Декларувати чи не декларувати свої доходи?

Ми як Держава вже давно декларуємо Європейській напрямок розвитку, та ніби хочемо потрапити в таку омріяну спільноту Європи, з її цінностями та мораллю, але при цьому забуваємо про обов’язки, які виникають, а вірніше діють в країнах Європейського союзу.

Цікаве питання, а яка кількість наших громадян знає про обов’язки пересічного жителя Євросоюзу?

Думаю небагато, в переважній більшості наші співвітчизники знають про життя в Європі тільки з обкладинок глянцевих журналів, та з досвіду мандрівок. Звісно ще заробітчани, які привозять свої спогади та враження на Батьківщину, разом з тими заробітками, які вони там отримують.

Думаю ні для кого не є таємницею, що той добробут, який ми бачимо в Європі створений завдяки не тільки наполегливій праці, а й жорсткій податковій політиці держави.

Повертаючись до омріяної нами Європи хочу наголосити, що там також впроваджували загальну декларацію доходів в свій час поетапно. Чехія наприклад тільки з 2013 році почила впровадження даної реформи. У кожної країни реформа відбувалась не одразу, а поступово. Є надія, що в оприлюдненому в вересні законопроекті також будуть перехідні норми.

Цікаво спостерігати за останніми коментарями політиків та експертів, з приводу давно задекларованих ще тодішньою Податковою , а зараз Міндоходів, ініціативи з приводу обов’язкового декларування доходів населення .

Я не хочу опускатися до «мідних труб», які тільки і трублять про ті чи інші ласки пересічним громадянам від нових ініціатив, а хотів би розглянути це питання в ключі фінансової обізнаності населення про свої доходи та видатки!

3 липня 2013 року в інформаційному агентстві “УНІАН”  відбулась прес-конференція, де представники НБУ, НАБУ презентували дослідження “Підвищення рівня фінансової грамотності українців”. Згідно з результатами опитування повний облік свого бюджету ведуть 9,2% українських сімей, 21% ведуть облік, але не записують всіх доходів та витрат. Майже 70 % українців не ведуть жодного обліку своїх доходів та витрат.

Про що ці цифри говорять, що 2/3 українців не управляють своїми коштами, не відслідковують дохідну та витратну частину, це не значить, що вони не знають звідки у них гроші. Ідеться мова про розуміння скільки зароблено за той чи інший час, та скільки витрачено, а головне, скільки людина заплатила податків та відклала собі на пенсію.

От наприклад Жерар Депардьє рахує свої сплачені податки , коли влада вийшла з ініціативою підняття податку для багатіїв до 75% ( якщо дохід перевищує 1 млн. євро), влаштував показовий демарш.

Коли громадяни більш ретельно почнуть рахувати скільки вони сплачують своїх кровних на благо держави, звісно почнуть цікавитися  куди пішли їх гроші. Згідний з твердженням експертів , що можливо ця міра зможе підвищити соціальну активність громадян та посилити їх контроль за використанням бюджетних коштів.

Як показує життя, що будь-яка реформа це більш психологічна проблема . Загальна довіра до державної інституції в цілому, як до організації, яка налаштована на створення добробуту для людей, а не самому процесі декларування, як процесу. Наші люди просто нікому не вірять, та бояться будь-якої ініціативи та зміни.

Залишилось чекати недовго, в решті решт, буде ще громадське обговорення, на якому всі ми, надіюсь, зможемо висловити свою думку та внести корективи, які будуть стосуватися фінансового життя більш як 30 млн. громадян України.