Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.03.2015 12:23

Чи потрібен Україні Крим?

Руководитель НПО "Верховенство права"

Пройшов рівно рік після анексії Криму. Що зробила влада для повернення Криму до складу України?

Пройшов рівно рік після анексії Криму. Якщо просіяти всі емоційні і гучні заяви, то в сухому залишку - нуль того, що зробила влада для повернення Криму до складу України.

Всі події минулого року на півострові - безпрецедентний випадок порушення норм міжнародного права, який поставив під удар не лише Україну, а й увесь світ, показавши, що світовий порядок не є стабільним та надійним. На жаль, замість боротьби та бодай серйозної реакції з боку України ми бачимо лише прохання до західних партнерів засудити Росію та ввести проти неї санкції. У той же час територія має невизначений статус, а її мешканці, які залишаються громадянами України, фактично не мають жодних прав, визначених Конституцією.

Рік тому це все вже було сказано. Але з причини відсутності будь-якої виразної стратегії повернення Криму української влади, не буде зайвим повторити. Виступивши зі своїми пропозиціями та розробивши стратегію виходу з кримської кризи, Кримський експертний центр пропонує зупинитися на трьох основних блоках: громадському, конституційному та міжнародному.

Громадський блок включає в себе захист прав громадян України, що проживають на території Криму і на сьогоднішній день частково втратили свої права як на території анексованого Криму, так і на території материкової України. Це стосується, зокрема, права обирати і бути обраним, право на працю, освіту, свободу пересування тощо. Також у рамках громадського блоку пропонується вирішити питання подвійного оподаткування, соцвиплат та інші. Проблеми, про які йдеться у цьому блоці, необхідно вирішувати шляхом прийняття відповідних законів та підзаконних актів.

Що стосується конституційного блоку, то пропозицією Кримського експертного центру є внесення змін до Конституції України, зокрема, такого пункту, що на період окупації Україна не може гарантувати у повному обсязі ті права і свободи, що надаються усім громадянам України. Також з метою посилення захисту інтересів України рекомендовано запровадити норму, що забороняє проводити місцеві референдуми.

Міжнародний блок є ключовим та найскладнішим. Він передбачає подачу позову проти Росії щодо анексії Криму до Міжнародного суду ООН та ініціювання спорів у міжнародних комерційних арбітражах та іноземних судах з метою захисту інтересів українських та кримських суб’єктів господарювання.

Подача позовів суб’єктів господарювання проти Росії дозволить отримувати компенсації за втрати через анексію, і, відповідно, накладати арешт на майно РФ та російських компаній, що знаходиться за межами Росії. Це допоможе створити проблеми, які переслідуватимуть Росію впродовж тривалого основного процесу у міжнародному суді ООН. Враховуючи вартість спорів у міжнародних інстанціях, «спонсором» цих спорів має стати держава.

Спору у  міжнародному суді ООН відводиться головна роль. Позов, поданий у цей суд, допоможе розв’язати проблему дипломатичним шляхом, оскільки це дозволить Росії повернути Крим в межах виконання рішення міжнародного органу, а не «просто так». Втім, спрацювати це може лише у разі комплексних заходів та взаємодії із ЄС та США.  Ну і, звичайно, гарної організації усього процесу на державному рівні.

Звісно, якщо продовжувати ту ж саму політику, що й зараз – кричати, що Крим наша територія, і при цьому абсолютно нічого не робити - то навряд чи буде результат. А якщо затвердити стратегію на рівні держави та слідувати її, то Україна має непогані шанси.  Варто усвідомити, що зараз Росія має певну правову позицію, і Україна має правову позицію. І для того, щоб визначити, хто правий, потрібен – суд. Є норми міжнародного права, які визнані обома сторонами і яких слід дотримуватися. Крім того, наша стратегія передбачає не лише судовий блок, а й цілу низку заходів правового, економічного та дипломатичного характеру. Потрібно вносити зміни до Конституції України та інших законів, долучатися до міжнародних санкцій проти представників країни-агресора, зрештою захистити та підтримати громадян України, що зараз проживають у Криму.

Потрібно було не закривати очі, а невідкладно висувати претензії Росії на міжнародному рівні, визнавати, що є проблема Криму і вона не вирішена, і що слід на період розгляду цього питання щось гарантувати бізнесу, захищати конституційні права громадян України, які залишилися на території Криму.

Якщо порівняти українську та російську риторики стосовно Криму, то, на жаль, можна побачити, що у РФ позиція більш структурована та аргументована з точки зору підготовки до судового спору. Вони мають чітку стратегію і за нею йдуть – починають переглядати рішення 54-го року. Помітно, що вони готуються до суду. А ми просто сидимо, дивимося і просимо ЄС та США «а запровадьте ще санкції, а не випускайте цих людей».  І все це виглядає досить безтолково, хоча є юристи, готові допомогти у цьому питанні. Я спілкувався з багатьма, у тому числі, з представниками міжнародних фірм. Багато хто готовий допомагати у форматі «про боно», причому на досить високому рівні. І чому ані Міністерство юстиції, ані МЗС цим не користується, не можу зрозуміти.

За матеріалами інтерв'ю журналу "Український юрист" .
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net