Зараз знаходжусь в СЗЧ, хочу вияснити які є варіанти…

Самовільне залишення військової частини - один із найпоширеніших військових злочинів. Що чекатиме військового в СЗЧ.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, є тяжким злочином згідно ч. 5 ст. 407 КК України та карається  позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Що ж чекатиме на військового, який зважився на СЗЧ.

Варіант НЕВИЗНАЧЕНИЙ:

Все може тривати так невизначений час і Ви продовжуватимете жити своїм життям, Ви навіть можете вважатись безвісти зниклим, якщо у в/ч толком не буде проведено службове розслідування і матеріали не будуть передані в ДБР.

Але таке «перечікування в клуні» має два недоліки – рано чи пізно за Вас згадають, чи ТЦК та СП по місцю Вашого проживання, чи на блокпості вручать рандомну повістку з одночасною «доставкою» в якийсь ТЦК та СП і там виявиться Ваш статус.

«Всіх не пересаджають», - скажете Ви.

Але я б не була категоричною в такому твердженні, бо це надія на славнозвісне українське «якось буде», ніж на логічні міркування, хоча певна ставка на вселенський бардак під час війни таки є.

При цьому, якщо варіант невизначеності для Вас є прийнятним задля збереження Вашого життя, то маєте також усвідомлювати, що над Вами висітиме невідворотність кримінального покарання за СЗЧ 10 років, а якщо ще й «дезертирство» прокурор приплюсує, то й всі 15 років (відповідно до верхньої межі санкції).

А це ще й не можливість офіційно працювати, навчатися, одружитися, бо скрізь вимагатимуть військовий квиток, але звільнитися з в/с будучи в СЗЧ не вдасться!

Варіант РЕПРЕСИВНИЙ:

️Вас оголошують в розшук, ДБР відкриває досудове розслідування і на якомусь блокпості Вас затримують, беруть під варту на час розслідування, далі – судовий процес з доказами в матеріалах справи лише наданих обвинуваченням, тобто - проти Вас. Без зайвих ілюзій - обвинувальних вироків з реальними строками "відсидки" від 5 років біля 70%.

На етапі досудового розслідування прокурор ще може запропонувати Вам угоду, наприклад, якщо Ви виявили бажання продовжувати військову службу. За певних умов - це оптимальний варіант, якщо буде домовленість про вид покарання про якийсь "штрафбат" (персонажі там яскраві, але на нуль не відправляють).

Варіант ПОКАЯННИЙ:

Ви являєтесь з повинною до правоохоронних органів з надією, що суд врахує таку обставину як пом’якшуючу. До моменту явки з повинною адвокат опрацьовує тактику Вашого захисту, збирає докази можливих інших пом’якшуючих обставин. От тут без самодіяльності! 

Щоб збільшити шанси на лояльність суду при розгляді справи рекомендується мати документальне підтвердження тяжких сімейних обставин, за їх наявності, незадовільного стану здоров'я, в разі хвороби, позитивна характеристика з колишнього місця роботи, проживання тощо.

Варіант ОПТИМІСТИЧНИЙ:

 У Ваших діях нема складу злочину СЗЧ – і то все – прикре непорозуміння, а Ви змушенні були самовільно покинути місце служби, наприклад, за непереборних обставин або не усвідомлювали значення своїх дій в наслідок тяжкого психологічного стану…

Звісно, це все має підтверджуватися залізобетонними доказами, а Ваш захисник має бути просто майстром Йодою в кримінальному процесі та ще й виявляти неабияке бажання надавати Вам правову допомогу в прифронтових регіонах.

Можливі санкції:

✔️позбавлення волі від 5 до 10 років

✔️тримання у дисциплінарному батальйоні до 2-х років замість позбавлення волі;

✔️арешт на  гауптвахті;

✔️відбування покарання з випробуванням, із встановленим іспитовим строком.

Ванга ввійшла в чат:

Можливо, після припинення війни не буде сенсу саджати за грати величезну кількість працездатного чоловічого населення, і логічніше буде присуджувати якісь «виправні роботи» для відбудови інфраструктури держави, або, можливо, й якась загальна амністія буде оголошена, але це все – всього лиш мої суб’єктивні навіть не прогнози, а розмірковування на тему.