Інвестиції в землю: коли як не зараз!
Більше як місяць тому міністерство юстиції відкрило реєстри нерухомості, і тим самим розблокувало операції купівлі-продажу на ринку землі.
Цей час ми активно спілкуємось із нашими нинішніми та потенційними інвесторами, закриваємо угоди, які були розпочаті до 24 лютого, і обговорюємо питання, з якими стикаються землевласники у воєнний час.
Ключові висновки цього спілкування, якими я хочу поділитися.
• Інвестори, які з минулого року розглядали землю як надійний довгостроковий актив, за ці місяці повірили в неї ще більше. Всі вони – досвідчені інвестори, які формували свої портфелі дуже прагматично.
• Земля – актив відновлюваний. Ми бачимо, що навіть та земля, що була в тимчасовій окупації в північних прикордонних регіонах України, вже очищена від її наслідків та засіяна. До того ж, право власності на землю не зникає під впливом зовнішніх обставин, якими б вони не були.
• З повномасштабною війною інвестори ще більш зосередилися на довготривалих низькоризикових активах, що прямо чи опосередковано прив'язані до валюти. Особливо зараз, коли немає стабільності ані на фінансовому, ні на фондовому ринках.
Земельні інвестиції цікаві тим, що прибуток формується з двох складових – орендної плати, яку інвестор отримує щороку, та приросту ціни землі, яку інвестор заробляє при продажу активу.
Розмір оренди землі напряму залежить від економічної діяльності компанії-орендаря. Зараз українські аграрії виконують кілька надскладних завдань. Перше – зібрати і зберегти цьогорічний врожай, який, всі вже зрозуміли, буде нижчим ніж в минулих роках. Друге – продати його закордонним партнерам. Третє – почати працювати над збільшенням доданої вартості продукції: запускати власну переробку, щоб невдовзі експортувати вже готові продукти.
Світ потребує українського зерна і іншої сільськогосподарської продукції. Високий статус провідного світового постачальника зернових підтверджений, як не прикро, війною. Понад два місяці всі експортери разом із закордонними партнерами, урядом України, міжнародними організаціями розробляють нові логістичні ланцюжки, бо не розраховують на швидку деблокаду морських портів.
Як ростиме ціна на землю?
Ми з командою переконані, що ціна на сільськогосподарську землю ростиме згідно із прогнозами, які експерти давали на початку відкриття ринку – від 70% протягом 4-5 років. За перші пів року роботи ринку ми вже спостерігали зростання на 7-10% в залежності від регіону. Кілька місяців ринок був повністю зупинений, а з “повторним відкриттям” в червні бачимо, що ціни не просіли. Ми очікуємо, що такі показники протримаються певний час і далі тенденції зростання відновляться. Адже актив, що працює і створює додану вартість, приносить дохід навіть у такий складний час - не може падати в ціні.
Не слід забувати і про євроінтеграційні процеси, адже статус кандидата на вступ до ЄС, спрощення доступу української продукції до західних ринків лише посилюють реальність прогнозів. І хоча попереду ще багато роботи, шлях вже незворотній – багато українських агровиробників вже давно стали помітними гравцями на європейському ринку.
Не всі бізнеси виживуть чи матимуть сенс в перші роки після нашої перемоги. Історичний досвід показує - працюватимуть і розвиватимуться галузі, що мають пряме відношення до мирного життя.
Такою сферою 100%-го відновлення є український агросектор, адже він глибоко інтегрований в світову продовольчу безпеку. І саме це робить земельні інвестиції цікавими, надійними та перспективними для приватних інвесторів. Хто це розуміє - ставить на землю тут і зараз, не чекаючи зручніших часів.
- Забезпечення позову в доменних спорах: як суди блокують домени й обхід Ігор Дерев’янко 21:22
- Після війни — без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1222
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 710
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 449
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 209
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 151
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 1807
-
"Важливий кожен мегават". Україна активізує розбудову ЛЕП на схід держави
Бізнес 1028
-
Масштаби єОселі зростають, квартири меншають: що зміниться у держіпотеці у 2026 році
Бізнес 783
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 779
-
Міста, які не замовкають: як гул генераторів повільно виснажує мозок і нервову систему
Життя 677
