Більшість IT проектів рано чи пізно приходять до того, що без зовнішніх запозичень неможливо забезпечити швидкий розвиток, або утриматися під натиском більш сильних конкурентів. Співпраця з венчурними фондами і приватними інвесторами криє в собі досить багато ризиків для засновників бізнесу, тому метою юридичних компаній, які працюють у цій сфері є допомога у юридично правильній побудові відносин з венчурами і на максимально вигідних умовах. Проте і для інвесторів існують певні вагомі ризики, пов’язані з інвестиційною діяльністю в ІТ сфері.
Підставою співпраці інвесторів з ІТ компаніями є інвестиційні договори.
Щодо структури інвестиційного договору то, незважаючи на те, що кожен професійний інвестор пропонує свою форму, є кілька основних загальних розділів і пунктів, на які варто звертати увагу при узгодженні операції. До таких розділів можна віднести наступні:
- Комерційні та адміністративні умови здійснення угоди.
- Локалізація пов'язаних з інвестицією ризиків.
- Контроль над передачею акцій.
- Стратегія виходу венчурного капіталіста.
Довгостроковий і ризиковий характер інвестиційних відносин за договором вимагає більш скрупульозного відображення прав і обов’язків сторін, деталізації форм і розмірів відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, введення в умови контракту будь-яких видів забезпечення зобов’язань (застава, гарантія тощо).
Задля уникнення ризиків, які можуть виникати при виконанні інвестиційного договору, варто детально прописувати з яких етапів повинне складатися виконання договорів, а також вчинення яких дій передбачає виконання конкретного етапу, або ж який результат повинен бути наявний при закінченні цього етапу.
Крім того, у інвестиційному договорі варто передбачити форму звітування в результаті закінчення певного етапу виконання договору.
У випадку залучення іноземних інвестицій, варто пам’ятати, що такі інвестиції підлягають реєстрації у місцевих державних адміністраціях. Для здійснення реєстрації потрібно подати наступні документи: три примірники інформаційного повідомлення з відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів про фактичне здійснення інвестицій; документи, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій; документи, які підтверджують вартість іноземних інвестицій.
На закінчення варто відзначити, що, на жаль, інвестиційна практика у сфері інформаційних технологій поки що є малорозвиненою на українському інвестиційному ринку, проте наявні значні перспективи розвитку.