Реструктуризація може призвести до розподілу України між кредиторами
За новим пакетом так званих законів про реструктуризацію, який днями ухвалила ВР, розраховуватися за державні борги тепер можна будь-яким майном України. А наша держава може потрапити під юрисдикцію, тобто виконати рішення суду іноземної країни за місцем з
Найбільш цікава зміна до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» міститься в пункті 14, Статті 10. До цього розрахунок за боргами здійснювався виключно грошима або іншими цінними паперами. Тепер же додано формулювання «в іншій формі». Якою може бути ця форма – поняття надто абстракте, фактично – воно немає обмежень. Це можуть бути товари, майнові комплекси підприємств – загалом будь-яке майно держави.
Фактично цією нормою узаконена юридична можливість закріплення в умовах випуску деривативів конкретне майно народу України як альтернативну форму розрахунку з зовнішніми кредиторами – за умови, що Кабінет Міністрів України має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження цією власністю.
Поряд з цим є ще одна важлива зміна. Під час розміщення державних деривативів Міністр фінансів за рішенням Кабміну має право відмовитися від суверенного імунітету в можливих судових справах, що пов’язані з виплатами за державними деривативами. Відмова від суверенного імунітету рівнозначна визнанню Україною підпорядкування судовим та виконавчим органам влади іншої країни. Доволі цікава норма з точки зору того, що держава Україна повинна буде визнати та виконати рішення суду іноземної держави, припустімо за місцем знаходження позивача (кредитора) чи іншої країни, якщо це буде передбачено умовами випуску деривативів.
Поєднання цих двох норм фактично дає можливість стягнути майно, що належить Україні, на підставі рішення суду іноземної держави.
Тобто, дефолт нашій країні не страшний, доки в нас є об’єкти державної власності. При цьому, якщо держава й надалі накопичуватиме боргові зобов’язання теперішніми темпами, за новим механізмом, у майбутньому це може призвести до банального розподілу України між її кредиторами, особливо якщо на це буде чітка установка.
Наприклад, якби Російська Федерація погодилася на умови реструктуризації $ 3 млрд, взамін отримала деривативи, а відтак – власність України на території Криму, яке за даними Фонду держмайна, станом на 2010–2012 роки оцінювалося в близько $ 1 млрд.
Нагадаємо, наприкінці минулого тижня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», Бюджетного та Податкового кодексів України. Зокрема, Законом передбачено запровадження нового виду цінного паперу – державного деривативу, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати.
Внесені зміни до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу передбачають запровадження пріоритетності погашення зовнішніх зобов’язань, надаючи перевагу у здійсненні виплат тим, щодо яких вчинено правочини щодо обміну (зміни умов діючих позик), випуску або продажу відповідних боргових зобов’язань.Також, внесено зміни щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу.
Передбачено правила оподаткування доходів платників податку, які є позичальниками за зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою.До таких позичальників належать державні підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», «Конструкторське бюро «Південне» ім. Янгеля» та «Укрмедпостач», боргові зобов’язання яких погашаються та обслуговуються за рахунок коштів державного бюджету України.
Під час здійснення боргової операції (в результаті списання їх боргових зобов’язань) у таких суб’єктів виникатиме дохід, сума такого доходу буде виключена з бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Тому реалізація законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72381
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 71508
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11632
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10472
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028