Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.06.2023 11:47

Що необхідно зробити для спрощення умов ведення малого бізнесу у воєнний час?

Партнер, Керівник податкової практики Юридичної групи LCF, адвокат

Деякі аспекти законопроєкту 8401

Останнім часом законодавчі новації призвели до запровадження значної кількості нововведень для мікробізнесу, як позитивних так і негативних. Зокрема поява інноваційних програмних РРО, позбавлення мікробізнесу ЄСВ та ЄП на воєнний час, тимчасовий мораторій на більшість перевірок, зміни змісту та розміру штрафів за порушення порядку проведення розрахункових операцій та заплановане повернення перевірок та штрафів в умовах військового часу. Зазначене викликає занепокоєння як експертного середовища, так і представників малого бізнесу, що сформувало запит на своєрідну зустрічну лібералізацію умов діяльності мікробізнесу.

Що можливо зробити щоб спростити роботу МСБ та не нашкодити бюджету?

Фахівцями Економічної експертної платформи за підтримки USAID в рамках Програми «Конкурентоспроможна економіка України» було напрацьовано низку пропозицій по спрощенню умов ведення бізнесу, більшість з них можливо реалізувати правками до  проєкту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" № 8401 (надалі – "Законопроєкт").

Законопроєктом, прийнятим у травні за основу - пропонується скасувати мораторій на податкові перевірки, відновити перебіг строків давності притягнення до відповідальності за податкові правопорушення, скасувати 2% єдиний податок, передбачити звільнення від штрафів та пені в разі сплати 100% податкового зобов’язання, визначеного за результатами податкових перевірок, а також запровадити низку інших змін до Податкового кодексу України.

Законопроєкт реалізує низку пунктів з Меморандуму МВФ, в той же час проєкт потребує суттєвого доопрацювання до другого читання:

1. Щодо продовження мораторію на податкові перевірки для найбільш постраждалих платників

Серед пропозицій, які пропонували фахівці аналітичних центрів та які було враховано профільним Комітетом ВРУ - слід відзначити продовження мораторію на податкові перевірки до кінця воєнного стану для суб'єктів господарювання, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або які є тимчасово окупованими. 

2. Щодо звільнення від єдиного податку мікробізнесу на територіях бойових дій

Також експерти пропонували позбавити мікробізнес від сплати обов’язкового єдиного податку та ЄСВ на цих територіях. Ці зміни було внесено до другого читання і оновлена редакція законопроєкту передбачає, що починаючи з 1 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рф  територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації - мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому було розпочато бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почато тимчасову окупацію такої території до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії або припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Разом з тим, користуватися цим правилом фізичні особи підприємці зможуть до першого числа місяця наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначено вище, територію України.

Щодо ЄСВ Законопроєкт 8401 не передбачає змін до пунку 9-19 Розділу VIIІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а тому можна очікувати що з 1 березня 2022 до припинення або скасування воєнного стану та 12 місяців після його припинення, мікробізнес матиме право не сплачувати ЄСВ за себе.  

3. Щодо санкцій за незастосування РРО під час війни

Окрім цього, фахівці Економічної експертної платформи пропонували внести правки до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які б усунули правову невизначеність щодо застосування санкцій (від 100%) за незастосування РРО під час воєнного стану.  

Після введення в Україні воєнного стану, Верховна Рада України прийняла низку законів, якими передбачено, що «…Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів». При цьому, податківці трактують ці зміни таким чином, що застосування відповідних санкцій до платників податків буде здійснено, після припинення або скасування воєнного стану “заднім числом”. На даний час органами податкової служби проводяться перевірки із зазначеного питання, складаються відповідні акти, однак податкові повідомлення-рішення поки, здебільшого, не виносяться (окрім щодо підакцизних товарів). З огляду на це пропонувалося чітко визначити норму щодо незастосування санкцій за період дії воєнного стану.

До Закону про РРО Законопроєктом до другого читання профільним Комітетом ВРУ було погоджено необхідні правки, які передбачатимуть, що штрафи за порушення цього Закону, допущені в період з  24 лютого 2022 до 01 серпня 2023 року не застосовуватимуться до більшості бізнесів. Разом з тим, як і раніше, штрафні санкції застосовуватимуться за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. Також, не звільнятимуться від відповідальності суб’єкти господарювання, які допустили порушення порядку здійснення розрахункових операцій при здійсненні діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти та діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

4. Щодо підходу до планових податкових перевірок

На сьогоднішній день, податкові періоди з 01.01.2017 року відкриті для планових податкових перевірок.

Законопроект містить істотну кількість позитивних положень щодо ризико-орієнтованого підходу при призначенні планових податкових перевірок. Зокрема, планується, що тимчасово, протягом 2023-2024 років, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/ або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків фінансові установи у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

4) інші платники податків, які мають один із наступних ризиків на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року:

 - рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

 - рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;

 - дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази;

 - загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови, що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності становить 10 і більше млн грн;

 - нарахування та/або виплата податковим агентом- юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.

5. Щодо звільнення від штрафів та пені в разі сплати податкових донарахувань

Наразі Законопроект передбачає можливість для платників податків бути звільненими від донарахованих їм штрафів та пені за результатами податкових перевірок, проведених під час воєнного стану, якщо такі платники податків сплатять 100% донарахованих податків протягом 30 днів з дня, наступного за днем отримання відповідного податкового повідомлення-рішення. В такому разі, сплачена сума податкового зобов’язання не підлягатиме оскарженню.

До Законопроєкту вносились пропозиції щодо зменшення суми донарахованих податків, яку необхідно сплатити для того, щоб бути звільненими від штрафів та пені,  з 100% до 30%, з правом платників податків на подальше оскарження таких податкових донарахувань. Але ця пропозиція не була підтримана профільним Комітетом ВРУ.

З огляду на істотний період часу, відкритий для податкових перевірок, які ймовірно розпочнуться невдовзі після вступу законом на базі Законопроєкту в силу, можна очікувати істотні податкові донарахування за наслідками таких податкових перевірок. Скільки платників податків скористаються можливістю звільнення від штрафів та пені в обмін на 100% сплату донарахованих податків покаже лише час, однак, з огляду на те, що податкові донарахування не завжди є обґрунтованими, очікування держави на швидке отримання істотних сум податків у зв’язку з вищезазначеним механізмом можуть не виправдатись.

Законопроєктом також передбачено детальні правила щодо переходу зі спрощеної системи оподаткування із сплатою 2% єдиного податку на попередню систему оподаткування та/або на спрощену систему за довоєнними правилами, а також низку інших змін, які не є предметом розгляду в цьому дописі.  

Сподіваємось, що всі позитивні пропозиції аналітичних центрів щодо змін жорсткого Законопроєкту до другого читання – будуть підтримані при фінальному голосуванні Парламентом, і малий, мікро та середній бізнес будуть позбавлені заскладного регулювання у воєнний час. 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи