25 липня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді» №1603-IX.
Нові положення цього закону цікаві як для виробників і продавців технічно складних побутових товарів, які отримали право не долучати експлуатаційні документи (паспорт або будь-який інший документ, що додається до таких товару) у паперовій формі до товару, так і покупців, оскільки можуть надалі не накопичувати зайві паперові мануали на випадок «якщо щось піде не так» та виникне необхідність звернутись, наприклад, за гарантійним ремонтом.
Так, необхідно зауважити, що відтепер закон передбачає виконання гарантійних зобов’язань в електронному вигляді лише щодо технічно складних побутових товарів. Відповідно до п. 25-1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», технічно складні побутові товари це - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк. До таких товарів належать, наприклад витяжки, кондиціонери, холодильники, морозильні камери, посудомийні машини (електричні), швейні машини, оверлоки, перфоратори, геймпади, джойстики, CD-плеєри, ігрові приставки тощо. Якщо тлумачити ч. 3 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та пп.7-8 Постанови КМУ від 11.04.2002 №506 (про неї мова нижче), «експлуатаційну документацію» можна визначити як документацію на товар, в якій містяться правила його експлуатації, та яка надається виробником (продавцем, виконавцем). Варто погодитись, бо це випливає й з самого терміну.
Звертає на себе увагу, що законом запроваджується можливість надання суб’єктом господарювання споживачеві доступу до експлуатаційних документів в електронному вигляді на офіційному веб-сайті виробника. В такому разі, виробник повинен забезпечити можливість реєстрації придбаного товару на офіційному веб-сайті в установленому ним порядку. З цього випливає, що на офіційному веб-сайті виробника має бути (1) оприлюднено порядок реєстрації придбаного товару з метою отримання доступу до експлуатаційних документів в електронному вигляді; (2) запроваджено порядок реєстрації товару та верифікація споживача (створення електронного кабінету або направлення споживачеві на його електронну адресу експлуатаційних документів в електронному вигляді, тощо). Все вказане повинно бути українською мовою.
В той же час, на нашу думку, експлуатаційні документи (інструкція з використання) та інформація про гарантійні зобов’язання щодо певного товару мають розміщуватися на сайті у відкритому доступі.
Разом з цим, не визначено чітко, про якого саме «суб’єкта господарювання», який може надавати споживачеві доступ до експлуатаційних документів, тут йде мова (ч. 10 ст.7). На нашу думку, якщо під споживачем слід розуміти саме кінцевого споживача, то суб’єктом господарювання тут є та особа, яка безспосередньо продає споживачеві цей технічно складний побутовий товар. Це може бути як безпосередньо виробник (за термінологією закону, це – суб’єкт господарювання, який виробляє або імпортує товар) або продавець (інша особа, яка не виробляє і не імпортує товар). В такому разі виникає питання доступу представників такого суб’єкта господарювання до сайту виробника. Не викликає сумнівів, що зареєструвати на сайті можна лише оригінальний товар (оригінальний щодо особи виробника/ адреси виробництва/ підстав ввезення на територію іншої держави, іншими словами, реєстрація «сірого імпорту» буде неможливою). Однак, чи будуть встановлені виробником обмеження доступу до сайту виключно «офіційних дистрибьюторів»?
Тобто, повертаючись до положень закону, виробник може забезпечити можливість реєстрації, а саму реєстрацію товару на сайті може здійснювати продавець під час продажу товарів. На вимогу споживача продавець повинен надати експлуатаційні документи на технічно складні побутові товари в паперовому вигляді. На нашу думку, це означає, що на вимогу споживача продавець може зареєструвати товар та роздрукувати експлуатаційні документи з офіційного сайту виробника й передати споживачеві. Водночас, враховуючи, що не для всіх споживачів в Україні може бути зручним запропонований законом новий спосіб отримання експлуатаційних документів, поки невідомо, як на практиці буде реалізована ця норма.
Наразі чинний «Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», затверджений Постановою КМУ від 11.04.2002 №506, визначає, що під час продажу товару продавець зобов’язаний перевірити наявність експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування; заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування; видати споживачеві розрахунковий документ (квитанцію, товарний, касовий чек чи інший документ, що засвідчує факт купівлі товару) (п.15). З процитованої норми випливає, що Порядок передбачає паперову форму вказаних вище документів за умови їх належного заповнення та пред’явлення для отримання гарантійного ремонту. То чекаємо на внесення змін до цього порядку щодо фактичної реалізації положень Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді» №1603-IX.
Особливу цікавість викликає реалізація нових положень закону щодо експлуатаційних документів в електронному вигляді для імпортних товарів: наскільки іноземні виробники матимуть заінтересованість у запровадженні нового функціоналу на своєму сайті для українських споживачів? Чи є Україна таким ринком, для якого виробник погодиться переробити підхід щодо експлуатаційних документів, які наразі друкуються одночасно на декількох мовах та додаються до товару? Чи набуде широкого застосування запропонований механізм у продавців в Україні, особливо великих e-commerce?
Сподіваємось з часом отримати відповіді на ці питання та повернутись вже з аналізом практики застосування норм закону про надання експлуатаційних документів в електронному вигляді.
