Громади самостійно плануватимуть території і управлятимуть земельними ресурсами

Законопроект 2280 пропонував:

1. Запровадити можливість розроблення Комплексного плану просторового розвитку громади (далі – КППРГ) – документацію, яка буде поширюватися на усю територію територіальної громади (як об’єднаної, так і «звичайної»), і буде одночасно і містобудівною документацією, і документацією із землеустрою. Вказана документація:

- у «містобудівній частині» буде включати у себе планувальні рішення схем планування територій району, генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій та детальних планів території;

- у «землевпорядній» частині буде включати в себе відомості про обмеження у використанні земель (охоронні зони, прибережні захисні смуги, межі територій природно-заповідного фонду тощо), передбачати заходи з охорони земель, а також (факультативно), - передбачати внесення відомостей про існуючі земельні ділянки до Державного земельного кадастру, а також формування нових земельних ділянок державної та комунальної власності.

Вказана документація буде стосуватися як земель в межах населених пунктів, так і земель за їх межами.

Варто зазначити, що об’єднання містобудівної та землевпорядної документації в одну комплексну документацію підтримується, адже завдяки цьому після її затвердження відомості про обмеження у використанні земель будуть внесені до Державного земельного кадастру (сьогодні містобудівна документація не є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, і після її затвердження потрібно розробляти ще й землевпорядну документацію, що займає значну кількість часу та є досить затратним).

Підтримується також об’єднання у одну документацію декількох видів містобудівної документації. Це надасть змогу шляхом розробки документації вирішити практично усі питання щодо планування території, а не затягувати вирішення цих питань на значну кількість часу.

Також цим законопроектом ми надаємо органам місцевого самоврядування повноваження щодо планування використання земель не тільки в межах населених пунктів, а й за їх межами. Це, сприятиме утвердженню в Україні європейського принципу повсюдності місцевого самоврядування.

2. Надати власнику земельної ділянки самостійно змінювати цільове призначення земельної ділянки у разі, якщо обраний вид цільового призначення узгоджується із функціональним призначенням території, визначеним у детальному плані території або плані зонування. Інформація про обраний вид цільового призначення буде вноситися до Державного земельного кадастру. Зміна цільового призначення земель оборони має бути погоджена із Кабінетом Міністрів України.

Сьогодні місцеві органи влади фактично двічі приймають рішення про напрям використання певної території, - один раз при визначенні функціональних зон при затвердженні детальних планів території чи планів зонування, і один раз при прийнятті цим же (чи іншим)  органом рішення про визначення цільового призначення земельної ділянки. В результаті процедура зміни цільового призначення є організаційно-складним, затратним і багато в чому корупційним механізмом, який штучно стримує інвестиційну діяльність і порушує права та інтереси землевласників.

Запропонований механізм залишає органам місцевого самоврядування повноваження щодо визначення дозволених напрямків використання певної території, а в межах цих напрямків власник земельної ділянки буде самостійно вирішувати, за яким саме цільовим призначенням буде здійснюватися її використання. Такий механізм, з однієї сторони, є більш гнучким для власника земельної ділянки, що сприятиме пожвавленню інвестиційної діяльності, а з іншої – залишає органам місцевого самоврядування дієві важелі для управління відповідною територією.