Реструктуризація може призвести до розподілу України між кредиторами
За новим пакетом так званих законів про реструктуризацію, який днями ухвалила ВР, розраховуватися за державні борги тепер можна будь-яким майном України. А наша держава може потрапити під юрисдикцію, тобто виконати рішення суду іноземної країни за місцем з
Найбільш цікава зміна до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» міститься в пункті 14, Статті 10. До цього розрахунок за боргами здійснювався виключно грошима або іншими цінними паперами. Тепер же додано формулювання «в іншій формі». Якою може бути ця форма – поняття надто абстракте, фактично – воно немає обмежень. Це можуть бути товари, майнові комплекси підприємств – загалом будь-яке майно держави.
Фактично цією нормою узаконена юридична можливість закріплення в умовах випуску деривативів конкретне майно народу України як альтернативну форму розрахунку з зовнішніми кредиторами – за умови, що Кабінет Міністрів України має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження цією власністю.
Поряд з цим є ще одна важлива зміна. Під час розміщення державних деривативів Міністр фінансів за рішенням Кабміну має право відмовитися від суверенного імунітету в можливих судових справах, що пов’язані з виплатами за державними деривативами. Відмова від суверенного імунітету рівнозначна визнанню Україною підпорядкування судовим та виконавчим органам влади іншої країни. Доволі цікава норма з точки зору того, що держава Україна повинна буде визнати та виконати рішення суду іноземної держави, припустімо за місцем знаходження позивача (кредитора) чи іншої країни, якщо це буде передбачено умовами випуску деривативів.
Поєднання цих двох норм фактично дає можливість стягнути майно, що належить Україні, на підставі рішення суду іноземної держави.
Тобто, дефолт нашій країні не страшний, доки в нас є об’єкти державної власності. При цьому, якщо держава й надалі накопичуватиме боргові зобов’язання теперішніми темпами, за новим механізмом, у майбутньому це може призвести до банального розподілу України між її кредиторами, особливо якщо на це буде чітка установка.
Наприклад, якби Російська Федерація погодилася на умови реструктуризації $ 3 млрд, взамін отримала деривативи, а відтак – власність України на території Криму, яке за даними Фонду держмайна, станом на 2010–2012 роки оцінювалося в близько $ 1 млрд.
Нагадаємо, наприкінці минулого тижня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», Бюджетного та Податкового кодексів України. Зокрема, Законом передбачено запровадження нового виду цінного паперу – державного деривативу, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати.
Внесені зміни до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу передбачають запровадження пріоритетності погашення зовнішніх зобов’язань, надаючи перевагу у здійсненні виплат тим, щодо яких вчинено правочини щодо обміну (зміни умов діючих позик), випуску або продажу відповідних боргових зобов’язань.Також, внесено зміни щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу.
Передбачено правила оподаткування доходів платників податку, які є позичальниками за зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою.До таких позичальників належать державні підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», «Конструкторське бюро «Південне» ім. Янгеля» та «Укрмедпостач», боргові зобов’язання яких погашаються та обслуговуються за рахунок коштів державного бюджету України.
Під час здійснення боргової операції (в результаті списання їх боргових зобов’язань) у таких суб’єктів виникатиме дохід, сума такого доходу буде виключена з бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Тому реалізація законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України.
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 62081
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 26074
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8557
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7627
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6991