд грн | Корупція, ручне керування з ОП |
Укренерго | +2,6 млрд грн | -18 млрд грн | 23 млрд грн | Невиплати тарифу заводами Коломойського Некоректна фінансова модель компенсації “зеленим” |
Центренерго | +0,5 млрд грн | - 0,5 млрд грн | (немає інформації) | Корупція. Повний контроль структурами Коломойського |
Гарантований покупець | (ще не існувало) | (інформація тільки за підсумком року) | 32,9 млрд грн | Адміністративні та нормативні обмеження, які не дозволяють вигідно продавати електроенергію. Маніпуляції на ринку електроенергії |
Як бачите стан критичний. Відповідальність за нього на п’яти інституціях української державної влади:
ОП, як куратор Енергоатому та НКРЕКП;
Сама НКРЕКП, в особі Тарсюка, Бабій, Коваленка та ін. — регулятор, який має найбільш непрофесійний склад за всі часи існування цього органу і повністю відповідає за безлад та “схематози” з “торгівлею повітрям” на ринку електроенергії;
Верховна Рада. В досягненнях цієї Ради є й імпорт із Росії, й схеми з “торгівлі повітрям”, й ексклюзивні пільги для Пінчука у вигляді божевілля під назвою “зелена металургія”;
Кабмін. Який так і не спромігся повернути контроль над галуззю, повністю заплющили вони очі на сумнівні дії НКРЕКП під тиском ОП. Фрагментарні рішення подеколи були на користь одного з двох олігархів: Коломойського та Ахметова.
Олігархи. Деструктивна роль Коломойського, який зайшов на ринок разом з новою владою, найяскравіше проявляється у двох епізодах — нахабне розкрадання Центренерго та “тероризування” інвесторів у “зелену” енергетику.
Що можна і треба зробити швидко
Перше. Україна не має запасу інвестиційної привабливості, щоби дозволити собі “кидати” інвесторів у ВДЕ. Тих, хто повірив в Україну, привіз сюди гроші, побудував єдину в історії незалежної України нову генерацію електроенергії (все решта — вкрай амортизований спадок СРСР). Їм в цьому році за умови болючого компромісу ретроспективно знизили “зелений” тариф.
Тепер Коломойський руками одіозного Дубинського намагається через Конституційний Суд “кинути” понад 400 іноземних та українських підприємців. Так, найбільший там, з невеликою для ринку часткою в 25%, Ахметов. Але решта — це компанії з Норвегії, Німеччини, Кореї, Туреччини. І гроші в них від ЄБРР та Світового банку, які завжди особливим чином оберігає Держдеп США.
Накопичено понад 24 млрд гривень боргів лише перед інвесторами. Цей процес ігнорувався весь рік (дивиться графік). Вже писав, що для вирішення проблеми з боргами найбільш ефективний механізм — випуск ОВДП. Це фактично єдиний інструмент, який не передбачатиме радикального підвищення тарифів для бізнесу й населення.
Друге. Очевидно, необхідно провести перезавантаження Регулятора.
НКРЕКП несе повну відповідальність за кризу. До того ж стало відомо, що Голова Регулятора Валерій Тарасюк має потужні зв’язки в Росії та регулярно туди навідується. Вже ставши членом НКРЕКП і маючи доступ до дуже чутливої інформації державного значення, він протягом 2016-2019 років відвідував країну агресора. Ці дані опприлюднив екс-голова СБУ Валентин Наливайченко. Якщо формально Президент Зе не відповідає за колапс енергетичної галузі, то питання потенційної державної зради він не має права ігнорувати.
Третє. Необхідно повернути контроль над ситуацією на держпідприємствах. Влада має негайно приватизувати “Центренерго”, вирвавши з лап Коломойського. Нещодавно стало відомо, що в разі приватизації “Центренерго” отримає для своїх потреб шахти “Добропіллявугілля”, які останні роки орендував Ахметов. Це логічний крок за умови швидкої приватизації. Приватизація “Центренерго” разом з шахтами дає реальну можливість продати за суму співмірну з боргами, створеними за останній рік грабунку “Центренерго”. Тобто в нуль. А “Енергоатом” повинен отримати незалежного керівника та наглядову раду, із залученням незалежних членів, замість куратора в ОП, та зграї шакалів навколо.
Що потрібно робити з точки зору довгострокової перспективи
Перше. Не допустити економічний колапс через падіння енергоринку можна виключно завершенням системних реформ. В цьому напрямку маємо жахливу стагнацію. А за певними напрямками — значний відкат. Реформи, переважно — це болісна річ, вони передбачають зміну звичних, але застарілих механізмів функціонування тих чи інших сфер життя, та застосування ринкових механізмів для всіх, у тому числі і для малозабезпечених верств населення. Але разом із тим і дозволяють збалансувати фінансово ці ринки, ввести реальну, а не обмежену конкуренцію, підвищувати якість послуг та позбутися корупції.
Друге. Притримуватись однієї стратегії. Якщо весь світ рухається в сторону безвуглецевої економіки, то уряд і президент вже сьогодні мають повернутись до шахтарів і сказати сувору правду — у нас з вами залишилось від трьох до п’яти років. Нашу електроенергію та наші продукти вже зовсім скоро через вуглецевий слід ми зможемо продавати тільки на Схід і задешево. Далі Україна не зможе дотувати усіх шахтарів та збиткові ТЕС/ТЕЦ.
Якщо ми хочемо будувати нове, то що це має бути?
З точки зору усього цивілізованого світу майбутнє виключно у відновлювальних джерелах енергії. Якщо ми не хочемо постійно вести енергоресурси для АЕС та ТЕС з Росії то ми маємо будувати ту енергетику, в якій вони не потрібні. Якщо хтось вважає, що будувати вітроелектростанції дорожче за АЕС, він помиляється. Будівництво нових атомних блоків, та виведення з експлуатації старих обійдуться нам значно дорожче ніж будь який самий високий “зелений” тариф. Не рахуючи закупівлі палива у агресора та захоронення ядерних відходів. Без такого розуміння у України немає шансів на місце в Європі, на конкурентноздатність промислових товарів там та на енергетичну незалежність.
В іншому випадку наш очікує подальша деградація структури економіки, матимемо багатомільярдні борги, які доведеться віддавати нашим дітям та онукам, клінічну смерть інвестклімату та дефолт усієї енергосистеми.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2304
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2041
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1885
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1598
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1516