Стратегія і пріоритети розвитку газового ринку України

Прийняття законопроекту «Про ринок природного газу» - це крок, який наближує Україну до європейського енергетичного ринку.  І завдяки цьому ми сьогодні не говоримо вже про те, чи потрібно нам імплементувати засади газового ринку країн ЄС, а можемо безпосередньо поступово впроваджувати ці принципи. Україна ще на самому початку цього процесу, оскільки ринок досить сильно монополізований, неринкові механізми газопостачання ще діють, немає єдиної ринкової ціни для всіх категорій споживачів. Але, законодавством закладені дуже прогресивні норми, які дозволяють створити відкритий лібералізований внутрішній ринок.

Якщо говорити коротко про стратегію розвитку ринку природного газу, то найважливіше питання – це зменшити вплив держави та максимально запровадити вільні ринкові відносини. Відповідно до норм законопроекту №2250 «Про ринок газу в Україні» повинен бути створений оптовий ринок газу із системою двосторонніх договорів і системою фінансових гарантій, заснований на принципі свободи договору. Це збільшить прозорість і, відповідно, ефективність. Яким чином на практиці можна цього досягти?

Законопроект – говоримо так до підписання його Президентом - передбачає відділення транспортування і постачання газу, сертифікацію газосховищ і установок LNG. За новим законом державний постачальник вже де-юре втратив своє монопольне становище. І державний монополіст НАК «Нафтогаз України» повинен бути розділений по галузях діяльності: транспортування, видобуток, сховища газу, постачання. Реструктуризація компанії повинна відбуватись шляхом фактичного делегування його функцій декільком незалежним суб’єктам. Відповідно до норм, закладених у законопроекті, суб’єкти ринку природного газу повинні гарантовано мати рівні права у доступі до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG. На сьогоднішній день доля природного газу, який постачає НАК «Нафтогаз України», становить близько 90%. Подальша реформа ринку  повинна означати, що кожен постачальник - трейдер – матиме рівні права для постачання природного газу цим 90-та % споживачів і вибір буде зумовлений лише конкурентною перевагою умов постачання тієї чи іншої компанії. Така модель ринку передбачена законодавством і в рамках неї важлива можливість вільного ринку. При цьому зростає роль приватних видобувних компаній, у них буде можливість розвивати видобуток, виходячи з розширення кола споживачів. А отже, зросте конкуренція, яка веде до інтенсифікації видобутку, зниження собівартості, інновацій.

Чи буде впроваджена в життя нова модель – залежить від якісних та своєчасних кроків по реструктуризації державного монополіста, приведення ціни на природний газ для всіх категорій споживачів до ринкового рівня та прийняття закону про незалежного регулятора ринку природного газу. Закон про регулятора повинен бути прийнятий до жовтня цього року і це надзвичайно важливо для сектору незалежного газопостачання.

Чому? Законопроект України «Про ринок природного газу» відводить регулятору дуже важливу роль по забезпеченню функціонування лібералізованого внутрішнього ринку. Для регулятора окрім функцій видачі ліцензій на здійснення діяльності на постачання природного газу, проведення процедури сертифікації Операторів, передбачено покладення функції щодо розгляду звернень, спорів та суперечок суб’єктів ринку природного газу, проведення розслідувань та накладення штрафів на осіб, винних у порушенні газового законодавства. Також передбачена можливість проводити перевірки, в тому числі без попередження, вертикально інтегрованої організації, власників операторів та суб’єктів ринку природного газу. І що найважливіше: регулятор повинен проводити моніторинг виникнення договірних практик, які обмежують конкуренцію на ринку, і застосовувати механізм їх усунення.

Зараз немає чіткої структурованої системи, яка може підказати споживачеві, куди йому звернутися для того, щоб отримати інформацію щодо наявного ресурсу, умов його постачання і відтак обрати найкращого для себе трейдера. Максимум - на сайті регулятора є список ліцензіатів, які мають ліцензії на постачання природного газу за нерегульованим і регульованим тарифом, ліцензії на транспортування газу, ліцензії на його розподіл. Теоретично, людина може подивитися дані зі списку в кілька сотень компаній, спробувати вибрати собі гідного постачальника. Але володіння ліцензією не означає, що фірма веде діяльність. Ліцензія є, газу немає. Інформації і так мало, а поруч із застосуванням впливу влади на сектор постачання споживач позбавлений можливості вибору. Цю практику потрібно змінювати. І зокрема Законопроект «Про ринок газу в Україні» перш за все направлений на захист прав споживача. Саме це і визначено як одну з основних цілей перебудови відносин на ринку природного газу, і у законопроекті цьому приділена особлива увага. У законопроекті закріплено, що постачальник зобов’язаний забезпечувати споживача усією необхідною інформацією про загальні умови постачання, а також інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем, повідомляти споживача про намір внести зміни до договору постачання в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантії прав споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови є для нього неприйнятними, забезпечити споживача широким вибором способів оплати з метою уникнення можливої дискримінації. Всім оптовим покупцям і споживачам передбачено право вибору постачальника (безоплатно) та створення постачальника «останньої надії» (гарантованого постачальника).

В перспективі на мою думку повинні впроваджуватися біржові механізми: конкурентні відносини в «точках продажу» або на біржах згодом дадуть можливість ринковими механізмами визначати ціну на природний газ на внутрішньому ринку, пропонувати якісні супутні послуги споживачам.

Український законопроект досить точно визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу України з урахуванням інтеграції з ринками газу країн Енергетичного співтовариства. І регламентує організацію лібералізуваного і збалансованого внутрішнього ринку природного газу в Україні. Це означає, що на внутрішньому ринку матимуть змогу працювати не лише українські незалежні постачальники, але і можуть додаткову конкуренцію створювати європейські трейдери. Але разом з тим секретаріат Енергетичного співтовариства в частині газового ринку акцентує увагу на недискримінації учасників ринку, і проголошується принцип вільної добросовісної конкуренції та ринкового ціноутворення. Саме ці принципи мають бути реалізовані, і їх дія повинна поширюватись на всіх без винятку суб'єктів ринку природного газу. І без імплементації вимог Третього енергетичного пакета ЄС нам буде складно вести бізнес з європейськими енергетичними компаніями.

Тому застосування на ринку природного газу мінімальних стандартів прозорості забезпечить ефективну конкуренцію і справедливу ціну на енергетичний ресурс. І таким чином будуть дотримані загальні інтереси компаній - постачальників, транзитерів, споживачів і найбільш важливо - соціально вразливих категорій. Ось єдина вірна стратегія розвитку ринку природного газу України. І така реформа давно назріла, в новий законопроект закладені дійсно ринкові принципи та європейські правила. Більшість з них абсолютно нові для України, тому ці правила ще треба зрозуміти розуміти, після чого  дотримуватися