Кто не успел, тот опоздал, или как регистрация декоммунизацию убила

Как известно, в прошлом году (09.04.2015 г.) был принят Закон Украины "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

В статье 1 указанного Закона есть положение о том, что запрещенной символикой являются также:

"назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури)".

Это положение вызывало бурные онлайн и оффлайн дискуссии в нашем обществе, так как люди не любят перемен, в принципе, а эти изменения непосредственно влекут за собой смену соответствующих названий в документах разного рода, принадлежащим физическим и юридическим лицам, что в нашей стране, из-за заоблачной коррупции даже на таком мелком уровне, обычно связано с потерей времени, нервов и денег.

Разработчики названного Закона не забыли о такой проблеме, правда только в аспекте юрлиц и физлиц-предпринимателей. С целью снять хотя бы вопрос денег, Законом предусматривались изменения в Закон "О регистрации юридических лиц....", а именно:

"8) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31 - 32, ст. 263 із наступними змінами):

частину сьому статті 8 доповнити другим реченням такого змісту: "Забороняється використовувати в назві юридичної особи символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів";

частину другу статті 10 викласти в такій редакції:

"2. Адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів:

• благодійних організацій;
  

• юридичних осіб, пов'язаних із прийняттям Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки", а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв'язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів";
  

И действительно, это положение было нелишним, и действовало с мая 2015 по январь 2016 г. А что же случилось под новый год? Все переименовались? :)

Нет, все гораздо прозаичней. С 01.01.2016 года вступила в силу новая редакция Закона "О регистрации юридических лиц...." которая полностью изменила текст закона, и как у нас часто бывает, с водой выплеснула ребенка. В новой редакции закона, вопросы административного сбора уже регулируются ст.36, и льгот, связанных с декоммунизацией, в ней нет.

Український інститут національної пам'яті подготовил разъяснение, что взимание админсбора в этой ситуации является незаконным. Но все понимают, что это разъяснение лишь частное мнение.  Кардинально исправить эту ошибку можно лишь срочно приняв изменения в Закон "О регистрации юридических лиц...", добавив в уже 36 статью, исчезнувшую льготу из старой редакции статьи 10.

Законодатели, ау!