Проект "Кодексу України з процедур банкрутства": обіцянки та реалії

19 вересня 2018 р. в приміщеннях Верховної Ради України було проведено захід з найменуванням міжнародна конференція "Реформування системи банкрутства в Україні з огляду на кращі світові практики - детонатор інвестиційного буму та економічного прориву", в якому взяла участь партнер Юрзовнішсервіс, Ганна Цірат. Проте, конференцією цей захід назвати неможливо, оскільки жодний учасник, за виключенням пані О. Кужель, не мав можливості задати питання або репліку щодо запропонованого регулювання. Фактично було проведено презентацію, протягом якої доповідачі дуже стисло (регламент для кожного не більше 10 хвилин) намагалися донести до присутніх ідеологію реформи законодавства з банкрутства, що закладена в Проекті "Кодексу України з процедур банкрутства" (реєстраційний №8060).

Як було заявлено, доповідачі (Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС ПРАВО-Justice, Шанда Де Лонг, старший радник Міжнародного валютного фонду з корпоративного банкрутства, Майкл Ведер, експерт Міжнародного валютного фонду з банкрутства, Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору в рамках глобальної практика з фінансів та ринків в справах Білорусі, Молдови та України Світового банку, Олена Колтко, експерт Світового банку, інші) є розробниками запропонованого Проекту, проте їхні відповіді на конкретні питання пані Кужель були настільки загальними, що склалося враження, що вони не розуміють реалій здійснення процедур банкрутства в Україні. Це враження особливо підсилилося виступом пана Довідаса Віткаускаса, який наполягав на подальшому більш жорсткому регулюванні діяльності арбітражних керуючих. Кількість кримінальних справ, що відкриті на сьогодні проти арбітражних керуючих, свідчать як раз про достатність регулювання, а пропозиції Кабінету Міністрів України в обмеженні максимальної місячної винагороди арбітражного керуючого двома мінімальними заробітними платами взагалі ставлять під сумнів бажання в майбутньому арбітражних керуючих здійснювати таку професійну діяльність.

Хоча запропонований Проект містить новели, як от Провадження у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою неплатоспроможності, та Відновлення платоспроможності фізичної особи, решта положень або відповідають чинному регулюванню або є достатньо загальними. Питання банкрутства, що потребують особливого регулювання, або взагалі не висвітлені, або виписані дуже загально. Так, наприклад, банкрутство банків залишається поза регулюванням Кодексу про банкрутство. Питання банкрутства повітряних перевізників взагалі не врегульовані, хоча повинні були б, особливо в світлі того, що Україна є учасницею Кейптаунської конвенції про міжнародні інтереси у рухомому обладнанні та Авіаційного протоколу до цієї конвенції, які передбачають неможливість здійснення процедур з неспроможності та ліквідації повітряного перевізника протягом 60 дній.

Незважаючи на таку загальність запропонованого Проекту, розробники налаштовані дуже рішуче. Вони декларують при прийняття Проекту протягом найближчих 6 місяців. Протягом цього ж періоду вони обіцяють проведення круглих столів для можливості професійної спільноті висловитися з приводу покращення запропонованого регулювання. Хоча і не зрозуміло чи будуть в такому разі враховані якимось чином пропозиції цієї спільноти. Розробники вказують, що оскільки Кодекс про банкрутство має вступити в силу через рік після прийняття Верховною радою та офіційного опублікування, фактично є досить тривалий час для покращення його положень.

Викладене дозволяє дійти такого висновку: реформування українського законодавства продовжується українським шляхом, який передбачає значну доробку закону вже наступного дня після його прийняття.