Життя після Господарського кодексу

Питання скасування Господарського кодексу України останнім часом активно обговорюється в колах на всіх рівнях: від міністерських до експертних і наукових. Однак, чи хтось замислюється, що буде після реалізації цієї ініціативи «зверху»?

Питання скасування Господарського кодексу України останнім часом активно обговорюється в колах на всіх рівнях: від міністерських до експертних і наукових. Однак, чи хтось замислюється, що буде після реалізації цієї ініціативи «зверху»?

Доцільність існування Господарського кодексу України (ГК) вже неодноразово доводилася, в тому числі з посиланнями на матеріали практики та міжнародний досвід (зокрема, тенденцію останнього до створення країнами, що швидко розвиваються, кодексів, які регулюють сферу господарювання). Проте зараз уявімо, що ГК все ж таки відмінено. Серед найбільш оперативних та очевидних наслідків можна буде побачити наступне.

Передусім з’явиться значний масив норм, які втратили чинність – і тих, що регулюють загальні принципи господарювання, і тих, що стосувалися впорядкування здійснення окремих видів господарської діяльності.

Як наслідок, на ринку функціонуватимуть тисячі суб’єктів, які більше не можуть спиратися та посилатися на певні «правила гри», що встановлював Кодекс. Крім плутанини щодо здійснення власної статутної діяльності виникне можливість зловживання ситуацією з боку інших суб’єктів та учасників господарських відносин, зокрема, державних органів.

Крім того, окремі суб’єкти взагалі більше не зможуть нормально функціонувати. Наприклад, як будувати свою діяльність суб’єктам господарювання, що відносяться до державного сектору за умови зникнення права господарського відання та оперативного управління? А це питання в дискусії щодо доцільності скасування ГК є «нарізним каменем» та видається за чи не основний недолік Кодексу.

Перелік можна подовжувати, але навіть названого вистачить задля миттєвої організації колапсу усієї господарської системи країни. Ситуацію оголосять кризовою та будуть із нею боротися, передусім, через прийняття нових нормативно-правових актів аби все ж таки відрегулювати суспільні відносини в цій сфері.

Чи витримає економіка той проміжок часу, доки нові документи/ документ будуть готуватися, прийматися та «обкатуватися» на практиці – питання риторичне.

Разом із тим, лунають думки з припущеннями про ті чи інші недоліки ГК. Більше того, можливо визнати, що деякі з них є об’єктивними. Разом із тим вони не несуть ґрунтовних аргументів на користь відмови від ГК, і прикладами цього слугує наступне.

По-перше, питома вага критичних публікацій має приблизно подібну структуру: одна, друга та третя норми ГК не зовсім відповідають сучасним реаліям, тому необхідно відмінити весь документ. Аргументи та висновок занадто відрізняються за «ваговою категорією». Виглядає це приблизно так саме, як пропозиція зрубати величезне живе дерево, побачивши на ньому три зіпсовані плоди. Подібні припущення було б більш доцільним супроводити пропозицією про внесення змін до окремої статті.

По-друге, Господарський кодекс, як і будь-який нормативно-правовий акт, має вдосконалюватися відповідно до потреб часу. Особливо це актуально за умови настільки значних змін у країні, що відбулися, та євроінтеграційного курсу нашої держави (що, серед іншого, передбачає запозичення корисного досвіду вдосконалення системи правового регулювання господарської діяльності за взірцем ЄС). І ніщо не заважає привести цей документ у повну відповідність до сучасних реалій/ світових практик/ цінних пропозицій (необхідне підкреслити). Для усунення всіх «провин», які інкримінуються даному документу, достатньо одного законопроекту, в якому буде викладено відповідні зміни. Більше того, багато ініціатив, які б дозволили ГК стати ідеальним нормативно-правовим актом, вже давно існують. Пропозиції щодо його вдосконалення, в тому числі засновані на найкращих світових практиках, неодноразово подавалися вченими та практиками, в тому числі у вигляді оформлених законопроектів, проте більшість із них розгляду так і не дочекалися.

В даному випадку більш доцільним буде навіть проведення «великої кодифікації» господарського законодавства. На сьогодні крім ГК підприємцям доводиться звертатися ще до низки Законів, які доповнюють або розширюють його норми. Консолідація положень даних актів в єдиному документі через доповнення ГК може усунути окремі протиріччя в чинній нормативно-правовій базі та зробити сферу господарського права більш гнучкою та легкою для сприйняття та роботи. На виході матиме місце Кодекс нового формату, який і може стати ключовим фактором підйому вітчизняної економіки.

Підсумовуючи сказане вище виникає думка, що є єдиним шляхом у даних умовах (економічного, політичного та навіть військового тиску, якого ще Україна за свою історію незалежної країни не зазнавала) є не знищувати те, що робилося роками, а об’єднатися, вдосконалити ГК, усунувши недоліки окремих норм (за виявлення яких найбільше спасибі найщирішим критикам документу), додати пропозиції, які можуть спрацювати в нових реаліях, і зробити цей документ взірцем для світової практики регулювання сфери господарювання та інструментом для виходу країни із кризи.