Інвестиції в землю: коли як не зараз!
Більше як місяць тому міністерство юстиції відкрило реєстри нерухомості, і тим самим розблокувало операції купівлі-продажу на ринку землі.
Цей час ми активно спілкуємось із нашими нинішніми та потенційними інвесторами, закриваємо угоди, які були розпочаті до 24 лютого, і обговорюємо питання, з якими стикаються землевласники у воєнний час.
Ключові висновки цього спілкування, якими я хочу поділитися.
• Інвестори, які з минулого року розглядали землю як надійний довгостроковий актив, за ці місяці повірили в неї ще більше. Всі вони – досвідчені інвестори, які формували свої портфелі дуже прагматично.
• Земля – актив відновлюваний. Ми бачимо, що навіть та земля, що була в тимчасовій окупації в північних прикордонних регіонах України, вже очищена від її наслідків та засіяна. До того ж, право власності на землю не зникає під впливом зовнішніх обставин, якими б вони не були.
• З повномасштабною війною інвестори ще більш зосередилися на довготривалих низькоризикових активах, що прямо чи опосередковано прив'язані до валюти. Особливо зараз, коли немає стабільності ані на фінансовому, ні на фондовому ринках.
Земельні інвестиції цікаві тим, що прибуток формується з двох складових – орендної плати, яку інвестор отримує щороку, та приросту ціни землі, яку інвестор заробляє при продажу активу.
Розмір оренди землі напряму залежить від економічної діяльності компанії-орендаря. Зараз українські аграрії виконують кілька надскладних завдань. Перше – зібрати і зберегти цьогорічний врожай, який, всі вже зрозуміли, буде нижчим ніж в минулих роках. Друге – продати його закордонним партнерам. Третє – почати працювати над збільшенням доданої вартості продукції: запускати власну переробку, щоб невдовзі експортувати вже готові продукти.
Світ потребує українського зерна і іншої сільськогосподарської продукції. Високий статус провідного світового постачальника зернових підтверджений, як не прикро, війною. Понад два місяці всі експортери разом із закордонними партнерами, урядом України, міжнародними організаціями розробляють нові логістичні ланцюжки, бо не розраховують на швидку деблокаду морських портів.
Як ростиме ціна на землю?
Ми з командою переконані, що ціна на сільськогосподарську землю ростиме згідно із прогнозами, які експерти давали на початку відкриття ринку – від 70% протягом 4-5 років. За перші пів року роботи ринку ми вже спостерігали зростання на 7-10% в залежності від регіону. Кілька місяців ринок був повністю зупинений, а з “повторним відкриттям” в червні бачимо, що ціни не просіли. Ми очікуємо, що такі показники протримаються певний час і далі тенденції зростання відновляться. Адже актив, що працює і створює додану вартість, приносить дохід навіть у такий складний час - не може падати в ціні.
Не слід забувати і про євроінтеграційні процеси, адже статус кандидата на вступ до ЄС, спрощення доступу української продукції до західних ринків лише посилюють реальність прогнозів. І хоча попереду ще багато роботи, шлях вже незворотній – багато українських агровиробників вже давно стали помітними гравцями на європейському ринку.
Не всі бізнеси виживуть чи матимуть сенс в перші роки після нашої перемоги. Історичний досвід показує - працюватимуть і розвиватимуться галузі, що мають пряме відношення до мирного життя.
Такою сферою 100%-го відновлення є український агросектор, адже він глибоко інтегрований в світову продовольчу безпеку. І саме це робить земельні інвестиції цікавими, надійними та перспективними для приватних інвесторів. Хто це розуміє - ставить на землю тут і зараз, не чекаючи зручніших часів.
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 33485
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 14184
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 13384
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 11981
-
У вакансіях для пенсіонерів медіанна зарплата сягає 20 000 грн: дані OLX
Бізнес 10850