Коли інтеграція між різними системами ЕДО в Україні буде комфортною
Чого не вистачає українському ринку систем електронного документообігу, щоб компанії більш охоче переходили на безпаперову взаємодію.
Електронний документообіг в Україні стає все більш популярним. На ринку існує вдосталь продуктів під різні цільові аудиторії – для ФОПів, малого і середнього бізнесу, великих компаній і корпорацій. Будь-яке підприємство може знайти систему ЕДО для реалізації власних потреб.
Однак все ще існує проблема – обмін між різними системами електронного документообігу неможливий, бо виробники використовують різні стандарти ЕДО.
Деякі компанії намагаються вирішити цю проблему своїми силами і створюють своєрідні хаби, в яких інформація з однієї системи ЕДО передається в іншу. Зазвичай, це роблять для того, щоб поєднати в одну систему внутрішній і зовнішній документообіг. Але це вимагає багато зусиль і фінансових вкладень, тож цей варіант підходить для одиниць.
Інші ж підприємці за потреби реєструються в різних системах ЕДО, щоб обмінюватися в них документами з різними контрагентами. Однак це незручно, а інколи вимагає й додаткових витрат. Тому в деяких компаніях не хочуть переходити на електронну взаємодію, коли дізнаються, що різні контрагенти користуються різними СЕД. Адже тоді керівництву доведеться підключати одразу декілька продуктів і вчити співробітників у них працювати.
Вирішення проблеми може бути тільки одне – впровадити на державному рівні стандарт електронного документообігу, що дозволить передавати документи між системами.
Як це повинно працювати
Для комфортної взаємодії користувач навіть не повинен знати, якою системою документообігу користується його контрагент. Він просто надсилає документи на підпис і отримує їх назад у свою систему ЕДО.
Тож йому достатньо обрати найзручніший для себе продукт, розібратися в ньому і користуватися тільки ним.
Допоможе в цьому універсальний стандарт. У планах зробити його обов’язковим для всіх систем ЕДО, які обмінюються даними з державою. Виробникам, що працюють лише з комерційним сегментом, впровадити стандарт рекомендуватимуть, але не змушуватимуть. Це в будь-якому випадку не передбачатиме значних витрат, бо інтегрувати його у свою систему можна силами власної команди за кілька днів.
Які є варіанти впровадження стандарту
Рекомендується використовувати єдиний універсальний міжнародний стандарт ASiC (Associated Signature Containers), яким користуються в ЄС.
У ньому прописані всі вимоги та нормативи до технічної сторони ЕДО: як має проходити обмін даними, як об’єкти з цифровими підписами повинні скріплюватися з мітками часу й так далі. Саме на основі стандарту ASiC доцільно розробити єдину систему.
В Україні завдяки СЕВ ОВВ (Системі електронної взаємодії органів виконавчої влади) існує єдиний інформаційний простір для реєстрації, приймання, аналізу та зберігання документів. На основі або ж на прикладі цієї системи можна впровадити стандарт та інтегрувати продукти для ЕДО.
На якому етапі впровадження стандарту зараз
Деякі комерційні компанії зараз у тестовому режимі використовують стандарт обміну даними через СЕВ ОВВ. Це дозволить у майбутньому використовувати цю систему для документообігу між різними системами. Але поки важко сказати, коли це буде масово.
Проте вже в державних органах для надсилання та отримання електронних документів використовуються контейнери, пов’язані з підписом (ASiC).
Вимоги до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади затверджені наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 07.09.2018 № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2018 за № 1309/32761.
Універсальний контейнер (уніфікований інформаційний об’єкт), призначений як для надсилання вихідних та отримання вхідних електронних документів, так і приймання-передавання електронних документів НАФ до архівних установ від юридичних осіб – джерел їх комплектування Формат даних контейнера має відповідати вимогам національного стандарту ДСТУ ETSI EN 319 162- 1:2016 (ETSI EN 319 162-1:2016, IDT) «Електронні підписи й інфраструктури (ESI).
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15812
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5556
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4007
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3354
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2227