Девальвація дозволила Уряду звітувати про зменшення держборгу
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що це відбулося насамперед за рахунок різниці обмінних курсів.
Станом на 31 січня минулого року внутрішній державний борг становив $ 31,242 млрд, або за тодішнім курсом майже 258 млрд грн. Уже за рік він зменшився у валюті до $ 23,162 млрд. Здавалося б, відбулось зменшення боргу? Насправді ні. Внутрішній борг у гривні наразі становить понад 487 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Причина, власне, зрозуміла – різниця курсів гривні. Так, рік тому сума боргу розраховувалася за курсом 7,99 грн за долар, у квітні цього року – близько 21 грн за долар.
Крім того, для управління державним боргом Уряду була на руку девальвація гривні (cтаном на 31 січня 2014 за валютою боргу підлягали погашенню 237,8 млрд гривень, а на 31 березня 2015 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі Міністерством фінансів України не оприлюднені) — в гривні підлягали погашенню вже 443 млрд): гривневі борги було можливо погашати меншою валютною ціною, оскільки допомога міжнародних фінансових донорів надходила виключно СПЗ або валюті, які можна було конвертувати за курсом 12–16 грн за долар. Підтвердженням цього слугують дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за рік та 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).
У світлі цього постає питання про реструктуризацію зовнішньої заборгованості. Повертати кредитні кошти потрібно у валюті, невідворотною цього року є подальша девальвація, обумовлена необхідністю збільшення гривневої маси в обігу. Зараз гривні просто не вистачає для забезпечення нормального товарообігу. І це зрозуміло, адже в минулому році інфляція сягнула 25%, в цьому – перевалить за 50%. Вартість товарів та послуг за останній рік підвищилася вдвічі, а то й утричі, а тому, відповідно, й для розрахунків за ними потрібно як мінімум вдвічі більше гривні..
Невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати, що значно ускладнить можливість виконання зовнішніх платежів та призведе до недотримання й зриву фінансових нормативів, які є передумовою для отримання подальших траншів.
Якщо на цьому тижні Уряд прийме рішення про припинення задоволення вимог кредиторів зі сплати купонного доходу і не сплатить їх, це фактично означатиме для України технічний дефолт.
Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010 року та початок 2014 року
Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 62081
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 26074
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8557
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7627
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6991