Радіо Свобода: Панове, чому так відбувається? Тільки половина населення України з тих, хто нібито мав скористатися субсидіями не зробив цього...
– Все ж так держава ще не скомпенсувала зростання тарифів
Чому ж так? Як Ви думаєте, пане Павловський?
Андрій Павловський:
В Європі родина сплачує не більше ніж 10% від місячних доходів за комунальні послуги. У нас в опалювальний сезон доведеться віддавати більше половини. Інше буде йти на харчі. На одяг, на освіту дітей грошей вистачати не буде
Андрій Павловський
Андрій Павловський: Безумовно, це менше половини від того, що планував уряд, що більше 4 мільйонів родин повинні отримати ці субсидії. А, з іншого боку, сам факт того, що люди масово, мільйони людей повинні звертатися за субсидією, то це дуже негативна ознака, яка вказує на кризовий стан економіки, на масове зубожіння людей.
Тому що завдання уряду так мотивувати реальний сектор економіки, промисловість в першу чергу, щоб люди мали гідну зарплату, роботу, гідну пенсію і могли спокійно оплачувати всі види житлово-комунальних послуг.
І, до речі, за прикладом тієї ж Європи, де в середньому родина сплачує не більше ніж 10% від своїх місячних доходів за комунальні послуги. У нас в опалювальний сезон для деяких малозабезпечених родин доведеться віддавати більше половини своїх доходів саме за оплату комунальних послуг. Зрозуміло, все інше буде йти на харчі. На все інше, тобто вже на одяг, на освіту дітей грошей вистачати не буде.
– Очевидно, пан Музиченко Вам заперечить, що не може від родини більше половини доходу йти саме на оплату.
Родина отримує з двох чи з трьох людей по декілька тисяч. Платіжка прийде за двокімнатну квартиру більше ніж тисячу – це суттєве навантаження
Андрій Павловський
Андрій Павловський: Ні. Чому? Експерти наші прораховували. Якщо родина отримує, наприклад, з двох чи з трьох людей по декілька тисяч на кожного, а платіжка прийде за двокімнатну квартиру більше ніж тисячу гривень, то це буде суттєве навантаження.
– То ж та частина якраз і має бути покрита субсидією.
Субсидії транзитом проходять на рахунки приватних власників енергопостачальних компаній. Даємо субсидії не людям, а приватним енергопостачальникам. Співпадіння – 24 мільярди гривень! Сума, яку щороку списували борги приватним компаніям перед держбюджетом
Андрій Павловський
Андрій Павловський: Субсидія (ми, експерти, так прораховували) за це буде порядку 300 гривень. Це не буде суттєвою допомогою.
Але хоч ці «сльози» отримати при суттєвому погіршенні купівельної спроможності, погіршенні добробуту наших громадян.
Але це не вина Міністерства соціальної політики. Тому що ми повинні розуміти, що Міністерство соціальної політики – це такий великий розподільник державної соціальної допомоги, і вони розподіляють те, що до них надходить з Міністерства фінансів. От як держава в цілому спрацює, які будуть надходження до бюджету, то, зрозуміло, і буде що розподіляти соціальним службам.
– Якраз прем’єр і сказав про те, що гроші знайдено, і тут завдання органів місцевої влади.
Андрій Павловський: Я ще тут хотів би додати, що мене дивує. Що у нас все ж таки залишається застаріла методологія, хоча спрощена, 1995 року ще, коли субсидії даються, але люди цього не відчувають – вони транзитом проходять на рахунки приватних власників енергопостачальних компаній. І це фактично ми даємо субсидії не людям, а приватним енергопостачальним компаніям.
І, зверніть увагу, яка цікава сума і співпадіння – 24 мільярди гривень! Це та сума, яку ми щороку списували борги приватним компаніям перед державним бюджетом. А тепер цю суму віддають так само тільки людям.
– Чи можна тут змінити щось?
Віталій Музиченко: В будь-якому механізмі є позитивні і негативні сторони. Не придумано ще універсального механізму, який задовольняв би всіх.
На сьогоднішній день механізм дозволяє забезпечити, по-перше, адресне надання соціальної підтримки. І все ж таки ця допомога перераховується безпосередньо на рахунок цієї сім’ї, якій призначена субсидія, в організації надавача послуг.
Андрій Павловський: І воно транзитом відразу находить постачальнику.
Віталій Музиченко: Це дозволяє забезпечити цілеспрямоване використання коштів саме на підтримку при оплаті житлово-комунальних послуг. При цьому громадяни зобов’язані сплачувати і свою частку по субсидії. Таким чином забезпечується фактично 100% оплата цих громадян за житлово-комунальні послуги.
Те, що Ви говорите, негативна сторона цього ж механізму, то це питання того, що на сьогоднішній день тарифи у нас в державі такі склалися, що громадяни фактично самостійно за рахунок своїх доходів не мають можливості їх сплачувати.
Андрій Павловський: Дійсно, я погоджуюся. Це не питання Міністерства соціальної політики. Воно повинне забезпечити допомогу тим і в тих розмірах, що вони отримують. Це про загальний стан економічної політики і «шокову терапію».
Втім, я хотів би додати. Можна було би розглянути варіант, коли ці субсидії монетизувалися, і люди отримували би ці гроші безпосередньо на руки чи на соціальну картку громадянина, де вони цільовим коштом йшли б тільки на комунальні послуги. Можна було би використати більш сучасну методику.
– Ми запитали у перехожих на вулицях Києва, чи зверталися вони за субсидією. От які відповіді мали:
Респондентка: Я не знаю. Я її не оформляю, тому що не довіряю, що з нас не поздирають ще те, що у нас ще є.
Респондент: У нас субсидію дуже важко оформити, з затримками страшними. Я живу у селі на Івано-Франківщині. Скажемо так, що ще ніхто у нас не оформив субсидій. Хоча на даний час документи подали вже всі. Документи поздавали, а сказали, що ще не можуть все оформити нормально.
