RAB-тариф: чи варто поспішати?
29 квітня НКРЕКП дала старт обговоренню нормативної бази, необхідної для впровадження RAB-тарифу для операторів систем розподілу електроенергії (ОСРів).
Регулятор вирішив схвалити та оприлюднити на офіційному веб-сайті Нацкомісії проект відповідного рішення з метою одержання зауважень і пропозицій.
Що таке RAB-тариф та для чого він потрібен?
Стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base) – це система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій в розвиток і модернізаціюелектричних мереж.
Впровадження RAB-регулювання в Україні передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС в частині імплементації Директиви 2009/72/ЄС.
Зокрема, для запуску стимулюючого тарифоутворення необхідно внеси зміни в чотири попередні постанови Нацкомісії:
- постанову НКРЕ від 11 липня 2013 року № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»,
- постанову НКРЕ від 23 липня 2013 року № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання»,
- постанову НКРЕ від 26 липня 2013 року № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»,
- постанову НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії»).
Карантин – не кращий час для ухвалення рішень
Нагадаю, що розгляд даного питання двічі переносився регулятором в квітні - 08.04.2020 та 22.04.2020.
У зв’язку із карантином забезпечити в такі стислі терміни підготовку якісних пропозицій та розрахунків, а також узгодити позиції між усіма зацікавленими сторонами вкрай проблематично.
Тому було б правильно зняти з розгляду дане питання та повернутись до його розгляду після закінчення обмежувальних заходів. А на час карантину - створити робочу групу для опрацювання вже наявних пропозицій та узгодження параметрів переходу до RAB-тарифу між учасниками ринку, Регулятором, Мінекоенергії та іншими зацікавленими сторонами. Це дало б змогу створити «параметри» реформи, які вже в подальшому наповнювався б необхідними частинами.
На сьогоднішній день комплексного уявлення про параметри реформи у ОСРів немає. Також ОСРи не розуміють, як наявні пропозиції корелюються з Енергетичною стратегією України до 2035 року. Ці всі аспекти потребують детального і професійного обговорення, а карантин - не кращій час для цього.
Цілі та задачі, які ставить НКРЕКП перед операторами систем розподілу, є вкрай амбітними. Встановлення більш жорстких (порівняно з сьогоднішніми) вимог до якості послуг, що надають оператори систем розподілу, як от SAIDI/SAIFI та показники ефективності технологічних витрат, потребує значних інвестицій в інфраструктуру операторів систем розподілу. ОСРи ці виклики розуміють і приймають. Але поряд з цим, існує великий ризик, що запропонований НКРЕКП підхід до залучення інвестицій зможе спрацювати.
Регуляторна база для введення стимулюючого регулювання є комплексною системою і обговорювати окремі її елементи без погоджених і, головне зрозумілих параметрів може мати вкрай негативні наслідки.
Також, варто пам’ятати, що ми маємо дотримуватися передбачених законодавством процедур. А в даному випадку проведення відкритого обговорення проекту в порядку, передбаченому постановою НКРЕКП від 30.06.17 №866, усіма зацікавленими сторонами було неможливим через обмеження транспортного сполучення, а самі відкриті слухання тривали менше чотирьох хвилини.
Тому закликаю всіх приймати обачні та виважені рішення в електроенергетиці!
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14517
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12961
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11531
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9739
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9282