Зелений бізнес: час починати заробляти на екології
У Британії завершився саміт G7. Лідери країн «Великої сімки» за підсумками зустрічі ухвалили спільне комюніке.
Окремий розділ документа присвячений боротьбі із кліматичними змінами як обов’язку збереження планети для майбутніх поколінь. «Зелена революція» – це не лише суттєве зменшення викидів, а й збільшення обсягів кліматичного фінансування. Обсяг допомоги країнам, що розвиваються, у досягненні цілей зеленої трансформації економіки та інфраструктури планують довести до 100 мільярдів доларів.
Очевидно, що пріоритет буде надаватись партнерству з країнами, які готові екологізуватись.
Для нас це не просто благородна місія, а шлях до розбудови стратегічного партнерства із провідними країнами світу.
Про нові амбітні цілі нашої держави в рамках Паризької кліматичної угоди нещодавно говорив під час форуму «Україна 30» Президент Володимир Зеленський. Україна модернізує комунальну інфраструктуру, займається розвитком електротранспорту, також запланований запуск системи монітирингу викидів промисловості. У рамках цієї програми за три роки у країні буде висаджено мільярд дерев.
Сміття, що душить планету
Розкладання органіки на сміттєзвалищах призводить до утворення біогазу, який наполовину складається з метану. Його концентрація призводить до пошкодження озонового шару і сприяє процесу глобального потепління.
Розвинуті країни вже давно навчилися ставитися до сміття не як до непотребу, а як до цінного ресурсу енергії або нових речей. Приміром, Швеція переробляє 99% сміття на паливо та сировину для виробництва. Британія перетворює харчові відходи на енергію. Індія з пластику робить асфальт.
В Україні непотріб – горе для усіх без винятку територіальних громад. За обсягами утворення відходів Черкащина посідає 12-те місце в Україні.
Із 21 лише 8 міських полігонів побудовані за проектом, інші – мають імовірний вплив на ґрунти, атмосферу, підземні та поверхневі води. На сьогодні переповненими є полігони міст Черкаси, Умань, Золотоноша, Ватутіне, Сміла. Це гроші, які гниють, забруднюючи наше довкілля, а натомість можуть створювати робочі місця, приносити податки, розвивати місцеві громади.
Нормативно-правове підґрунтя
Перспективи будівництва і запуску сміттєпереробних заводів є в кожній області. Усі розуміють необхідність перероблення сміття, інвестори цікавляться умовами відкриття заводів, але сміттєвий віз і понині там. Чому так відбувається і що робити?
Перш за все, нам необхідно перейти на нові, європейські стандарти поводження та управління відходами. І тут потрібно вдосконалювати нормативну базу.
Верховною Радою України ухвалений у першому читанні і готується до другого читання рамковий законопроєкт №2207-1д «Про управління відходами». Він має встановити в галузі нові прозорі правила та дозволить побудувати сучасну інфраструктуру управління відходами, створити можливості для залучення інвестицій у будівництво сміттєпереробних заводів.
Наразі ми розробляємо Регіональний план управління відходами в Черкаській області до 2030 року, який буде містити перелік заходів у сфері поводження з побутовими відходами. З цією метою утворена робоча група Черкаської обласної державної адміністрації, яка аналізує поточний стан системи управління відходами в регіоні та напрацьовує подальші дії.
Цей план дозволить створити фундамент та обрати оптимальний сценарій із впровадження комплексної системи поводження з відходами в області до 2030 року з поділом території регіону на кластери. Це забезпечить розвиток інфраструктури управління відходами шляхом виділення земельних ділянок під будівництво сміттєпереробних заводів, сортувальних ліній, побудови логістичної моделі об’єктів інфраструктури, модернізації (реконструкції) існуючих і планування будівництва нових об’єктів, закриття та рекультивації сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам екологічної безпеки, з урахуванням фінансової спроможності громад, тарифної політики, залучення інвестицій тощо.
На сьогодні територія області умовно розподілена на 4 кластери (Черкаський, Золотоніський, Звенигородський, Уманський) для залучення інвестицій і будівництва сміттєпереробних комплексів (заводів).
Співпраця на місцевому рівні
Будівництво сміттєпереробних заводів потребує тісної співпраці з місцевою владою, оскільки в компетенції органів місцевого самоврядування – вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів (ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Вони ж вирішують питання про розміщення на своїй території обʼєктів поводження з відходами (сміттєпереробних заводів), відповідно до ст. 21 Закону України «Про відходи».
Також збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюється юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування (відповідно до вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи»). Обласна державна адміністрація не має повноважень розпоряджатися побутовими відходами, але маємо можливість координувати зусилля та активізувати роботу в цьому напрямі.
У травні ми підписали меморандум з ТОВ «Екоцентр МБО-Т» щодо будівництва Центру з переробки твердих побутових відходів у Черкаській області.
Комунікація потенційних і наявних інвесторів із органами держвлади на Черкащині є і буде максимально пріоритетною в роботі Черкаської обласної державної адміністрації.
Зараз саме час поставити знак рівності між екологією та економікою, скористатися глобальною кон’юнктурою як шансом переходу на новий технологічний уклад.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 140
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 140
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 137
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 87
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10990
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 8638
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8407
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 6662
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 6442