Конкуренція через обмеження вартості електроенергії?
Не найкраща спроба регулювання ринку електричної енергії.
25 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 330-ІХ, який парламент ухвалив 4 грудня 2019 року. Як пише сайт Президента, метою документа є забезпечення належного контролю над цінами на електричну енергію за умов недостатньої конкуренції на цьому ринку; врегулювання питань роботи теплоелектроцентралей за нової моделі ринку електроенергії, що є необхідною передумовою для забезпечення теплопостачання споживачів в опалювальний період.
У людини, яка не так гаряче опікується проблемами енергетики, як Президент, може виникнути уявлення про дефіцит потужностей для виробництва електричної енергії, недостатню кількість учасників, або про монопольне становище виробника, який займає домінуюче становище на ринку. На ринку натомість є профіцит генеруючих потужностей, частина з яких не задіяна у виробництві електричної енергії, саме через відсутність попиту.
Найбільший виробник електричної енергії – Енергоатом - є державною власністю, у державній власності перебувають всі гідроелектростанції, що мають можливість балансувати попит та пропозицію електричної енергії, також до державної власності належить одна з найбільших теплових електростанцій – Центренерго. На ринку об’єктивно є помітний гравець, який сконцентрував у своїх руках значний обсяг теплових енергетичних блоків.
Можливо, дійсно необхідна реакція державного регулятора на таку концентрацію, та загрози які вона несе економіці країни. Яке ж рішення запропоноване в законі? Це обмеження ціни на динамічних ринках та збільшення обов’язкової частки продажу на цих ринках, сформульовані наступним чином. З 1 січня 2020 року до 31 грудня 2025 року включно гранична нижня межа обов’язкового місячного обсягу продажу електричної енергії виробниками (крім виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії) та імпортерами на ринку "на добу наперед" не може бути меншою 15 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку. У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.
На мою думку, прийняття вказаного закону навряд чи матиме позитивний вплив на розвиток конкуренції на ринку електричної енергії, тому що введення обмежень на вартість товару, який продається на ринку, з усією очевидністю не сприятиме залученню інвестицій на зовні привабливий ринок з недостатньою, на думку Президента, конкуренцією. Фактично, змінами до профільного закону встановлюється «ручне» управління ринком, збільшуються повноваження регулятора, зменшується контроль за ним, збільшуються корупційні ризики.
Крім того, гасла не відповідають дійсності, що підриває довіру до законодавця. За таких настроїв, з такою законотворчою технікою та за відсутності тиску МВФ щодо прийняття законів, які є реально нормативно – правовими актами, що самі по собі регулюють суспільні відносини, а не просто наділяють повноваженнями державні органи, недалеко до адміністративно – командної економіки та декретів.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 385
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 38820
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8299
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 4793
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4227
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4048