Яка насправді інфляція?

Найбільше за 2017 рік на споживчому ринку зродожчали:

Продукти харчування:
- Хліб – 20%;
- М’ясо та м’ясопродукти – 29,7% ( основний кошик м’ясопродуків
майже на 40%, а сало на 80% !);
- Молоко – 20,9%;
- Яйця – 27,8%;
- Фрукти – 39,3%;
- Овочі – 20,7%;

Житлово-комунальні послуги :
- Водопостачання – 20,6%;
- Утримання будинків та прибудинкових територій – 52,7%;
- Електроенергія – 28,1%

Насамперед дорожчали продукти харчування. Тому що більшу частину грошей українці витрачають саме на них. В структурі видатків домогосподарств – не менше половини складають видатки на продукти харчування.

Зростання цін в останні роки відбувається тому, що Урядом внаслідок недолугої політики в багатьох напрямках соціально-економічного розвитку держави був порушений паритет між низькими зарплатами населення і цінами на товари не еластичного попиту, наприклад на енергоносії, послуги ЖКГ, які дотуються за рахунок держбюджету.

Крім того, Уряд майже повністю абстрагувався (відсторонився) від регуляційної функції - було скасовано держрегулювання цін на соціальні продукти, що було здійснено під загальним гаслом “дерегуляції” – як наслідок, підвищилися ціни на хліб. Так, ліквідувавши санітарно-ветеринарний нагляд, уряд отримав епідемію африканської чуми свиней, і як наслідок, масовий забій поголів’я і неймовірне здорожчення свинини.

Стимулюючи експорт аграрної продукції, уряд щедрою рукою роздає дотації з бюджету виробникам курятини й яєць (найближчим друзям і компаньйонам “гаранта”). Тепер за будь-який експорт аграрної продукції уряд доплачує виробникам. Як наслідок – курятину і яйця вигідніше продавати за кордон - або всередині України, але за європейськими цінами. Тому ми будемо залежати не від коливання цін на товари всередині країни, а від їх коливання на світовому ринку.

Прогнози уряду щодо зростання економіки та зростання рівня інфляції не справджуються. Уряд традиційно завищує ріст ВВП та занижує зростання інфляції – для “надування” доходів бюджету та “обмеження” рівня соціальних видатків. Тому цілком імовірно, що у поточному році також буде спостерігатися ріст інфляції, що значно перевищить урядовий прогноз в 9%.

Монетарний чинник інфляції майже з маніакальною постійністю підкріплюється Національним банком, який через “вільне” ринкове регулювання та погодження прогнозів уряду щодо курсу гривні - сіє в головах українських товаровиробників негативні очікування, які відразу ж
знаходять відображення в цінах – закладається “валютний” ризик і майбутній завищений курс. Крім того, постійний викуп НБУ урядових боргових паперів та продаж депозитних сертифікатів комерційним банкам фактично здійснює
понадпланову емісію – збільшує загальну грошову масу, що не забезпечена реальною товарною масою.