Конституційний Суд як політичний бутік, або Патрональна політика в Україні
Такими словами Леонід Кравчук назвав КС у вересні 2010 року. Минуло вже 10 років, а нічого особливо і не змінилося.
“Конституційний Суд перетворився в політичний бутік, де можна замовити будь-яке рішення”. Такими словами у вересні 2010 р. перший Президент України Леонід Кравчук охарактеризував стан конституційної юстиції в Україні, незадовго до того, як КСУ 30 вересня того ж року своїм рішенням щодо Закону № 2222-IV дав можливість Віктору Януковичу в неправомірний спосіб узурпувати політичну владу у державі.
Минуло вже 10 років з того часу, а нічого особливо і не змінилося: політичний тиск на суддів, гіпертрофовані форми популізму та правового нігілізму в діяльності вищих органів державної влади, корумпованість та професійна некомпетентність основних суб’єктів політичних відносин, і в сумі ㅡ повільна агонія всього конституційного ладу в Україні.
І тут справа навіть не просто в політично заангажованих рішеннях КСУ, чи в тому, що часто навіть юридично коректні висновки КСУ є наскільки погано та непрофесійно обґрунтованими, через що вони сприймаються суспільством як неправосудні. Проблема в тому, що в Україні і далі відсутній достатній та необхідний механізм стримувань і противаг між різних органами державної влади, а сам КСУ так і не став тим незалежним арбітром, який мав би забезпечувати верховенство та правову охорону Конституції України.
Такий стан речей якраз показує нам, в чому особливість нашої політичної системи. Зокрема, американський політолог Генрі Гейл (Henry E. Hale) у своїй монографії «Patronal Politics: Eurasian Regime Dynamics in Comparative Perspective» («Патрональна політика: Порівняльний аналіз динаміки євразійських режимів») говорить, що політичні режими на пострадянському просторі є досить специфічними, оскільки гласні і офіційні процеси народовладдя (вибори, референдуми, діяльність парламенту, президента, уряду і т.д.) тут не є відображенням справжньої політичної реальності, а реальне прийняття державних рішень відбувається через негласні процеси боротьби та консенсусу між впливовими олігархічними групами.
Генрі Гейл назвав такі режими «патроналістичними» (patronalistic), і описав їх неначе конкуренцію ефемерних кланових пірамід, до складу яких входять найбагатші підприємці, на чолі з патроном, в межах яких відбуваються неформальні відносини перерозподілу влади та багатств, а корупційні потоки при цьому там є одночасно централізованими та децентралізованими. Влада патрона випливає не стільки з його офіційної посади в державі, скільки з підтримки інших олігархів, які своєю чергою спираються на менші піраміди на чолі з «меншими олігархами» і т.д. Ефективність, стійкість та довговічність таких структур заснована знову-таки не на формальній інституційній ієрархії, а на дружбі, родинних зв’язках, знайомствах, спільному бізнесі, взаємних компроматах і т.д.
В одних державах таких пірамід багато, і це створює ілюзію вибору та демократії (як у нас), а в інших вона одна-єдина, через що держава візуально виглядає авторитарною. При цьому ця система державного ладу чудово показує підсвідомі бажання та світогляд широких верств населення.
Такий стан речей вигідний як тим, хто зараз перебуває на вершинах цих негласних пірамід в Україні, так і нашому північному сусіду, який презирливо називає нас failed state. Адже, кремлівська олігархія як найбагатша і наймогутніша на пострадянському просторі однозначно бажає забезпечувати власну стабільність та виживання за допомогою таких слабких і корумпованих режимів, прямо чи опосередковано залежних від неї. Тому логічно, чому Росія так болісно реагує на будь-які спроби зміни політичних режимів у сусідніх державах, і чому вона за будь-яку ціну не бажає того, щоб усі її сусіди стали ефективними демократіями.
Звісно, вся це вищеописана модель є наукової концепцією, яка не може передати всіх нюансів того, що відбувається навколо. Її основна ціль – це надати загальне розуміння того, що відбувається на пострадянському просторі, перш за все, для західного читача.
А що тоді український читач? Чи бажає він змін у політичній системі України, чи фактична патрональна політика йому до вподоби?
---
Цей текст є ремейком “Поста #24. «Політичний бутік, в якому можна замовити будь-яке рішення», або Задзеркалля нашої політичної реальності”, опублікованого 23.06.2019 р. в telegram-каналі та facebook-сторінці “Конституційні парадокси”.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393