Якщо держава не захистить бізнес, він залишиться у тіні

Сьогодні Україна як ніколи потребує стрімкого економічного зростання. Ця необхідність викликана не тільки очевидною потребою у підвищенні рівня добробуту населення, а й зумовлена специфікою глобального контексту: аби вирватися з периферії, менш розвинені е

Сьогодні Україна як ніколи потребує стрімкого економічного зростання. Ця необхідність викликана не тільки очевидною потребою у підвищенні рівня добробуту населення, а й зумовлена специфікою глобального контексту: аби вирватися з периферії, менш розвинені економіки повинні демонструвати значно вищі темпи росту, ніж економічно потужніші країни.

Коли ми говоримо про двайвери економічного розвитку, то маємо розуміти, що ВВП стимулюють не самі по собі види діяльності, хай навіть новітні, такі як ІТ-технології чи фін-тех, а, насамперед, політико-правові умови, в яких така діяльність відбувається. Інакше кажучи, скільки б геніальних айтішників не народилося у країні, вона ніколи не перетвориться на розвинену цифрову економіку, якщо з обшуками і перевірками до ІТ-компаній щодня приходитимуть компетентні органи. Навіть проривні агротехнології не перетворять у аграрну наддержаву ту країну, де процвітає аграрне рейдерство, і навіть найщедріші природні ресурси не збагатять суспільство, в якому ті, хто має захищати бізнес, намагаються обкласти його даниною.

Це давно усвідомили провідні фінансові установи світу. Якщо кілька десятиліть тому МВФ вимагав виключно економічних заходів в обмін на кредити, то нині до числа обов’язкових вимог належать також інституційні реформи у політико-правовій сфері. Недарма сьогодні у Фонді від Києва чекають перш за все не приватизації, а створення Антикорупційного суду.

Для того, щоб українська економіка стала на шлях стійкого економічного зростання, нам не потрібно винаходити якісь нові чудодійні рецепти – достатньо створити і гарантувати належні умови для вільного підприємництва. Захист бізнесу з боку держави має в тому числі полягати у гарантуванні дієвості таких механізмів, які убезпечать підприємців від самої держави.

На жаль, явище неправомірного тиску правоохоронних органів на бізнес в Україні залишається негативним чинником для підвищення інвестиційної привабливості її економіки. З метою виправлення ситуації Міністерство юстиції, як відомо, розробило закон, відомий як #МаскиШоуСтоп, котрий вступив у дію в грудні 2017 року. Закон спрямований на ліквідацію проведення правоохоронними органами безпідставних обшуків, перевірок та вилучення техніки на підприємствах.

Згідно із новими правилами, вводиться обов’язкова звуко- та відео фіксація обшуку і судового процесу, на якому було прийнято рішення про такий обшук. Це дозволяє підприємцям значно ефективніше оскаржувати незаконні рішення та унеможливлює будь-які підтасовки і маніпуляції з боку правоохоронців. Закон забороняє вилучати документи і техніку, а також забезпечує право адвоката долучатися до процесу обшуку у будь-який момент. Важливою новацією є заборона повторно відкривати одні і ті самі справи проти підприємців. Крім того, Кабінету Міністрів було надано повноваження утворити комісію, основним завданням якої є забезпечення захисту прав осіб від неправомірних дій правоохоронних органів. Цей пункт покликаний забезпечити норми вказано закону на практиці, з контролем конкретних випадків порушень і реакції на них.

На виконання закону, 28 лютого урядом була створена Міжвідомча комісія з питань забезпечення дотримання правоохоронними органами прав та законних інтересів осіб. Комісія буде постійно діючим дорадчим органом при Кабміні, який вноситиме обов’язкові до виконання рекомендації по справам, у яких буде зафіксовано порушення інтересів бізнесу. До складу комісії, яку очолить глава уряду, входитимуть представники бізнес-асоціацій, адвокати та правозахисники. У міжвідомчому органі не буде силовиків – їх лише викликатимуть на засідання комісії для надання інформації та звітування за конкретними справами.

Члени новоствореного органу розглядатимуть звернення представників бізнесу, узагальнюватимуть відповідну інформацію та готуватимуть на її основі зміни до законодавства або кадрові рішення, а також розроблятимуть обов’язкові до виконання рекомендації конкретним правоохоронним органам щодо усунення системних порушень з боку відповідних структур відносно бізнесу. До того ж робота комісії відбуватиметься у публічному режимі, за участі представників ЗМІ.

Слід зазначити, що названий закон та інституційна інфраструктура його практичної реалізації – лише частина комплексу заходів, які Мін’юст впроваджує задля підвищення правового захисту суб’єктів підприємницької діяльності. Так, з минулого року по всій Україні функціонують агроштаби, призначені для боротьби з рейдерськими захопленнями землі. Працює Комісія із розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка в тому числі розглядає скарги щодо реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, українська юстиція впевнено еволюціонує в напрямку розвитку електронного надання послуг, зокрема, сьогодні в кожного громадянина є можливість зареєструвати свій бізнес за допомогою онлайн-сервісів. Цьому напрямку свідомо приділяється особлива увагу, адже цифрова економіка і електронне урядування, по-перше, значно спрощують і пришвидшують економічні транзакції, сприяють дерегуляції, а, по-друге, зводять до нуля корупційні ризики у сфері взаємодії бізнесу і держави.

Варто окремо наголосити на тому, що удосконалення правових механізмів захисту бізнесу є одним із важливих інструментів у боротьбі з головною проблемою української економіки – тіньовим сектором. Адже працюючи в «тіні», бізнес не може розраховувати на будь-яку підтримку закону і державних органів. З іншого боку, слабкий захист підприємництва аж ніяк не мотивує тіньовиків відмовлятися від переваг неоподатковуваної діяльності. Тому чим ефективніше держава гарантуватиме захист прав бізнесу, тим більшими у підприємців будуть стимули детінізації своїх активів і діяльності.

У минулому році рейтинг інвестиційної привабливості України вперше з 2011 року вийшов з негативної площини і почав зростати. Немає жодних сумнівів: якщо наполеглива робота по імплементації правових інструментів захисту бізнесу триватиме, в України вистачить потенціалу здійснити реальний економічний стрибок.