Приватизація чи мародерство під час війни?
Прийнято закон про пришвидчену приватизацію і розпродаж державних активів під час війни
Нещодавно Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про пришвидчену приватизацію і розпродаж державних активів під час війни. Уряд передав одразу 420 підприємств на приватизацію та ліквідацію. Далі буде ще більше…
Як радісно заявила перша віцепрем'єрка-міністрка економіки Юлія Свириденко: «У державній власності має залишитись до 100 підприємств»!
Питання до владних «реформаторів»:
- Кому під час війни дістануться за безцінь українські державні активи?...
Невже урядовим панам і панянкам «економістам» не зрозуміло, що в умовах війни і важкої економічної кризи в Україну не прийде західний інвестор, тому за приватизовані об’єкти держава не отримає їх реальної ринкової вартості!
Саме тому більш логічним було б встановлення мораторію на приватизацію державних об’єктів і підприємств на час війни.
Наші горе-«реформатори» часто повторюють неоліберальну догму «менше держави»… Проте, «менше-більше держави» чи співвідношення між приватною і державною формами власності – це питання, яке кожна окремо взята держава має вирішувати самостійно, виходячи зі своїх конкретних умов і можливостей та з урахуванням історичного досвіду й менталітету свого народу. Цю думку підтверджує досвід розвинутих держав. Співвідношення форм власності склалося скрізь по-різному: наприклад у Франції – 33% державної власності, в Німеччині – 30%, у Великій Британії – 25%, США – 22%. В Україні частка державної власності становить менше 10%... Нашим «реформаторам» і цього забагато, вони планують залишити в державній власності не більше 100 підприємств!
Як зазначає відомий економіст, академік НАНУ Богдан Данилишин: «Однозначно можна сказати одне – чим більш розвиненою є країна, тим вищою в ній є частка держави в економиці… Під час війни держава не тільки фінансує воєнні витрати, але й значною мірою підтримує функціонування усього реального сектора економіки» Приклад тому держава Ізраїль.
На жаль, в результаті «реформ» в Україні відсутні як раціональна структура виробництва, так і ефективний власник. За оцінками інституту економіки і прогнозування НАНУ приватизовані підприємства значно погіршили фінансовані показники, в результаті приватизації в Україні відбулося не підвищення ефективності, а пограбування майна і вивіз капіталу... Ефективного власника так і не отримали.
Давно доведено, що простий розпродаж державних активів автоматично не забезпечує трансформацію в ефективну приватну власність!
Чи можливе «автоматичне», без втручання держави, забезпечення таких співвідношень між працею і формами власності, щоб зростав добробут населення? Ні. Таке може статися тільки за активного втручання в цей процес сильної, демократичної держави, яка діє в інтересах всього суспільства, де встановилися співпраця і злагода, зумовлені війною і соціальною необхідністю.
Можливим варіантом розв’язання сучасних важких проблем України є врахування успішного європейського досвіду реформ, а саме орієнтація на змішану економіку, на соціально-орієнтований капіталізм та активне державне регулювання, а це вимагає жорсткої відповідальності владної еліти за наслідки реформ під час війни.
P.S. Складається враження, що такі горе-«реформатори» як Третьякова, Гетьманцев та їх ліберал-соратники в уряді під час війни займаються відвертим шкідництвом!
- Бідних стає все більше Андрій Павловський вчора о 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов вчора о 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв вчора о 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич вчора о 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко вчора о 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко вчора о 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак вчора о 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін вчора о 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 25.12.2024 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 857
- Бідних стає все більше 300
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 200
- JIT – концепція, час якої настав 64
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 23639
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 23390
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 9296
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 9202
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 7310