Зелений бізнес: час починати заробляти на екології
У Британії завершився саміт G7. Лідери країн «Великої сімки» за підсумками зустрічі ухвалили спільне комюніке.
Окремий розділ документа присвячений боротьбі із кліматичними змінами як обов’язку збереження планети для майбутніх поколінь. «Зелена революція» – це не лише суттєве зменшення викидів, а й збільшення обсягів кліматичного фінансування. Обсяг допомоги країнам, що розвиваються, у досягненні цілей зеленої трансформації економіки та інфраструктури планують довести до 100 мільярдів доларів.
Очевидно, що пріоритет буде надаватись партнерству з країнами, які готові екологізуватись.
Для нас це не просто благородна місія, а шлях до розбудови стратегічного партнерства із провідними країнами світу.
Про нові амбітні цілі нашої держави в рамках Паризької кліматичної угоди нещодавно говорив під час форуму «Україна 30» Президент Володимир Зеленський. Україна модернізує комунальну інфраструктуру, займається розвитком електротранспорту, також запланований запуск системи монітирингу викидів промисловості. У рамках цієї програми за три роки у країні буде висаджено мільярд дерев.
Сміття, що душить планету
Розкладання органіки на сміттєзвалищах призводить до утворення біогазу, який наполовину складається з метану. Його концентрація призводить до пошкодження озонового шару і сприяє процесу глобального потепління.
Розвинуті країни вже давно навчилися ставитися до сміття не як до непотребу, а як до цінного ресурсу енергії або нових речей. Приміром, Швеція переробляє 99% сміття на паливо та сировину для виробництва. Британія перетворює харчові відходи на енергію. Індія з пластику робить асфальт.
В Україні непотріб – горе для усіх без винятку територіальних громад. За обсягами утворення відходів Черкащина посідає 12-те місце в Україні.
Із 21 лише 8 міських полігонів побудовані за проектом, інші – мають імовірний вплив на ґрунти, атмосферу, підземні та поверхневі води. На сьогодні переповненими є полігони міст Черкаси, Умань, Золотоноша, Ватутіне, Сміла. Це гроші, які гниють, забруднюючи наше довкілля, а натомість можуть створювати робочі місця, приносити податки, розвивати місцеві громади.
Нормативно-правове підґрунтя
Перспективи будівництва і запуску сміттєпереробних заводів є в кожній області. Усі розуміють необхідність перероблення сміття, інвестори цікавляться умовами відкриття заводів, але сміттєвий віз і понині там. Чому так відбувається і що робити?
Перш за все, нам необхідно перейти на нові, європейські стандарти поводження та управління відходами. І тут потрібно вдосконалювати нормативну базу.
Верховною Радою України ухвалений у першому читанні і готується до другого читання рамковий законопроєкт №2207-1д «Про управління відходами». Він має встановити в галузі нові прозорі правила та дозволить побудувати сучасну інфраструктуру управління відходами, створити можливості для залучення інвестицій у будівництво сміттєпереробних заводів.
Наразі ми розробляємо Регіональний план управління відходами в Черкаській області до 2030 року, який буде містити перелік заходів у сфері поводження з побутовими відходами. З цією метою утворена робоча група Черкаської обласної державної адміністрації, яка аналізує поточний стан системи управління відходами в регіоні та напрацьовує подальші дії.
Цей план дозволить створити фундамент та обрати оптимальний сценарій із впровадження комплексної системи поводження з відходами в області до 2030 року з поділом території регіону на кластери. Це забезпечить розвиток інфраструктури управління відходами шляхом виділення земельних ділянок під будівництво сміттєпереробних заводів, сортувальних ліній, побудови логістичної моделі об’єктів інфраструктури, модернізації (реконструкції) існуючих і планування будівництва нових об’єктів, закриття та рекультивації сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам екологічної безпеки, з урахуванням фінансової спроможності громад, тарифної політики, залучення інвестицій тощо.
На сьогодні територія області умовно розподілена на 4 кластери (Черкаський, Золотоніський, Звенигородський, Уманський) для залучення інвестицій і будівництва сміттєпереробних комплексів (заводів).
Співпраця на місцевому рівні
Будівництво сміттєпереробних заводів потребує тісної співпраці з місцевою владою, оскільки в компетенції органів місцевого самоврядування – вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів (ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Вони ж вирішують питання про розміщення на своїй території обʼєктів поводження з відходами (сміттєпереробних заводів), відповідно до ст. 21 Закону України «Про відходи».
Також збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюється юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування (відповідно до вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи»). Обласна державна адміністрація не має повноважень розпоряджатися побутовими відходами, але маємо можливість координувати зусилля та активізувати роботу в цьому напрямі.
У травні ми підписали меморандум з ТОВ «Екоцентр МБО-Т» щодо будівництва Центру з переробки твердих побутових відходів у Черкаській області.
Комунікація потенційних і наявних інвесторів із органами держвлади на Черкащині є і буде максимально пріоритетною в роботі Черкаської обласної державної адміністрації.
Зараз саме час поставити знак рівності між екологією та економікою, скористатися глобальною кон’юнктурою як шансом переходу на новий технологічний уклад.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 370
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 359
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 245
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 201
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
67626
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 27727
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22546
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 20279
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 10285