Законодавчі зміни для публічних закупівель
За час функціонування системи ProZorro були виявлені слабкі місця, що потребують змін. І якщо з погляду технологій система ефективна і злагоджена, то окремі елементи нормативно-правової бази варто вдосконалити. Тож цього року очікуємо змін до правил провед
За час функціонування системи ProZorro були виявлені слабкі місця, що потребують змін. І якщо з погляду технологій система ефективна і злагоджена, то окремі елементи нормативно-правової бази варто вдосконалити. Тож цього року очікуємо змін до правил проведення електронних торгів.
У пріоритетах як корекція наявних процедур, так і запровадження нових. Спробуємо окреслити майбутні зміни в публічних закупівлях.
З’явиться гнучка система тарифів на оскарження тендерів. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі планують відмовитися від фіксованих тарифів оплати оскарження торгів в Антимонопольному комітеті. Нині сплачується 5 тис. грн для товарів і послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Нова система передбачає, що сума буде залежати від очікуваної вартості та етапу закупівлі.
Менший тариф у розмірі 0,3% від бюджету закупівлі (але не менше 2000 грн) буде сплачуватися в разі оскарження самих умов тендерної документації та/або прийнятих рішень замовника до закінчення терміну подання пропозицій. Більша оплата в розмірі 0,6% від бюджету закупівлі (але не менше 3000 грн) стягується в разі подання скарги на рішення замовника, які відбулися після подання пропозицій.
Такі умови є більш справедливими щодо малого та середнього бізнесу, який матиме можливість оскаржувати торги з невеликими бюджетами. Також це зменшить можливість створення фіктивних скарг для високобюджетних закупівель. Ще одним бонусом є поява можливості здійснювати оплату в режимі он-лайн.
Переможець електронних торгів отримає 24 години на виправлення помилок. Наразі для того, щоби виправити помилку в наданій тендерній документації, потрібно оформити спеціальний протокол, підписаний тендерним комітетом. Планується надати можливість усунути недоліки в документах протягом 24 годин шляхом звичайного прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель. Ця опція вже успішно працює на тендерах закупівель товарів і послуг для забезпечення потреб оборони. Саме на прикладі проведення закупівель для армії та інших оборонних структур було продемонстровано як такий підхід спрощує та пришвидшує завершення торгів. Тож логічно розповсюдити його на всі публічні закупівлі.
Весною розпочне моніторинг Державна аудиторська служба. Тих, хто сприймає будь-який нагляд державних органів як додаткове ускладнення, можна зрозуміти, проте, у даному випадку мається на увазі запуск автоматичної системи моніторингу. Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом із Держаудитслужбою зараз працюють над переліком індикаторів ризику для торгів. Саме автоматичні ризик-індикатори будуть відслідковуватися для попередження порушень процедур закупівель.
Зовсім скоро будуть запроваджені рамкові угоди для понадпорогових закупівель. Закупівля за рамковими угодами передбачає наявність централізованої закупівельної організації (іншими словами такого собі генерального замовника), яка визначатиме єдині стандарти товарів і послуг, а також коло учасників, які будуть здійснювати їх постачання для підпорядкованих замовників. Наприклад, Секретаріат Кабміну оголошує тендер на постачання канцелярського приладдя для всіх міністерств. Відповідно, Секретаріат у результаті тендеру визначить одного або декількох виконавців, у яких міністерства зможуть замовляти товари. Така схема організації закупівель має на меті суттєво здешевити процедуру закупівлі. Уже є відповідний наказ МЕРТ і наразі очікується його технічна реалізація.
Для менших допорогових закупівель планується запровадження електронних каталогів. Це спосіб організації закупівель, за якого замовник обирає товар у систематизованому списку. Розміщена в електронному каталозі пропозиція постачальника є публічною офертою, яка адресована замовникам.
Така система повинна спростити процедуру здійснення державних закупівель товарів першої необхідності. Вона швидша за звичайний тендер, до того ж, переможець торгів визначається системою автоматично за допомогою застосування механізму запиту цін. Інструмент електронного каталогу має створити додаткові зручності як для замовників, так і для постачальників товарів. Його головними перевагами є економія часу бюджетних організацій, а також розширення доступу суб’єктів малого бізнесу до державних закупівель.
Ці та інші зміни анонсували 21 лютого на зустрічі представників офісу Департаменту Публічних Закупівель із замовниками. Детальна презентація доступна тут. За результатами зустрічі складається враження, що «правила гри» в державних закупівлях усе більше адаптуються під потреби як виконавців, так і замовників. Прослідковується прагнення диференціювати процеси під потреби малобюджетних поточних замовлень з одного боку та значних великобюджетних з іншого. Робляться кроки для збільшення присутності малого бізнесу в публічних закупівлях.
Вітчизняна система все більше гармонізується з вимогами ЄС. У той самий час, приємно зазначити, що окремі законодавчі зміни витікають з аналізу наявного досвіду роботи електронної системи ProZorro.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 95
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 88
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 85
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 85
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 83
-
FT: Росія почала продавати окремі партії нафти в Індію за $22-25 за барель
Бізнес 7521
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 6272
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 5294
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2660
-
"Жорстока реальність". Телевізори та побутова електроніка подорожчають у 2026 році через бум ШІ
Бізнес 2275
