Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.04.2012 10:38

Податок на розкіш: хто та за що повинен платити?

Руководитель Адвокатского объединения «Национальная правовая палата»

Питання про податок на багатство (або як його ще називають – податок на розкіш) влада обговорює вже щонайменше п’ять місяців. Ініціатором введення такого податку є Віце-прем’єр міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. За його переконан

Питання про податок на багатство (або як його ще називають – податок на розкіш) влада обговорює вже щонайменше п’ять місяців. Ініціатором введення такого податку є Віце-прем’єр міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. За його переконаннями – у разі введення такого податку, надходження в Державний бюджет України очікується на рівні близько 3 міліардів гривень щорічно. Ці кошти будуть направлені на виплату пенсій. Він також звернув увагу на те, що закон, якщо буде прийнятий, діятиме лише на час скрути. У даному випадку - з 2012 року до 2017.

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство» (далі – Проект Закону) ще й досі знаходиться на стадії обговорення, на розгляд Верховної Ради його ще не внесено.

Відповідно до цього Проекту Закону, Податковий кодекс України планується доповнити статтями у розділі XVIII «Податок на багатство» (статті 341 – 346).

Даний Проект визначає, що платниками податку на багатство  будуть наступні особи:

1.фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками майна (зазначеного нижче);

2.фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які придбавають на митній території України товари і предмети (про такі товари і предмети мова піде нижче).

3.фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які ввозять на митну територію України товари і предмети.


Отже, як видно з викладених положень Проекту, об’єкти оподаткування умовно поділено на дві категорії – майно та товари і предмети.

Під майном Проект Закону визначає наступне:

1.об’єкти житлової нерухомості (крім тих, в яких функціонують дитячі будинки сімейного типу, проживають сім’ї опікунів, піклувальників, які виховують не менше 5 дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування):

а) квартира, загальна площа якої перевищує 200 кв. метрів;

б) житловий, дачний або садовий будинок, котедж або житловий будинок садибного типу, загальна площа якого перевищує 400 кв. метрів.

2.земельні ділянки, що перебувають у власності платника податку (крім дитячих будинків сімейного типу, членів сімей опікунів, піклувальників, які виховують не менше 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) та розташовані на території відповідної ради, площа яких за кожним видом використання перевищує:

а) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

- у селах – 0,75 гектара (75 соток);

- в селищах – 0,45 гектара (45 соток);

- в містах – 0,30 гектара (30 соток).

б) для індивідуального дачного будівництва – 0,30 гектара (30 соток):

в) для ведення садівництва – 0,36 гектара (36 соток), у разі розташування хоча б на одній з таких земельних ділянок житлового, дачного або садового будинку, котеджу або житлового будинку садибного типу (крім тих, в яких функціонують дитячі будинки сімейного типу, проживають сім’ї опікунів, піклувальників, які виховують не менше 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

3.легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3 400 куб. сантиметрів (крім тих, що використовувалися понад 7 років);

4.мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. сантиметрів (крім тих, що використовувалися понад 7 років);

5.судна (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту, зазначені у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД), зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 75 кВт (крім тих, що використовувалися понад 20 років);

6.літаки і вертольоти, зареєстровані в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України.

Під товарами і предметамислід розуміти наступне:

1.вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, обробленого та необробленого дорогоцінного каміння вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом станом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата);

2.годинники, мобільні телефони та зброя вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати;

3.взуття, вироби з хутра, шкіри, килимові, швейні, трикотажні, текстильні вироби, а також вироби з деревини, що відповідають товарній позиції 4420 згідно з УКТ ЗЕД, вартістю понад 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

4.предмети мистецтва, колекціонування та антикваріату вартістю понад 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Що стосується бази оподаткування, то навколо цього питання на сьогоднішній день існує багато дискусій. Проект Закону визначає базу оподаткування для:

1.об’єктів житлової нерухомості – за загальною площею у кв. метрах;

2.земельних ділянок – за нормативною грошовою оцінкою у гривнях чи площею у гектарах або метрах;

3.легкових автомобілів та мотоциклів – за об’ємом циліндрів двигуна у куб. сантиметрах;

4.суден – за потужністю двигуна (двигунів) у кВт;

5.літаків і вертольотів – за максимальною злітною масою;

6.товарів і предметів – за їх вартістю у гривнях під час придбання на митній території України або ввезення на митну територію України з урахуванням податку на додану вартість.

Проект Закону визначає наступні ставки податку:

1.для об’єктів житлової нерухомості – 2 % розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр загальної площі об’єкта житлової нерухомості;

2.для земельних ділянок:

   а) нормативну грошову оцінку яких проведено – 0,5 % їх нормативної грошової оцінки;

   б) розташованих за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – 60 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

   в) розташованих у межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – 0,1 % розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр;

3.для легкових автомобілів та мотоциклів – 20 % розміру мінімальної заробітної плати за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

4.для суден – 20% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кВт потужності двигуна (двигунів);

5.для літаків і вертольотів – 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати за кожен кілограм максимальної злітної маси;

6.для товарів і предметів – 10 % їх вартості під час придбання на митній території України або ввезення на митну територію України з урахуванням податку на додану вартість.

Що стосується ставки податку з транспортних засобів, то Проектом Закону передбачено коефіцієнт, в залежності від кількості років використання транспортного засобу, а саме:

1.для транспортних засобів, які використовувалися до 3 років – коефіцієнт 1,0;

2.для транспортних засобів, які використовувалися від 3 до 5 років – коефіцієнт 0,5;

3.для транспортних засобів, які використовувалися від 5 до 7 років – коефіцієнт 0,2.


