Девальвація дозволила Уряду звітувати про зменшення держборгу
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що це відбулося насамперед за рахунок різниці обмінних курсів.
Станом на 31 січня минулого року внутрішній державний борг становив $ 31,242 млрд, або за тодішнім курсом майже 258 млрд грн. Уже за рік він зменшився у валюті до $ 23,162 млрд. Здавалося б, відбулось зменшення боргу? Насправді ні. Внутрішній борг у гривні наразі становить понад 487 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Причина, власне, зрозуміла – різниця курсів гривні. Так, рік тому сума боргу розраховувалася за курсом 7,99 грн за долар, у квітні цього року – близько 21 грн за долар.
Крім того, для управління державним боргом Уряду була на руку девальвація гривні (cтаном на 31 січня 2014 за валютою боргу підлягали погашенню 237,8 млрд гривень, а на 31 березня 2015 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі Міністерством фінансів України не оприлюднені) — в гривні підлягали погашенню вже 443 млрд): гривневі борги було можливо погашати меншою валютною ціною, оскільки допомога міжнародних фінансових донорів надходила виключно СПЗ або валюті, які можна було конвертувати за курсом 12–16 грн за долар. Підтвердженням цього слугують дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за рік та 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).
У світлі цього постає питання про реструктуризацію зовнішньої заборгованості. Повертати кредитні кошти потрібно у валюті, невідворотною цього року є подальша девальвація, обумовлена необхідністю збільшення гривневої маси в обігу. Зараз гривні просто не вистачає для забезпечення нормального товарообігу. І це зрозуміло, адже в минулому році інфляція сягнула 25%, в цьому – перевалить за 50%. Вартість товарів та послуг за останній рік підвищилася вдвічі, а то й утричі, а тому, відповідно, й для розрахунків за ними потрібно як мінімум вдвічі більше гривні..
Невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати, що значно ускладнить можливість виконання зовнішніх платежів та призведе до недотримання й зриву фінансових нормативів, які є передумовою для отримання подальших траншів.
Якщо на цьому тижні Уряд прийме рішення про припинення задоволення вимог кредиторів зі сплати купонного доходу і не сплатить їх, це фактично означатиме для України технічний дефолт.
Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010 року та початок 2014 року

Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року

- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 123
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10689
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6060
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5682
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3539
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3179