Батареї, акумулятори та електроніка: що змінять нові проекти законів?
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів.
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів. Ці ініціативи доповнюють проект Рамкового закону «Про управління відходами» №2207-1 і є ще одним кроком до європейської системи управління відходами. Як працюватиме нове законодавство?
Наболіле питання
Проекти законів №2352 «Про батареї і акумулятори» та №2350 «Про відходи електричного та електронного обладнання» є частиною секторального законодавства, яке має бути впроваджено разом із Рамковим законом «Про управління відходами».
Проблема неврегульованості відходів електричного та електронного обладнання, а також використаних батарей та акумуляторів підіймалася в Україні багато років поспіль. Реальний рух справ почався в 2016 року, коли разом із вимогами Угоди про асоціацію щодо необхідності приведення природоохоронного законодавства відповідності європейському, Україна отримала технічну підтримку для розробки якісного та системного законодавства.
Тексти, які наразі зареєстровані народними депутатами України мають довгу історію, до якої долучилися експерти проекту Twinning, МБО «ЕПЛ», ініціативи «Батарейки, здавайтеся!», Команди підтримки реформ при Мінприроди (Мінекоенерго), працівники міністерств. Саме завдяки широкій участі різних стейкхолдерів ці законопроекти є найбільш збалансованими і ми маємо розуміння чому вони запрацюють.
Розширена відповідальність виробника
Обидва законопроекти тримаються на двох стовпах європейського екологічного права: принципі «забруднювач платить» та механізмі розширеної відповідальності виробника (РВВ).
РВВ є інструментом, який вимагає від виробника подбати про долю продукції після того як їхній продукт був куплений, вживаний споживачем та став йому непотрібний – тобто – перетворився на відхід. Це організаційне та фінансове джерело належного збору та рециклінгу відходів.
Умови для створення РВВ закладені у Рамковому законі, у №2352 та №2350 – прописано в деталях як мають працювати колективні або індивідуальні РВВ. Саме ця частина законів вимагає найбільшої уваги як з боку громадськості, так і з боку бізнесу, адже від належної роботи РВВ залежатиме наскільки швидко Україна убезпечить воду, ґрунти та повітря від небезпечних сполук, на які багаті як і ВЕЕО, так і батареї з акумуляторами.
Серед ключових обов’язків організацій РВВ – збирання та приймання відповідних відходів від кінцевих споживачів, підготовка до повторного використання і оброблення, виконання мінімальних цільових показників (збирання та відновлення), зменшення рівня небезпечних речовин у продукції та належне маркування. Окрім цього, вони ж мають організовувати інформаційні кампанії щодо необхідності роздільного збору таких відходів, вчасно та прозоро звітувати.
Чи маємо спроможність для втілення цих законів?
Чи готове суспільство та бізнес до такої реформи? Це питання я часто чую від скептиків, які сумніваються щодо того, що якщо в місті важко отримати один бак нормально відсортованого сміття, то чи здатні ми побудувати цілу національну систему для окремих потоків відходів?
Головна відповідь – у нас немає альтернативи, інакше – ми вбиваємо себе, своїх дітей та довкілля на додачу.
Другий аргумент – якщо створені належні правові механізми, проводиться системна просвітницька діяльність та забезпечена система покарання за порушення – закони працюватимуть, і вже за 10 років наша система управління відходами мало чим відрізнятиметься від європейської.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1132
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 143
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 135
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 105
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 7986
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 5605
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5542
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3750
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3727