Нові зміни в пенсійному законодавстві
Аналіз внесених змін
30 квітня цього року набув чинності Закон України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі закон 2040).
Проаналізуємо внесені зміни, що стосуються:
Індексації пенсій
Законом фактично відновлюється індексація пенсій науковців, держслужбовців, військовослужбовців, народних депутатів й інших категорій пенсіонерів, чиї пенсії не індексувалися з 2014 року. Військовослужбовцям востаннє перерахували пенсії у 2018-му, у зв’язку зі зміною грошового забезпечення. Науковцям та держслужбовцям не перераховували ще з часів президентства Януковича.
Формально норма щодо індексації пенсій існувала і раніше. Але не було чітко визначено, з якої дати мають перераховуватися пенсії, тільки визначено, що індексація проводиться за рішенням Уряду. Відсутність дати індексації унеможливлювала сталість пенсійного забезпечення різних категорій громадян і видатки на його фінансування.
Тепер законом 2040 визначено, що індексація пенсій, відбуватиметься щорічно 1 березня. Проте, передбачені лише заходи, які приведуть лише до підвищення окремих пенсійних виплат, а не в цілому покращать рівень пенсійного забезпечення всіх пенсіонерів.
Разом з тим, не передбачено належного розмежування та чіткого визначення порядку індексування та перерахунку пенсій. Законом 2040 продовжено практику змішування самих понять індексації пенсій та перерахунку пенсій, яка виникла при внесенні змін ст.42 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII – було скасовано ч. 1 ст. 42 Закону та яка передбачала індексацію пенсій згідно із законодавством про індексацію грошових доходів населення.
Ці два різні навіть суттю поняття мають різні змісти й механізми підвищення пенсій. Слід звернути особливу увагу, що при запровадженні Закону у ч. 1 ст. 42 було передбачено здійснення індексації пенсії, зокрема, механізму підвищення пенсій, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. А вже ч. 2 цієї ж статті передбачався абсолютно інший механізм – перерахунок пенсій з 1 березня кожного року, пов’язаний зі збільшенням розміру середньої заробітної плати в Україні.
Закон 2040 у цій частині не відповідає принципу правової визначеності законодавчих норм, що тягнутиме за собою абсолютно різне їх трактування. Це, своєю чергою, призведе до різного розуміння положень Закону не тільки громадянами, а й працівниками органів державної влади, що ускладнить його реалізацією на практиці.
Пенсії у зв’язку з втратою годувальника
Передбачено право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника чоловіку (дружині), батьку, матері, які досягли віку 65 років, незалежно від тривалості їх страхового стажу (стаття 36 Закону № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058).
Право на дострокову пенсію за віком
Відновленно норму (існувала до 1 січня 2015 року) про призначення достроково пенсії за віком за півтора року до досягнення пенсійного віку. Ця новація передбачена для осіб, трудовий договір з якими розірвано:
- у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. За умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи);
- у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, але без необхідності реєстрації у державній службі зайнятості. Якщо пенсіонер працюватиме у період до досягнення пенсійного віку, дострокова пенсія не виплачуватиметься.
Обов’язковою умовою призначення такої пенсії є наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі.
Встановлення при визначенні права на таку пенсію вимоги щодо наявності «не менш ніж 30 років страхового стажу для жінок і 35 років для чоловіків» явно допускає різне тлумачення цього положення та, як наслідок, різне його правозастосування, зважаючи на те, що незрозумілим є вік, за півтора року до досягнення якого особа може вийти на дострокову пенсію.
Така колізія з’явилася через те, що ст. 26 Закону України №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в залежності від наявного страхового стажу, передбачено різний вік виходу на пенсію: 60, 63 і 65 років.
Починаючи з 2018 року, пенсійним законодавством передбачено підвищення страхового стажу щороку на рік для виходу на пенсію у 60 років. Так, для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років з 1 січня по 31 грудня 2022 року треба мати не менше 29 років, а починаючи з 1 січня 2028 року – не менше 35 років років!
У разі відсутності необхідного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком наступає після досягнення віку 63 і 65 років.
Тобто, маючи не менш, ніж 30 років страхового стажу, жінки зможуть достроково вийти на пенсію за півтора року до досягнення 60 років лише в період з 1 січня по 31 грудня 2023 року, оскільки з 2024 року вони мають право на пенсію у 60 років за наявності не менш ніж 31 року страхового стажу…
Таким чином, положення нового Закону 2040 стосовно визначення права на достроковий вихід на пенсію потребують як мінімум тлумачення чи роз’яснення законодавцем.
Право на дострокову пенсію отримали також матір або батько осіб з інвалідністю з дитинства (діти з інвалідністю до 18 років) та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення 6-річного віку. Додатковою умовою є досягнення жінкою 50 років та її страховий стаж 15 років, а чоловіком – 50 років і страховий стаж 20 років. Яка дитина, котрій не встановлено інвалідність, вважається тяжко хворою, визначено в пункті 101 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Пенсії військовослужбовців
Збільшився мінімальний розмір пенсії для військовослужбовців, що отримали інвалідність внаслідок війни. Раніше мінімальний розмір такої пенсії визначався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відсотковому вираженні:
- для I групи у розмірі 120 відсотків,
- II групи – 110 відсотків,
- III групи – 105 відсотків прожиткового мінімуму.
Тепер законодавець визначив розмір у фіксованому числовому виразі:
- для I групи у розмірі 5025 гривень,
- II групи – 4610 гривень,
- III групи – 4396 гривень.
При цьому, як і раніше, передбачено механізм їх індексації.
Слід відзначити,що для того, щоб усі положення закону 2040 запрацювали як єдиний механізм, як мінімум, необхідно отримати багато роз’яснень компетентних органів державної влади. А також чекати на прийняття інших нормативно-правових актів, що врегульовуватимуть зазначені норми.

- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 816
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 690
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 124
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 92
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите 78
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 185012
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 56187
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 6597
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 3723
-
BP зазнала рекордних $5 млрд збитків від "зеленої" енергетики
Бізнес 2205
