Близько 5 млрд грн – саме таку суму в бюджеті на цей рік планує заощадити Мінфін за рахунок проведення аудиту та верифікації соціальних виплат громадянам. З якими змінами зіткнуться українці в ході так званої нормалізації системи соціального захисту та ауд
Близько 5 млрд грн – саме таку суму в бюджеті на цей рік планує заощадити Мінфін за рахунок проведення аудиту та верифікації соціальних виплат громадянам. З якими змінами зіткнуться українці в ході так званої нормалізації системи соціального захисту та аудиту виплат?
Мінфін перевірить доходи громадян, які отримають субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та пільги. Так, за увесь минулий рік напрацьована колосальна інформаційна база субсидіантів – це 5,4 млн домогосподарств, або близько 16 млн українців, тобто більше третини населення країни. Тепер, завдяки нещодавно внесеним змінам до Закону «Про банки та банківську діяльність», Мінфін отримав право щодо всіх них отримувати інформацію, яка належить до банківської таємниці. Тепер усе, що стосується обслуговування рахунків фізосіб, операцій за ними, – фактично безперешкодно опиниться у віданні цього відомства.
Тобто, спочатку держава, за рахунок масового оформлення заяв та декларацій на отримання субсидій отримала відомості про членів сім’ї та власника домогосподарства, узагальнила ці відомості в єдину інформаційну систему, а далі синхронізує паралельне функціонування Єдиної інформаційної системи з даними інформаційних систем ДФС, ПФ, Фондів соціального страхування та доповнить відомостями про рух коштів за наявними в осіб, які отримують пільги та субсидії, рахунках із банківських установ, їх фактичний матеріальний стан та стан витрат.
До внесення відповідних змін інформація, інформація про обслуговування рахунків фізичної особи досить ретельно охоронялася. Часто вона не розкривалася на письмові вимоги правоохоронних органів та потребувала рішення суду, для отримання якого підстави мали б були справді переконливими.
Тепер же саме такий контроль дозволить Мінфіну відсіювати «зайвих» в отримуванні субсидій та пільг. Адже, хоча в цьому році й збільшено фінансування субсидій до 35 млрд грн (на 90%), не потрібно забувати, що й чергове підвищення тарифів не за горами, а це вимагає збільшення розміру компенсацій із державного бюджету. Так, на 50% у цьому році ще підвищиться вартість електроенергії; тариф на газ у 3600 грн за тисячу кубів від квітня підвищиться щонайменше на 500 грн. Причому, найбільш суттєвим буде подорожчання теплової енергії, оскільки очікується різке зростання вартості саме природного газу, який відпускається для цих потреб. Не забуваймо також, що до середини 2017 року всі тарифи в країні мають бути економічно обґрунтованими, а вартість природного газу – рівноцінною імпортній ціні.
Отже, підвищуючи тариф, владі вимушено доведеться підвищити й розмір компенсацій із державного бюджету. А оскільки цей процес не може тривати вічно, бо збільшує бюджетний дисбаланс, кількість осіб-отримувачів субсидії доведеться різко скорочувати.
За яким алгоритмом це відбуватиметься? Можна пригадати механізм контролю та перевірок субсидіантів, який закладався Урядом ще на початку 2015 року. Тоді органи соцзахисту мали звіряти, чи відповідають подані громадянами відомості реальним доходам. Згодом від такої моделі довелося відмовитися, бо ситуація, яка склалася в цій сфері державного господарства, потребувала негайного втручання (назрівало народне збурення, суттєва інфляція та девальвація за результатами першого кварталу, збільшувалася кількість заявок на отримання субсидій) – інакше вона б призвела до масових неплатежів та збитковості як виробників, так і надавачів послуг. Головне ж, виникли б серйозні проблеми з подоланням дефіциту НАК «Нафтогаз України» – за три роки, як те обіцяно МВФ, це було б зробити нереально.
Тому тепер представники Уряду й самі заявляють, що до видачі соцвиплат підходитимуть більш виважено й дуже ретельно.
«У 2016 році соціальну сферу чекає досить серйозний аудит усіх виплат, який підвищить ефективність соціальних програм в Україні», – про це в ефірі «5 каналу» наприкінці грудня 2015 року заявив Міністр соціальної політики України Павло Розенко. – «Тобто кошти гарантовані, програми будуть реалізовуватись, але по кожній соціальній програмі ми будемо проводити досить серйозну інвентаризацію особових справ тих людей, які отримують допомогу».
