Жіноче обличчя нового парламенту

Минулої неділі Україна обрала новий парламент. І хоча офіційні результати виборів ще не оприлюднені, маємо інформацію для аналізу та роздумів. Тож пропоную поговорити про гендерний порядок денний Верховної Ради 9-го скликання.

За попередніми підрахунками, жінки у новій Верховні Раді складатимуть 20,5% (87 жінок). Це рекордний для України показник, адже сьогодні представництво жінок у парламенті забезпечено лише на рівні 12%. Жінки-кандидатки продемонстрували чудові результати й на одномандатних округах: до Ради проходить 26 мажоритарниць (зараз їх лише чотири).

І хоча ми спостерігаємо позитивну динаміку щодо зменшення прірви між жінками і чоловіками на виборних посадах, Україна все ще “пасе задніх” на фоні інших європейських країн. За даними IDEA, у сусідній із нами Польщі жінки представлені у парламенті на рівні 29%, а у скандинавських Норвегії та Швеції — 41% та 46% відповідно.

Вплинути на ситуацію у майбутньому зможе нове виборче законодавство. На минулому тижні Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, який окрім відкритих списків, передбачає обов'язкову 40-відсоткову гендерну квоту у списках кандидатів політичних партій. Вперше законодавець передбачив чітку санкцію за недотримання цієї вимоги: ЦВК отримала законні повноваження відмовляти у реєстрації усіх кандидатів, висунутих партіями, які не виконали вказану норму.

Виборчий кодекс вступить в силу з 1 грудня 2023 року. Але відкритим залишається інше питання питання: чи підпише Президент Зеленський документ, проголосований Верховною Радою.

Тож повернемось до питань насущних: яким буде “жіноче лобі” у парламенті ІХ скликання та які питання буде просувати?

Аналізуючи списки кандидатів можна дійти висновку, що потужні жінки представлені у прохідній частині списку практично усіх партій-лідерів перегонів. Наявність чи відсутність жіночої коаліції в парламенті залежатиме, перш за все, від того, чи зможуть новообрані політикині поєднати свої політичні амбіції із необхідністю співпраці з представницями інших політсил та чоловіками. Адже, проста арифметика свідчить: навіть 20,5% жінок-депутаток не зможуть самостійно отримати необхідні 225 голосів за важливі законопроекти.

На ефективність просування правозахисних питань в парламенті впливатиме й персональний склад комітетів. Підтримка тих чи інших законопроектів ще до голосування у залі часто напряму залежить від позиції голови комітету. Якщо жінки-депутатки не зможуть обійняти ключові позиції у комітетах, перед “жіночим лобі” стоятиме додатковий виклик — ефективно комунікувати свої пропозиції з парламентськими комітетами і їх головами.

Співпраця для просування гендерних та правозахисних питань у діючому парламенті набувала різних форм, однією із яких були різного роду міжфракційні об'єднання (“Рівні можливості”, “Жінки. Мир. Безпека” та інші). Очевидно, у оновленій Раді ми спостерігатимемо щонайменше одне таке об'єднання. А певна поляризація позицій майбутніх парламентських фракцій може породити й нові міжфракційні групи: як правозахисного, так і антигендерного спрямування.

Які ж питання може підіймати “жіноче лобі” у парламенті? Варто виділити кілька напрямків:

1. Протидія домашньому та гендерно-обумовленому насильству. Мова йде про ратифікацію так званої Стамбульської конвенції.

2. Запровадження гендерних квот у наглядових радах держпідприємств, реформа системи відпусток по догляду за дитиною та поділ такої відпустки між жінкою та чоловіком для зменшення розриву в оплаті праці.

3. Посилення відповідальності для медіа та рекламістів за дискримінаційний контент.

4. Забезпечення рівного доступу для обох статей до військової освіти та служби у збройних силах.

5. Включення гендерного компоненту до роботи самого парламенту: запровадження гендерно-правової експертизи, формування делегації з урахуванням збалансованого представництва обох статей, посилення відповідальності депутатів за сексистські висловлювання.

Не виключено, що депутатки підійматимуть й нові для українського парламенту питання у сфері гендерної рівності, зокрема, про підтримку жінок у секторі IT. Робота новообраного парламенту за цими напрямками стане логічним продовженням зусиль, які докладали депутатки минулого скликання для забезпечення рівних прав і можливостей обох статей, та світових трендів.

Тож чи зможуть новообрані жінки-політикині поєднати свої політичні амбіції із ефективною адвокацією правозахисної та гендерної проблематики у Верховній Раді, які політичні фракції стануть флагманами цього процесу та чи будуть до нього активно долучатися чоловіки, побачимо уже зовсім скоро.