Агробізнес один на один з рейдером

Влада абсолютно не реагує на існування гострої проблеми рейдерського захоплення агробізнесу, яка триває по сьогодні.

Нова влада неодноразова зазначала, що агропромисловий комплекс є стратегічно важливим для економіки нашої країни, у підтвердження чого нею було авансовано «славнозвісну» аграрну реформу, якою планується залучення додаткових міжнародних інвестицій в цю галузь. Водночас, влада абсолютно не реагує на існування гострої проблеми рейдерського захоплення агробізнесу, яка триває по сьогодні.

Підґрунтям цього явища є не лише висока прибутковість агробізнесу, корупція або економія аграріїв на своїй безпеці, а й те, що сільгоспвиробники не мають прав власності на землю, якою вони користуються. Агровиробництво в Україні побудоване на оренді землі, а цей правочин не фіксує кінцеве право власності. Це дозволяє рейдерам використовувати злочинні схеми для привласнення чужих прав.

За даними Генеральної прокуратури, впродовж 2013-2018 рр. у цілому було зафіксовано 1690 випадків рейдерських захоплень. З кожним роком спостерігається виразна тенденція до збільшення кількості такого виду злочинів.

Водночас, на думку аграріїв, реальна статистика відрізняється від офіційної, оскільки рейдерство часто супроводжується підтримкою корумпованих правоохоронців, або банальним небажанням таких працівників сприяти оперативному вирішенню питань.

Так, до основних причин беззаконня слід віднести: недосконалість законодавства в частині захисту майнових прав та в корупції в органах влади. Найбільшого ж розмаху корупція набула в комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін'юсті, поліції, прокуратурі та судах.

Популярна схема

Найпопулярнішою схемою серед рейдерів є використання підроблених печаток неіснуючих нотаріусів або так званих “чорних” нотаріусів (реєстраторів), для переоформлення компанії на підконтрольну собі особу (безхатька, алко/нарко залежних, мешканців ДРН/ЛНР).

Тобто, поєднуючи юридичні (підробка документів «зацікавленими» адвокатами, нотаріусами і реєстраторами) або силовим («тітушки», приватні охоронні компанії) зусиллям право оренди земельних ділянок незаконно перереєстровують на підставну особу або декількох осіб, позбавляючи його чинного господаря-підприємця.

Реєстратори діють в межах закону?

Реєстратори приймають документи на перереєстрацію компаній не перевіряючи деталі статутів, повноваження заявників, а головне не перевірять справжність посвідчувального напису нотаріуса.

Тобто, в ситуації коли нотаріус взагалі відсутній в єдиному реєстрі нотаріусів України, реєстратор просто розведе руками, запевнивши, що за законодавством така перевірка не входить до його службових обов’язків.

Довгоочікуване повернення

Бажане повернення компанії в «найближчі дні» в реаліях України втілюється в «кілька років», що знову насторожує.

Це викликано поверховістю слідчих дій, корумпованістю судової системи, спротивом з боку місцевих еліт, представники яких дуже часто «стоять» за рейдерськими атаками. А головне – брак політичної наполегливості у Києві, аби раз і назавжди «відбити бажання» і в організаторів таких злочинів, і у виконавців, зазіхати на зроблене та вирощене чужими руками…

А поки ведеться слідство чи триває судова тяганина, рейдери мають змогу безперешкодно зібрати та продати врожай. Потім підставні фірми та особи, які брали участь у захопленні, зникають у невідомому напрямку, тому збитки агропідприємцю вже ніхто не відшкодовує.

Відповідальність за Мін’юстом

Відповідальність за ситуацію, яка може трапитись на господарстві, в першу чергу лежить на державі і зокрема на Мін’юсті. Ключі доступу до державного реєстру видаються державному реєстратору, який має право змінювати інформацію в державному реєстрі, саме Мін’юстом. Мін’юст перевіряє таких реєстраторів лише на момент реєстрації тобто лише тоді, коли видає їм флешку з кодом доступу до державного реєстру. Далі вони не контролюються… з такою не контрольованістю породжується безкарність.

Проблема

Проблема виникла у 2015 році після реформи системи державних реєстрів, в результаті якої припинила існування централізована державна реєстраційна служба. Так, спрощення процедури призвело до спрощення можливостей для шахрайства і в Україні значно збільшилася кількість випадків рейдерського захоплення підприємств та нерухомості.

А поки в законодавче поле будуть вноситися зміни, агробізнес залишається один на один з рейдером та несе багато мільйонні збитки.

Тож, враховуючи наведені вище проблеми, актуальним залишається питання – «а чи готові міжнародні інвестори вкладатися в Україну?».