Податковий період , у відповідності з Проектом Закону, становить:

1.Для майна – 1 календарний рік;

2.Для товарів і предметів, які придбаваються на митній території України – 1 календарний місяць.


Стаття 346 Проекту Закону передбачає наступний порядок нарахування та сплати податку:

Обчислення та нарахування суми податку на об’єкти житлової нерухомості та земельні ділянки проводиться відповідним органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості чи земельних ділянок.

Обчислення та нарахування суми податку на інше майно (окрім об’єктів житлової нерухомості та земельних ділянок) – проводиться відповідним органом державної податкової служби за місцем реєстрації такого майна.

Податкові повідомлення-рішення про суму податку на майно, вручаються платнику податку до 1 липня року, наступного за звітним. На новостворений об’єкт оподаткування податок сплачується з початку місяця, в якому у платника податку виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування (майно) протягом звітного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив своє право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нього виникло право власності, а орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Податок на майно має бути сплачений протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Що стосується оподаткування товарів і предметів, які придбаваються на митній території України, то податок утримується податковими агентами під час продажу (реалізації) таких товарів і предметів.

До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів і предметів платникам податку.

Податок на товари і предмети, які ввозяться на митну територію України, сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Ввезення на територію України товарів і предметів у митних режимах транзиту або тимчасового ввезення (вивезення) проводиться без сплати податку у порядку, визначеному митним законодавством.

Введення в дію цього Проекту Закону планувалось з 01 січня 2012 року, але і на сьогоднішній день він досі ще не внесений на розгляд у Верховній Раді України.

В першому варіанті цього Проекту були інші параметри для оподаткування елітної житлової нерухомості та автомобілів. Так, наприклад, планувалось оподатковувати квартири від 300 кв. метрів, будинки – від 600 кв. метрів, а авто – з об’ємом від 4 000 куб. сантиметрів. 

Слід зауважити, що податок на багатство в різних формах діє в Іспанії, Франції, Голандії, Норвегії, Німеччині, Австрії, Великобританії, Швеції, Бельгії, Данії, Ісландії, Люксембурзі. Розглядається також питання про його запровадження у США.

За даними Центру Розумкова, під час опитування в травні 2011 року до середнього класу віднесли себе 44 % населення України. Але, за даними експертів, кількість людей в України, яких можна вважати середнім класом за європейськими мірками, сягає не більше 10%, і ще близько 2% можна віднести до багатих людей. На думку «Нашої України» оподаткування багатства має торкнутися лише цих 2% населення і не зачіпатиме середній клас.

Проте, на мою думку, Законопроект містить ряд недоліків. Так, у випадку з автомобілями за базу оподаткування брати вартість, а ні як не об’єм двигуна. Сучасні легкові автомобілі бізнес класу коштують, іноді, набагато дорожче, ніж ті, у яких об’єм двигуна більше 3 400 куб. сантиметрів.

Необхідно звернути увагу і на об’єкти нерухомості – квартири та будинки. Проектом Закону визначено, що оподатковуватись мають квартири площею понад 200 кв. метрів, а будинки – понад 400 кв. метрів. Але ж, навіть у Києві в різних районах нерухомість коштує по різному. Вже не кажучи про нерухомість такого ж розміру у сільській місцевості. Вважаю, що і в цьому випадку оподатковувати об’єкти нерухомості необхідно виходячи з їхньої вартості, а ні як не метражу.

Особлива тема – це земельні ділянки «несільськогосподарського призначення» - це, зокрема, й ті, що призначені для обслуговування приватних будинків та ведення присадибного господарства. Дуже багато громадян України мають у користуванні чи у власності такі земельні ділянки більше ніж 0,5 гектара, оскільки навіть за часів СРСР такі ділянки виділялись офіційно для зазначених потреб. Ці селяни аж ніяк не є тією категорією громадян, яка б підпадала під «податок на багатство», навіть якби ідея цього податку сама по собі була конституційною та прогресивною.

Підводячи підсумки, звертаю увагу на статтю 24 Конституції України, в якій зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Як видно, Конституцією прямо заборонено встановлювати якісь привілеї чи обмеження за ознакою, в тому числі, майнового стану. Це означає, що не тільки неприпустимо встановлювати привілеї для «багатих» і обмеження для «бідних», але й навпаки, встановлювати додаткові виплати для осіб тільки на тій підставі, що вони відносяться до «багатих».

Прийняття такого закону буде означати чіткий сигнал влади громадянам: за успішну у будь-якій сфері діяльність держава, замість заохочення, «карає», додатково утискає, у тому числі фінансово. Як наслідок, це відіб’є будь-яке бажання в осіб займатися такою діяльністю.

Отже, з впевненістю можна зазначити, що такий податок буде збиратися, часто у дуже значних сумах, із тих осіб, що є представниками звичайного працюючого населення чи навіть його незахищених верств. І ніяк не буде відповідати меті його введення.

На останок, хочу звернути увагу, що існує надзвичайно багато можливостей ухилитися справжнім олігархам від сплати податку. Наприклад, зареєструвавши палацовий комплекс площею, більше 5 000 кв. метрів на фірму, показуючи її збитковою та не сплачуючи взагалі податків. Подібно до цього можна зробити і з автомобілями, яхтами, землею і т.д.


Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net