Старт податкової амністії
Які ризики для простих українців несе добровільне декларування доходів?
1 вересня в Україні стартував не лише новий навчальний рік, але й широко розрекламована владою податкова амністія. Вона покликана легалізувати статки, з яких раніше не були сплачені податки. Держава декларує, що дає шанс громадянам розпочати фінансове життя наново «з чистого аркуша» і готова «пробачити» тим, хто вдавався до тіньових схем приховування доходів. Звісно, не безкоштовно. Доведеться сплатити 5% від суми активів, які знаходяться в Україні, або ж 7%, якщо вони перебувають за кордоном (а від 1 березня 2022 року ставка зросте вже до 9%). Передбачена розстрочка виплат на три роки, але тоді ставка податкової амністії збільшується на 1% для активів, що перебувають на території України (тобто потрібно буде сплачувати по 2% від вартості амністованого майна щороку). Розстрочити сплату податків, аби легалізувати гроші в іноземних банках і нерухомість, автомобілі та інше майно, які знаходяться в інших країнах, можна буде за ставкою 9,5% (11,5%, якщо декларація подаватиметься після 1 березня 2022 року). У разі придбання декларантом з призначених для амністії коштів ОВДП з терміном обігу 365 днів без можливості дострокового погашення сплачуються символічні 2,5% — тож найвигідніші умови для тих, хто готовий позичити свої виведені «з тіні» гроші державі на рік.
Усе це стосується активів сумарною вартістю понад 400 тис. грн. Легалізацією коштів та майна нижче такого фінансового порогу перейматися не варто, бо податкова не перевірятиме законність їх походження — навіть після завершення періоду амністії. Добровільне декларування доходів триватиме протягом року: до 1 вересня 2022 року українці мають змогу одноразово відкрито заявити про накопичені рухоме та нерухоме майно, валютні цінності та інші активи (зокрема, корпоративні права), щоб їх легалізувати. По завершенні податкової амністії вважатиметься, що незадекларованих статків українці не мають. Тож якщо виявиться протилежне, і такі активи в когось таки залишаться, — вони нестимуть відповідальність за ухиляння від сплати податків за законом.
Державна податкова служба України заявила, що більшість громадян готові «засвітити» свої доходи та майно, щоб «інтегруватися у сучасну систему відносин між бізнесом, суспільством та державою». Утім, ще під час обговорення законопроєкту про податкову амністію експерти вказували, що головна мотивація влади — фіскальна. Таким чином вона хоче поповнити державний бюджет і збільшити фінансові ресурси держави. Але чи охоче фізичні та юридичні особи вишикуються в чергу для подачі декларації? Адже недовіра до влади коріниться в частій зміні «правил гри», яку вона провадить.
Тому вже зараз Мінфін готує «батіг», для українців, які не довірятимуть «пряникам» податкової амністії і не розкриватимуть інформацію про власні статки. Податкова зможе зіставити видатки та доходи громадянина. У випадку вартісної покупки, гроші на яку взялися невідомо звідки, влада зобов’яже сплатити податок з цієї суми за чинною ставкою — 18% ПДФО та 1,5% військового збору. У міністерстві пообіцяли, що це стосуватиметься усіх, а не лише заможних українців.
Погано це чи добре? Усе залежить від того, як влада розпоряджатиметься отриманими новими ресурсами. Чи підуть вони на створення додаткових суспільних благ або ж осядуть у чиїхось кишенях у вигляді корупційної ренти?
Перші кроки податкової амністії мало обнадіюють.
По-перше, виявляється розхвалене чиновниками декларування вступає в гострий конфлікт з банківським фінансовим моніторингом. Так, щоб амністувати готівку, її потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку. І хоча Нацбанк видав постанову про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом та презентував відповіді на поширенні питання, але спірних моментів залишається досить багато.
Незрозуміло, як банк перевірятиме достовірність інформації щодо джерела та країни походження коштів, яку декларант зазначить в анкеті при відкритті спецрахунку? Зокрема, що гроші не надійшли з кримінальної сфери або не були наслідком фінансових оборудок на території країни-агресора. Адже за таких умов спецрахунок не відкриють, а кошти просто конфіскують. Проте, ніщо не завадить декларанту прикрити походження цих статків, наприклад, отриманням цінного грошового подарунку.
У своєму поясненні НБУ вказав, що «спеціальна декларація не може бути достатнім документом для підтвердження джерел походження коштів клієнта». А це напряму суперечить принципу податкової амністії, адже тоді декларування не дає права у майбутньому вільно розпоряджатися отриманими коштами.
Кожен конкретний банк в рамках фінмоніторингу може вимагати в клієнта додаткових документів про походження коштів «у межах свого ризик-апетиту», як вказує Нацбанк. Отже, декларантам варто бути готовими до різноманітних сюрпризів у процесі відкриття спецрахунків, адже банк перевірятиме правдивість вказаної ними інформації.
По-друге, добровільне декларування, схоже, перетвориться на додаткове оподаткування середнього класу — у першу чергу, підприємців і самозайнятих осіб, котрі ухилялися від сплати ЄСВ чи занижували податкові зобов’язання, та заробітчан, котрі привезли додому важко зароблені за кордоном гроші. При цьому подача декларації не звільняє платника податків від перевірок податківців за періоди, яких амністія не стосується. Але як довести, що задекларовані грошові активи стосуються певного періоду? Ще одне спірне запитання — щодо визначення цінності негрошових активів: декларант може визначити її самостійно, не подаючи документів на підтвердження вартості того чи іншого майна, але якщо його оцінка не збігатиметься з оцінкою податкової? Досі не відомо, якими будуть критерії оцінювання вартості активів, вказаних платником податків у декларації, самими податківцями.
По-третє, незаконні статки, зароблені на численних корупційних схемах, можуть або так і залишитись «у тіні», або будуть «відмиті» за нижчою податковою ставкою. Брати участь у амністії заборонено особам, котрі були на державній службі з 1 січня 2005 року. Проте скористатися благами податкової амністії можуть родичі колишніх держслужбовців. Чи буде такий механізм «легалізації» економічно справедливим по відношенню до тих українців, котрі чесно заробляли свої гроші і вчасно сплачували офіційні податки, ще й потерпаючи від бюрократичної тяганини щокварталу?
До того ж, залишається відкритим питання гарантій непритягнення до відповідальності тих, хто скористався податковою амністією. Формально законодавство їх дає, але реально вже зараз існують лазівки, що створюють можливість правоохоронцям відкрити провадження. З огляду на незахищеність конфіденційної інформації в Україні, вона може потрапити до них з третіх рук.
Ще більш незахищені пов’язані особи. Наприклад, роботодавець, котрий платив зарплату «в конверті» чи партнери й контрагенти, завдяки яким у декларанта з’явилися «засвічені» ним кошти. Законодавство про амністію на них не розповсюджується. Чи будуть перевіряючі органи більш прискіпливими до опосередкованих «фігурантів» декларації?
Отже, податкова амністія уже на своєму старті починає серйозно пробуксовувати. Натомість в її розвиток фіскальні служби можуть отримати потужний інструмент контролю над доходами громадян. І якщо амністія мине через рік, то фінансовий контроль діятиме й надалі, безпосередньо впливаючи на життя усіх без винятку українців.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 387
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8931
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5543
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4292
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4096
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3275