В Україні можуть посилити відповідальність за зачинені укриття: чого очікувати
За зачинене укриття — штраф на місці до 17 тисяч грн, а у разі загибелі людей — до 8 років позбавлення волі.
Про це йдеться у відповідному законопроєкті № 9362-1, який на початку травня рекомендував до ухвалення Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
Згідно доповіді Ради ООН з прав людини, представленої 22 лютого 2024 року в Женеві, в Україні за два роки російського збройного вторгнення загинули вже понад 10 тисяч мирних жителів і ще майже 20 тисяч були поранені. У документі наголошується, що реальна кількість цивільних жертв в Україні, ймовірно, значно вища, і наслідки війни відчуватимуться ще протягом багатьох поколінь.
Забезпечення цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки як складових частин національної безпеки України є однією із головних функцій держави щодо захисту життя та здоров’я людей під час воєнних дій (в особливий період) та у мирний час. У 2023 році РНБО визнала, що робота з підготовки укриттів до використання в містах Київ, Запоріжжя, Херсон, Чернігів, Харків, Миколаїв, Одеса, Суми, Дніпро, Конотоп, Біла Церква, а також у Запорізькій і Сумській областях, Житомирському районі Житомирської області, Білоцерківському районі Київської області та Конотопському районі Сумської області була незадовільною.
1 червня 2023 року внаслідок російської ракетної атаки у Києві загинуло троє людей: 9-річна дівчинка, її 34-річна мама та 33-річна жінка. У Деснянському районі біля місцевої поліклініки разом з іншими людьми вони намагалися потрапити в укриття, яке виявилося зачиненим. Після цього до Верховної Ради був внесений законопроєкт № 9362-1, яким пропонуються зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінального кодексу. Але з тих пір у парламенті далі руху за законопроєктом до цього часу не було.
У пояснювальній записці до нього стверджується, що наразі у чинному законодавстві (Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України) не передбачено жодної норми щодо безпосередньої відповідальності за порушення вимог щодо утримання фонду захисних споруд, зокрема:
- забезпечення вільного доступу до укриттів;
- забезпечення їх водопостачанням, освітленням та іншими засобами життєзабезпечення;
- утримання їх в належному технічному стані, тощо.
Законопроєкт № 9362-1 передбачає запровадження відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд, шляхом доповнення КУпАП новою статтею 175-3 та Кримінального кодексу України новою статтею 270-2.
Згідно запропонованої статті 175-3 КУпАП, за зачинене укриття штрафуватимуть перший раз на суму від 3 400 до 8 500 грн, другий раз – на 17 000 грн.
Також зважаючи на високу завантаженість судів, що позначається на довготривалості розгляду справ та підготовці відповідних рішень і з метою зміцнення законності та невідворотності покарання правопорушників, проєктом закону пропонується віднести розгляд відповідних справ до повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). Зокрема, накладати штрафи за зачинене укриття та інші порушення їх експлуатації зможуть державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Варто нагадати, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають.
Законопроектом пропонується підвищити розміри штрафів за створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб ДСНС, в тому числі пов’язаних з проведенням перевірок, до 13 600 грн та до 17 тисяч грн за діяння, вчинені повторно.
Саме по собі збільшення розмірів штрафу за будь-які протиправні діяння навряд чи може призвести до зменшення кількості правопорушень — ефективність юридичної відповідальності залежить й від дотримання принципу невідворотності покарання.
Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою ст. 270-2, за якою порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, каратиметься позбавленням волі від 3 до 8 років.
Водночас у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради на проект закону № 9362-1 наголошується, що такі діяння повністю охоплюються чинною наразі ст. 367 Кримінального кодексу ("Службова недбалість"), якою встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1), а також за ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (ч. 2). Зокрема, діяння, передбачене ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Встановлення відповідальності за порушення вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту є найбільш очевидним рішенням із запобігання в подальшому повторення ситуації, що сталась у Києві 1 червня 2023-го. Водночас з великою імовірністю можуть виникнути питання щодо, наприклад, відповідальності за порушення порядку організації оповіщення про надзвичайну ситуацію, затримки рішення щодо обов’язкової евакуації населення тощо.
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко вчора о 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов вчора о 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова вчора о 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв вчора о 14:28
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов вчора о 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк вчора о 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 08:29
- Підвищення податків для бізнесу – до яких змін слід готуватися Фелікс Аронович 09.09.2024 21:09
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? Вікторія Войціцька 09.09.2024 20:47
- Проблеми соціального діалогу в Україні Андрій Павловський 09.09.2024 20:31
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні Олександр Колб 09.09.2024 17:51
- Скасування боржником заочного рішення суду за позовом ломбарду Павло Васильєв 09.09.2024 16:59
- Какая справка ВКК должна быть для отсрочки по уходу за родителем Віра Тарасенко 09.09.2024 13:43
- Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню Євген Морозов 09.09.2024 13:27
- Автоматизація та комплаєнс: як зменшити ризики для підприємств Ігор Шевцов 09.09.2024 10:14
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК 863
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 501
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 258
- Проблеми соціального діалогу в Україні 178
- Три ключових ризики, які TikTok несе для України як інструмент в інформаційній війні 124
-
Кабмін змінив назви двох міністерств
Бізнес 19182
-
Час нам подивитися на свою історію з правильного боку. В чому ми досі помиляємося
Думка 17597
-
У Німеччині понад 235 000 українців втратили статус тимчасового захисту за місяць. Причина
Бізнес 14137
-
Укрнафта не змогла придбати 11 газопоршневих електростанцій: причина
Бізнес 12091
-
Дженніфер Лопес, Памела Андерсон вигуляли модні образи на кінофестивалі в Торонто: фото
Життя 10689