Зелений бізнес: час починати заробляти на екології
У Британії завершився саміт G7. Лідери країн «Великої сімки» за підсумками зустрічі ухвалили спільне комюніке.
Окремий розділ документа присвячений боротьбі із кліматичними змінами як обов’язку збереження планети для майбутніх поколінь. «Зелена революція» – це не лише суттєве зменшення викидів, а й збільшення обсягів кліматичного фінансування. Обсяг допомоги країнам, що розвиваються, у досягненні цілей зеленої трансформації економіки та інфраструктури планують довести до 100 мільярдів доларів.
Очевидно, що пріоритет буде надаватись партнерству з країнами, які готові екологізуватись.
Для нас це не просто благородна місія, а шлях до розбудови стратегічного партнерства із провідними країнами світу.
Про нові амбітні цілі нашої держави в рамках Паризької кліматичної угоди нещодавно говорив під час форуму «Україна 30» Президент Володимир Зеленський. Україна модернізує комунальну інфраструктуру, займається розвитком електротранспорту, також запланований запуск системи монітирингу викидів промисловості. У рамках цієї програми за три роки у країні буде висаджено мільярд дерев.
Сміття, що душить планету
Розкладання органіки на сміттєзвалищах призводить до утворення біогазу, який наполовину складається з метану. Його концентрація призводить до пошкодження озонового шару і сприяє процесу глобального потепління.
Розвинуті країни вже давно навчилися ставитися до сміття не як до непотребу, а як до цінного ресурсу енергії або нових речей. Приміром, Швеція переробляє 99% сміття на паливо та сировину для виробництва. Британія перетворює харчові відходи на енергію. Індія з пластику робить асфальт.
В Україні непотріб – горе для усіх без винятку територіальних громад. За обсягами утворення відходів Черкащина посідає 12-те місце в Україні.
Із 21 лише 8 міських полігонів побудовані за проектом, інші – мають імовірний вплив на ґрунти, атмосферу, підземні та поверхневі води. На сьогодні переповненими є полігони міст Черкаси, Умань, Золотоноша, Ватутіне, Сміла. Це гроші, які гниють, забруднюючи наше довкілля, а натомість можуть створювати робочі місця, приносити податки, розвивати місцеві громади.
Нормативно-правове підґрунтя
Перспективи будівництва і запуску сміттєпереробних заводів є в кожній області. Усі розуміють необхідність перероблення сміття, інвестори цікавляться умовами відкриття заводів, але сміттєвий віз і понині там. Чому так відбувається і що робити?
Перш за все, нам необхідно перейти на нові, європейські стандарти поводження та управління відходами. І тут потрібно вдосконалювати нормативну базу.
Верховною Радою України ухвалений у першому читанні і готується до другого читання рамковий законопроєкт №2207-1д «Про управління відходами». Він має встановити в галузі нові прозорі правила та дозволить побудувати сучасну інфраструктуру управління відходами, створити можливості для залучення інвестицій у будівництво сміттєпереробних заводів.
Наразі ми розробляємо Регіональний план управління відходами в Черкаській області до 2030 року, який буде містити перелік заходів у сфері поводження з побутовими відходами. З цією метою утворена робоча група Черкаської обласної державної адміністрації, яка аналізує поточний стан системи управління відходами в регіоні та напрацьовує подальші дії.
Цей план дозволить створити фундамент та обрати оптимальний сценарій із впровадження комплексної системи поводження з відходами в області до 2030 року з поділом території регіону на кластери. Це забезпечить розвиток інфраструктури управління відходами шляхом виділення земельних ділянок під будівництво сміттєпереробних заводів, сортувальних ліній, побудови логістичної моделі об’єктів інфраструктури, модернізації (реконструкції) існуючих і планування будівництва нових об’єктів, закриття та рекультивації сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам екологічної безпеки, з урахуванням фінансової спроможності громад, тарифної політики, залучення інвестицій тощо.
На сьогодні територія області умовно розподілена на 4 кластери (Черкаський, Золотоніський, Звенигородський, Уманський) для залучення інвестицій і будівництва сміттєпереробних комплексів (заводів).
Співпраця на місцевому рівні
Будівництво сміттєпереробних заводів потребує тісної співпраці з місцевою владою, оскільки в компетенції органів місцевого самоврядування – вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів (ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Вони ж вирішують питання про розміщення на своїй території обʼєктів поводження з відходами (сміттєпереробних заводів), відповідно до ст. 21 Закону України «Про відходи».
Також збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюється юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування (відповідно до вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи»). Обласна державна адміністрація не має повноважень розпоряджатися побутовими відходами, але маємо можливість координувати зусилля та активізувати роботу в цьому напрямі.
У травні ми підписали меморандум з ТОВ «Екоцентр МБО-Т» щодо будівництва Центру з переробки твердих побутових відходів у Черкаській області.
Комунікація потенційних і наявних інвесторів із органами держвлади на Черкащині є і буде максимально пріоритетною в роботі Черкаської обласної державної адміністрації.
Зараз саме час поставити знак рівності між екологією та економікою, скористатися глобальною кон’юнктурою як шансом переходу на новий технологічний уклад.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 625
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 276
- Реформа "турботи" 183
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35844
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11606
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6428
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4072
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3018