Чи можуть призвати вагітну військовозобов'язану жінку

Проблемні питання призову вагітних та можливі умови звільнення їх з військової служби

Серед підстав для відстрочки під час мобілізації, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відсутня така підстава для відстрочки як вагітність.

Військовозобов’язана жінка в загальному порядку проходить ВЛК, за результатами якої вже прийматиметься рішення про її придатність/непридатність до проходження військової служби.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані визнані, зокрема, відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Згідно із пунктом а) статті 73 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (далі – «Розклад хвороб»), що міститься в  Додатку №1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі – «Положення про ВЛК») жінка може бути визнана ВЛК такою, що потребує лікування, відпустки, звільнення у разі вагітності з ускладеним перебігом.

При цьому, відповідно до пункту б) статті 73 Розкладу хвороб в разі вагітності  без ускладнень жінки-військовослужбовці вважаються придатними до військової служби.

При досягненні терміну вагітності 30 тижнів надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто, якщо ВЛК не виявить ускладнень у перебігу вагітності військовозобов’язаної жінки, то вона підлягає загальній мобілізації.

При цьому розділом ХV Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб визначено, що:

1) вагітні, незалежно від терміну та перебігу вагітності, на військову службу за контрактом не приймаються;

2) визнаються непридатними до військової служби у військовому резерві, у національному персоналі, при вступі на навчання до ВВНЗ, до підготовки до участі та до участі у МО;

3) визнаються тимчасово непридатними за вимогами підпункту «ґ» пункту 20.3 глави 2 розділу II цього Положення про ВЛК, а саме:

- до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ);
- до служби у спеціальних спорудах;
- до служби водолазом з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк);
- до підводного водіння танків з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк);
- до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк);
- до служби у плаваючому складі ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);
- до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори);
- до військової служби; служби у військовому резерві протипоказане.

На мій суб’єктивний погляд жінки, що двічі була вагітною (звісно не професійно-медичний) ось цей підпункт «ґ» пункту 20.3 глави 2 розділу II цього Положення про ВЛК він виписаний суто чоловіками і для чоловіків, не враховуючи особливостей перебігу вагітності у жінок і має бути доповнений спеціальними обмеженнями несення військової служби для вагітних, зокрема заборони залучення вагітних жінок-медиків здійснення евакуації поранених в умовах бойової обстановки.

Одна справа, коли вагітна жінка медик надає медичну допомогу стаціонарно, інша справа, коли має переміщувати поранених бійців, що може спровокувати переривання вагітності через значні фізичні навантаження.

При цьому, коли вагітну військовозобов’язану жінку все ж таки можуть мобілізувати, то заборона приймати таку жінку за контрактом виглядає дискримінаційною.

Тут або вже вносьте зміни до розділу ХV Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та вказуйте,  що вагітні в принципі не приймаються на військову службу, або вже дозволяйте тих вагітних приймати і на контракт теж.

Звісно, в ідеалі, варто внести зміни до статті 23 Закону України про мобілізацію та мобілізаційну підготовку та надати вагітним жінкам відстрочку від призову під час мобілізації, чим привести у відповідність дане питання до положень статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (далі – «Закон»), де вказано мобілізовані жінки (абз.9 підп. г  п.2. ч. 4 Закону ) та ті, що проходять службу за контрактом (абз. 8 підп. 7 п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону) підлягають звільненню з військової служби у зв’язку із вагітністю.

Зауважу, що в даному випадку Закон не містить прив’язки до якось терміну вагітності, необхідності визнання такої жінки непридатної до проходження військової служби ВЛК, тобто – достатньо лише встановленого факту вагітності. Але на практиці, допоки у довідці ВЛК не буде запису про непридатність до військової служби чи надання відпустки по вагітності та пологам, то звільнення вагітної з військової служби лише за наявності вагітності належатиме лише від доброї волі команди військової частини, ну, або ж рішення суду про зобов’язання звільнити.