ВС про підстави накладення адмін арешту коштів на рахунку платника податків
Практика Верховного Суду щодо підстав накладення адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків (надалі – арешт коштів) по аналогії з адміністративним арештом майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Застосування податковою даного інструменту практично паралізує роботу підприємства, оскільки платник податків позбавляється можливості розпоряджатися своїми грошовими коштами на рахунках у банку.
Якими ж нормами передбачено правове регулювання такого способу "стимулювання" платника податків?
Так, пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) надає контролюючому органу право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків.
Пунктом 94.6 ст. 96 ПК України встановлено, що арешт коштів здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкової до суду.
Проте дане право для податкової не є абсолютним та є обмеженим правовими підставами для такого звернення.
Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлені такі правові підстави для звернення податкової:
1) наявність податкового боргу, якщо у такого платника податків відсутнє майно;
2) наявність податкового боргу та/або балансова вартість майна платника податків є меншою ніж сума податкового боргу;
3) наявність податкового боргу та/або майно платника податків не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкової до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у Постанові від 15 травня 2018 року в справі № 820/2312/17.
Дану правову позицію суди перших та апеляційних інстанцій і до сьогодні активно використовують під час прийняття відповідних рішень.
І здавалося б, що на цьому правові підстави мали би закінчитися, проте, Верховним Судом було змінено правову позицію щодо даного питання, яка активно ним використовується під час вирішення спорів.
Так, Верховний Суд у Постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 820/1929/17 дійшов до наступного правового висновку:
1) арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України;
2) арешт на кошти платника податків не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Однак, у даному рішенні Верховним Судом взагалі не було досліджено співвідношення пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України, як підстав для застосування арешту коштів.
Також, Верховний Суд, вказавши, що арешт на кошти не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, проігнорував п. 7.3 розділу VII Порядку від 14.07.2017 р. № 632, у якому вказано, що для застосування арешту коштів податкова подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому КАС України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Отже, на думку автора, Верховний Суд у Постанові від 27.11.2018 р. всупереч п. 56.21 ст. 56 ПК України припустив множинне трактування прав контролюючого органу, оскільки:
1) ПК України чітко розмежовує та не ототожнює поняття майна платника податків та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94 ПК України);
2) підстави для арешту майна передбачені п. 94.2 ст. 94 ПК України, а арешту коштів пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України;
3) жодними нормативно-правовими актами не передбачено, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів, є універсальними та визначеними п. 94.2 ст. 94 ПК України;
4) подача позову про застосування арешту коштів повинне здійснюватися в день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (п. 7.3 розділу VII Порядку № 632).
Згодом, Верховним Судом усе ж таки було досліджено співвідношення підстав для застосування арешту коштів передбачених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України та в Постанові від 28 травня 2019 року в справі № 813/3943/17 було вказано:
- норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини;
- норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків;
- пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Проте, таке тлумачення викликає ще більше запитань до суду, ніж надає платнику податків відповідей.
Також цікавою є правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 25 червня 2019 року в справі № 826/6657/18 у якій суд вказав, що реалізація права передбаченого пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України можлива лише за умови наявності підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 ПК України.
Отже, як ми можемо побачити, судова практика з даного питання, на даний момент, є досить неоднозначною, що на переконання автора, має негативний вплив на платника податків, оскільки позбавляє його однозначності при побудові стратегії захисту від протиправних дій податкової.
Сподіваємося, у майбутньому, Верховний Суд поставить усі крапки над "і" з даного питання, і судова практика буде розвиватися в одному сталому напрямку, що може полегшити для платника податків захист від протиправних дій фіскальних органів.
Висновок
Отже, з огляду на актуальну правозастосовчу практику, податкова має право накладення адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків із таких правових підстав:
1) загальних, передбачених нормами п. 94.2 ст. 94 ПК України;
2) виключних, передбачених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427