блоги

В рамках судової реформи, указами Президента України №№ 449/2017, 450/2017, 451/2017 та 453/2017 від 29.12.2017 постановлено ліквідувати «старі» місцеві загальні та господарські суди, а замість них утворити «нові» окружні.

За змістом ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок його роботи.

Таким чином, судді продовжують здійснювати правосуддя у де-юре ліквідованих судах вже майже як півтора року. Тим часом, указ Президента України чекає свого «якісного наповнення» у вигляді рішень Вищої ради правосуддя про переведення суддів до новоутворених окружних судів.

Таке тривале очікування зовсім не безперспективне, з огляду на відому практику початку діяльності нових апеляційних судів. Так, на початку жовтня 2018 року, несподівано для більшості наступив «тимчасовий колапс» у зв'язку із переведенням суддів до новоутворених апеляційних судів. Масштаби, ризики та наслідки, які пов'язані із переведенням суддів першої інстанції до окружних судів, важко оцінити.

Втім, для прикладу, вітчизняній історії становлення адміністративного судочинства відомі ще цікавіші казуси, коли 13.10.2008 указом Президента України № 922/2008 було ліквідовано Окружний адміністративний суд м. Києва, а замість нього утворено два нові: Центральний та Лівобережний окружні адміністративні суди, які проіснували лише «на папері». Через декілька днів, 16.10.2008 Президент України скасував дію свого указу. При цьому, того ж дня, іншим указом № 941/2008 глава держави ще раз постановив утворити два місцеві адміністративні суди в межах м. Києва. Після численних судових оскаржень і цей указ Президента був визнаний таким, що втратив чинність.

ВИСНОВОК. В сучасних умовах, судова реформа може продовжитися яким завгодно способом. Непередбачуваним та карколомним розвитком подій нас вже не здивувати!