Повнорідні і неповнорідні діти: аналіз дискримінаційних змін в законодавстві

У статті приділено увагу змінам до закону про мобілізацію, зокрема, положень статті 23, яка регулює питання звільнення з військової служби та наведено позицію суду з приводу зазначених змін.

Як відомо, 18 травня 2024 року набув чинності Закон № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Відповідним законом було внесено правку, якою прибрали заборону мобілізувати брата загиблого, якщо той не є повнорідним.

Нагадую, що попередня редакація закону про мобілізацію передбачала, що не можуть призвати жінок і чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях.

Тепер ми маємо ситуацію, коли матір, маючи двох синів від різних чоловіків, в разі смерті одного сина, вимушена відправляти на війну і другого, адже їхній родинний зв'язок, виходячи з позиції законодавця, є не таким тісним, як між повнорідними братами чи сестрами.  

Дані зміни викликали широкий розголос і, наразі, на офіційному сайті Офісу Президента навіть зареєстрована петиція - Звернення родин загиблих щодо правки до Закону про мобілізацію N10449 до статті 23 у пункті про тих, хто не підлягає мобілізації. Її зареєструвала мати загиблого військовослужбовця, яка зазначає, що ця правка завдала ще більшого болю родинам загиблих і просить залишити у законі попереднє формулювання цієї статті.

Станом на зараз, на звернення відреагували депутати і на сайті Верховної Ради з'явився законопроєкт № 11391, яким пропонується виправити наявний стан речей. Втім, проєкт ще не був розглянутий парламентом.

Свою позицію щодо зазначених змін висловив і Кіровоградський окружний адміністративний суд у справі № 340/3411/24. 

Зокрема, суд зауважив, що відповідні зміни до Закону породжують дискримінацію, тому суперечать положенням частини 1 статті 24 Конституції України.

Цією нормою права встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Отже, Основний Закон встановлює рівність і перед законом.

Норма права, що регулює спірні правовідносини, оберігає батьків від втрати двох і більше дітей під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Щоб цього не сталося, у разі смерті однієї дитини інших звільняють або не призивають на військову службу (якщо не висловили бажання).

Тому зміна приписів Закону породила різне ставлення до батьків, що мають дітей від різних чоловіків і жінок, і батьків, що мають дітей від одного чоловіка і жінки.

За змінами до Закону батьки, які мають дітей від різних чоловіків і жінок, під час безпосередньої участі дітей у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану можуть втратити їх усіх, а батьки, що мають дітей від одного чоловіка і жінки, лише одну.

Різне ставлення до груп батьків, що мають повнорідних і неповнорідних дітей, немає логічного виправдання та є дискримінаційним (несправедливим).