Конкуренція через обмеження вартості електроенергії?

25 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 330-ІХ, який парламент ухвалив 4 грудня 2019 року. Як пише сайт Президента, метою документа є забезпечення належного контролю над цінами на електричну енергію за умов недостатньої конкуренції на цьому ринку; врегулювання питань роботи теплоелектроцентралей за нової моделі ринку електроенергії, що є необхідною передумовою для забезпечення теплопостачання споживачів в опалювальний період.

У людини, яка не так гаряче опікується проблемами енергетики, як Президент, може виникнути уявлення про дефіцит потужностей для виробництва електричної енергії, недостатню кількість учасників, або про монопольне становище виробника, який займає домінуюче становище на ринку. На ринку натомість є профіцит генеруючих потужностей, частина з яких не задіяна у виробництві електричної енергії, саме через відсутність попиту.

Найбільший виробник електричної енергії – Енергоатом - є державною власністю, у державній власності перебувають всі гідроелектростанції, що мають можливість балансувати попит та пропозицію електричної енергії, також до державної власності належить одна з найбільших теплових електростанцій – Центренерго. На ринку об’єктивно є помітний гравець, який сконцентрував у своїх руках значний обсяг теплових енергетичних блоків.

Можливо, дійсно необхідна реакція державного регулятора на таку концентрацію, та загрози які вона несе економіці країни. Яке ж рішення запропоноване в законі? Це обмеження ціни на динамічних ринках та збільшення обов’язкової частки продажу на цих ринках, сформульовані наступним чином. З 1 січня 2020 року до 31 грудня 2025 року включно гранична нижня межа обов’язкового місячного обсягу продажу електричної енергії виробниками (крім виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії) та імпортерами на ринку "на добу наперед" не може бути меншою 15 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку. У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.

На мою думку, прийняття вказаного закону навряд чи матиме позитивний вплив на розвиток конкуренції на ринку електричної енергії, тому що введення обмежень на вартість товару, який продається на ринку, з усією очевидністю не сприятиме залученню інвестицій на зовні привабливий ринок з недостатньою, на думку Президента, конкуренцією. Фактично, змінами до профільного закону встановлюється «ручне» управління ринком, збільшуються повноваження регулятора, зменшується контроль за ним, збільшуються корупційні ризики.

Крім того, гасла не відповідають дійсності, що підриває довіру до законодавця. За таких настроїв, з такою законотворчою технікою та за відсутності тиску МВФ щодо прийняття законів, які є реально нормативно – правовими актами, що самі по собі регулюють суспільні відносини, а не просто наділяють повноваженнями державні органи, недалеко до адміністративно – командної економіки та декретів.