Повнорідні і неповнорідні діти: аналіз дискримінаційних змін в законодавстві
У статті приділено увагу змінам до закону про мобілізацію, зокрема, положень статті 23, яка регулює питання звільнення з військової служби та наведено позицію суду з приводу зазначених змін.
Як відомо, 18 травня 2024 року набув чинності Закон № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Відповідним законом було внесено правку, якою прибрали заборону мобілізувати брата загиблого, якщо той не є повнорідним.
Нагадую, що попередня редакація закону про мобілізацію передбачала, що не можуть призвати жінок і чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях.
Тепер ми маємо ситуацію, коли матір, маючи двох синів від різних чоловіків, в разі смерті одного сина, вимушена відправляти на війну і другого, адже їхній родинний зв'язок, виходячи з позиції законодавця, є не таким тісним, як між повнорідними братами чи сестрами.
Дані зміни викликали широкий розголос і, наразі, на офіційному сайті Офісу Президента навіть зареєстрована петиція - Звернення родин загиблих щодо правки до Закону про мобілізацію N10449 до статті 23 у пункті про тих, хто не підлягає мобілізації. Її зареєструвала мати загиблого військовослужбовця, яка зазначає, що ця правка завдала ще більшого болю родинам загиблих і просить залишити у законі попереднє формулювання цієї статті.
Станом на зараз, на звернення відреагували депутати і на сайті Верховної Ради з'явився законопроєкт № 11391, яким пропонується виправити наявний стан речей. Втім, проєкт ще не був розглянутий парламентом.
Свою позицію щодо зазначених змін висловив і Кіровоградський окружний адміністративний суд у справі № 340/3411/24.
Зокрема, суд зауважив, що відповідні зміни до Закону породжують дискримінацію, тому суперечать положенням частини 1 статті 24 Конституції України.
Цією нормою права встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Отже, Основний Закон встановлює рівність і перед законом.
Норма права, що регулює спірні правовідносини, оберігає батьків від втрати двох і більше дітей під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Щоб цього не сталося, у разі смерті однієї дитини інших звільняють або не призивають на військову службу (якщо не висловили бажання).
Тому зміна приписів Закону породила різне ставлення до батьків, що мають дітей від різних чоловіків і жінок, і батьків, що мають дітей від одного чоловіка і жінки.
За змінами до Закону батьки, які мають дітей від різних чоловіків і жінок, під час безпосередньої участі дітей у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану можуть втратити їх усіх, а батьки, що мають дітей від одного чоловіка і жінки, лише одну.
Різне ставлення до груп батьків, що мають повнорідних і неповнорідних дітей, немає логічного виправдання та є дискримінаційним (несправедливим).
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 910
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 699
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 131
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 89
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 68221
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6751
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 5835
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 4609
-
BP зазнала рекордних $5 млрд збитків від "зеленої" енергетики
Бізнес 3178
