Батареї, акумулятори та електроніка: що змінять нові проекти законів?
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів.
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів. Ці ініціативи доповнюють проект Рамкового закону «Про управління відходами» №2207-1 і є ще одним кроком до європейської системи управління відходами. Як працюватиме нове законодавство?
Наболіле питання
Проекти законів №2352 «Про батареї і акумулятори» та №2350 «Про відходи електричного та електронного обладнання» є частиною секторального законодавства, яке має бути впроваджено разом із Рамковим законом «Про управління відходами».
Проблема неврегульованості відходів електричного та електронного обладнання, а також використаних батарей та акумуляторів підіймалася в Україні багато років поспіль. Реальний рух справ почався в 2016 року, коли разом із вимогами Угоди про асоціацію щодо необхідності приведення природоохоронного законодавства відповідності європейському, Україна отримала технічну підтримку для розробки якісного та системного законодавства.
Тексти, які наразі зареєстровані народними депутатами України мають довгу історію, до якої долучилися експерти проекту Twinning, МБО «ЕПЛ», ініціативи «Батарейки, здавайтеся!», Команди підтримки реформ при Мінприроди (Мінекоенерго), працівники міністерств. Саме завдяки широкій участі різних стейкхолдерів ці законопроекти є найбільш збалансованими і ми маємо розуміння чому вони запрацюють.
Розширена відповідальність виробника
Обидва законопроекти тримаються на двох стовпах європейського екологічного права: принципі «забруднювач платить» та механізмі розширеної відповідальності виробника (РВВ).
РВВ є інструментом, який вимагає від виробника подбати про долю продукції після того як їхній продукт був куплений, вживаний споживачем та став йому непотрібний – тобто – перетворився на відхід. Це організаційне та фінансове джерело належного збору та рециклінгу відходів.
Умови для створення РВВ закладені у Рамковому законі, у №2352 та №2350 – прописано в деталях як мають працювати колективні або індивідуальні РВВ. Саме ця частина законів вимагає найбільшої уваги як з боку громадськості, так і з боку бізнесу, адже від належної роботи РВВ залежатиме наскільки швидко Україна убезпечить воду, ґрунти та повітря від небезпечних сполук, на які багаті як і ВЕЕО, так і батареї з акумуляторами.
Серед ключових обов’язків організацій РВВ – збирання та приймання відповідних відходів від кінцевих споживачів, підготовка до повторного використання і оброблення, виконання мінімальних цільових показників (збирання та відновлення), зменшення рівня небезпечних речовин у продукції та належне маркування. Окрім цього, вони ж мають організовувати інформаційні кампанії щодо необхідності роздільного збору таких відходів, вчасно та прозоро звітувати.
Чи маємо спроможність для втілення цих законів?
Чи готове суспільство та бізнес до такої реформи? Це питання я часто чую від скептиків, які сумніваються щодо того, що якщо в місті важко отримати один бак нормально відсортованого сміття, то чи здатні ми побудувати цілу національну систему для окремих потоків відходів?
Головна відповідь – у нас немає альтернативи, інакше – ми вбиваємо себе, своїх дітей та довкілля на додачу.
Другий аргумент – якщо створені належні правові механізми, проводиться системна просвітницька діяльність та забезпечена система покарання за порушення – закони працюватимуть, і вже за 10 років наша система управління відходами мало чим відрізнятиметься від європейської.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 102
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію 48
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12636
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 11557
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6897
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5288
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4841