Проект "Кодексу України з процедур банкрутства": обіцянки та реалії
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики разом з неурядовими організаціями запропонували законопроект
19 вересня 2018 р. в приміщеннях Верховної Ради України було проведено захід з найменуванням міжнародна конференція "Реформування системи банкрутства в Україні з огляду на кращі світові практики - детонатор інвестиційного буму та економічного прориву", в якому взяла участь партнер Юрзовнішсервіс, Ганна Цірат. Проте, конференцією цей захід назвати неможливо, оскільки жодний учасник, за виключенням пані О. Кужель, не мав можливості задати питання або репліку щодо запропонованого регулювання. Фактично було проведено презентацію, протягом якої доповідачі дуже стисло (регламент для кожного не більше 10 хвилин) намагалися донести до присутніх ідеологію реформи законодавства з банкрутства, що закладена в Проекті "Кодексу України з процедур банкрутства" (реєстраційний №8060).
Як було заявлено, доповідачі (Довідас Віткаускас, керівник Проекту ЄС ПРАВО-Justice, Шанда Де Лонг, старший радник Міжнародного валютного фонду з корпоративного банкрутства, Майкл Ведер, експерт Міжнародного валютного фонду з банкрутства, Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору в рамках глобальної практика з фінансів та ринків в справах Білорусі, Молдови та України Світового банку, Олена Колтко, експерт Світового банку, інші) є розробниками запропонованого Проекту, проте їхні відповіді на конкретні питання пані Кужель були настільки загальними, що склалося враження, що вони не розуміють реалій здійснення процедур банкрутства в Україні. Це враження особливо підсилилося виступом пана Довідаса Віткаускаса, який наполягав на подальшому більш жорсткому регулюванні діяльності арбітражних керуючих. Кількість кримінальних справ, що відкриті на сьогодні проти арбітражних керуючих, свідчать як раз про достатність регулювання, а пропозиції Кабінету Міністрів України в обмеженні максимальної місячної винагороди арбітражного керуючого двома мінімальними заробітними платами взагалі ставлять під сумнів бажання в майбутньому арбітражних керуючих здійснювати таку професійну діяльність.
Хоча запропонований Проект містить новели, як от Провадження у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою неплатоспроможності, та Відновлення платоспроможності фізичної особи, решта положень або відповідають чинному регулюванню або є достатньо загальними. Питання банкрутства, що потребують особливого регулювання, або взагалі не висвітлені, або виписані дуже загально. Так, наприклад, банкрутство банків залишається поза регулюванням Кодексу про банкрутство. Питання банкрутства повітряних перевізників взагалі не врегульовані, хоча повинні були б, особливо в світлі того, що Україна є учасницею Кейптаунської конвенції про міжнародні інтереси у рухомому обладнанні та Авіаційного протоколу до цієї конвенції, які передбачають неможливість здійснення процедур з неспроможності та ліквідації повітряного перевізника протягом 60 дній.
Незважаючи на таку загальність запропонованого Проекту, розробники налаштовані дуже рішуче. Вони декларують при прийняття Проекту протягом найближчих 6 місяців. Протягом цього ж періоду вони обіцяють проведення круглих столів для можливості професійної спільноті висловитися з приводу покращення запропонованого регулювання. Хоча і не зрозуміло чи будуть в такому разі враховані якимось чином пропозиції цієї спільноти. Розробники вказують, що оскільки Кодекс про банкрутство має вступити в силу через рік після прийняття Верховною радою та офіційного опублікування, фактично є досить тривалий час для покращення його положень.
Викладене дозволяє дійти такого висновку: реформування українського законодавства продовжується українським шляхом, який передбачає значну доробку закону вже наступного дня після його прийняття.
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 122
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 101
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15885
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 11288
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 9604
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4395 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4225