В унісон із ним плани Мінфіну озвучила Наталя Яресько: «Міністерство фінансів буде проводити перевірку права на отримання соціальної допомоги для виявлення «мертвих душ» та невідповідності критеріям отримання такої допомоги. Усунення виявлених зловживань дозволить нормалізувати систему соціального захисту населення і, водночас, зменшити витрати з держбюджету на 5 млрд грн».
А отже, таки на повну запрацює Постанова Кабміну щодо порядку надання субсидій (№ 848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»), ключові зміни до якої були внесені 1 травня 2015 року. Вона визначає: претендент на субсидію, який має додаткові джерела для існування, не зазначені в декларації про доходи та майно, не має права претендувати на отримання допомоги від держави. Тобто, якщо:
Пенсіонер проживає з 18-річним онуком, який купив собі телефон без її відома за свої накопичені гроші, він субсидії не отримає.
Молода сім’я, що проживає в кредитній або орендованій квартирі, яка дозволила собі придбати телевізор чи холодильник, субсидію не отримає.
Вчитель, лікар, охоронець, продавець, рядовий держслужбовець із зарплатою у 2000 грн субсидію не отримає, якщо робитиме ремонт у квартирі, дорожчий 50 тис. грн.
Здаєте в оренду житлове приміщення або його частину? Наприклад, бабусі здають студентам якісь кімнати, – субсидії не буде.
Всі, хто працює без оформлення в установленому порядку трудових відносин, субсидії не отримають.
Усі, хто отримує дохід від утримання худоби, птахів, інших тварин, про субсидію можуть забути.
Ще можливі варіанти: якщо зафіксовано адміністративні правопорушення за порушення правил торгівлі (без документів, у недозволених місцях, без сплати ринкового збору тощо), людина також не зможе розраховувати на субсидію.
Яким чином держава перевірятиме відомості, відображені у деклараціях? Для цього слугуватиме інформаційна база, де зібрано дані за деклараціями осіб плюс відомості з ДФС, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування, вищих навчальних закладів.
Тепер процес перевірки доходів громадян, зважаючи на можливість отримання Мінфіном інформації про відкриті рахунки українців, операції та залишки на них, зможе працювати в режимі нон-стоп, а картина за обігом коштів українців буде максимально повною. Виявили недостовірні дані про доходи та майновий стан? Субсидія скасовується, а людина має повернути подвійну суму від уже раніше нарахованої. Власне, процес таких перевірок станом на сьогодні вже запущено – він невідворотний та цілком очікуваний протягом цього року.
Власне, підтвердженням цього слугує лист про наміри України до МВФ, який інформує, що для підтримки запланованих соціальних реформ у травні 2016 року буде створено централізовану систему моніторингу характеристики домогосподарств, що беруть участь у програмах пільг і субсидій на оплату ЖКП, яка міститиме інформацію про кількість отримувачів, дохід та суму субсидій.
У цьому контексті потрібно розуміти, чому аудит отримувачів соціальних виплат, єдина інформаційна система, доступ до банківської таємниці щодо грошових коштів на рахунках фізичних осіб надаються безпосередньо Мінфіну, хоча формально ці питання належать до відання Мінсоцполітики. Відповідь на це питання стане очевидною, якщо пригадати, яку концентрацію повноважень протягом всього 2015 року назбирав для себе Мінфін. Це і підпорядкування Державної фіскальної служби, і законодавча ініціатива щодо внесення змін до держбюджету виключно за ініціативою цього відомства тощо. Тобто, все, що стосується державних фінансів, Мінфін акумулює навколо себе, набуваючи фактично найважливішої ролі в системі та структурі органів виконавчої влади.
Зважте – наповнення державної казни в першу чергу залежить від ДФС та її ефективної роботи, адміністрування податків та нормативного регулювання податкової політики; бюджет, тобто розподіл його доходів за видатками та напрямками фінансування — визначають у Мінфіні; перевірочні, контрольні функції — знову ж таки відомство Наталі Яресько.
Саме в такий спосіб Уряд досягає, по-перше, цілі встановлення повного контролю над кожною заробленою гривнею та оподаткування громадян за всіма їхніми видатками, а по-друге, дає зрозуміти, що бюджетні показники й на прийдешні періоди формуватимуться за рахунок маневрування з соціальними виплатами та їх урізанням. У цьому році Уряд намагався максимально скоротити видатки державного бюджету і неймовірними потугами досягти його цифрового дефіциту на рівні 3,7 % ВВП, необхідних для виконання вимог МВФ. Відбувалося це за рахунок насамперед соціальної сфери. Можна припустити, що і в наступних роках буде та ж історія, адже інших шляхів влада не вбачає. Проте чи розуміє вона, що під основний удар тому числі ставляться люди, які живуть за межею бідності в Україні?
