Зелена планета або як озеленення світу стає вимушеним екотрендом
Нещодавно NASA опублікувало дані про рівень озеленення в світі. Висновки доволі несподівані – наша планета наразі зеленіша, ніж 20 років тому.
Нещодавно NASA опублікувало дані про рівень озеленення в світі. Висновки доволі несподівані – наша планета наразі зеленіша, ніж 20 років тому. Все завдяки еко-програмам двох найзаселеніших країн світу – Індії та Китаю. Однак радіти зарано. Фактично, це лише перший з багатьох кроків до виправлення заподіяної людиною шкоди навколишньому середовищу. Все найголовніше – попереду.
Що відбувається з лісами зараз
Кліматичний саміт 2014 року у Нью-Йорку підтвердив бажання людства до змін у питання захисту лісів. Сотні держав і компаній зобов’язалися протягом 2014-2020 рр знизити рівень вирубки лісів, а також відновити 150 млн гектарів лісів до 2020 року і додатково 200 млн гектарів – до 2030 року. Однак через п’ять років після підписання Нью-Йоркської декларації по лісах ситуація лише погіршилась. Презентований звіт в рамках цьогорічного Кліматичного саміту вказує на те, що протягом останніх років вирубка лісів збільшилась на 43%, а щорічно ми втрачаємо близько 26 млн гектарів деревонасаджень.
Станом на сьогодні 80% лісів нашої планети були знищенні або безповоротно деградовані. Лісові пожежі в Південній Америці, Росії, Північній Європі, Індонезії та Австралії лише посилюють процес екологічної катастрофи. Також не варто забувати, що дерева є цінним ресурсом, брак якого може запустити значні економічні кризи. Адже досі третина населення Землі використовує дрова для приготування їжі та опалення своїх будинків. Саме з лісових районів надходить три чверті всієї прісної води. Лише тільки у США воду з лісів отримують близько 180 мільйонів людей.
Неочевидно про очевидне: чому дерева такі важливі
Природний фільтр
Окрім того, що дерева здатні виробляти кисень, вони також є потужними фільтрами, адже поглинають гази-забруднювачі з атмосфери йиочищають ґрунтові води.
Джерело медичних інгредієнтів
На сьогоднішній день ліси надають близько 25% всіх необхідних людству медичних інгредієнтів, які використовуються для створення ліків.
Термо і звукорегулятор
Дерева в містах поглинають до 25% шумового забруднення, а також здатні охолоджувати в містах цілі райони. Дослідження демонструють, що найбільш прохолодні за температурою райони великих міст розташовані у зелених зонах.
Захисник від повеней, посух, ерозій і зсувів ґрунтів
В екосистемах дерева відіграють роль фундаменту, адже вони контролюють потоки води і утримують ґрунти. Наприклад, у період сильних дощів, дерева сповільнюють процес виходу річок з берегів, тим самим запобігаючи повеням.
Живий простір
Ліси – це не лише “легені світу”, але одна із його базових екоструктур. Вони забезпечують природне середовище для більше, ніж 80% всіх видів тварин і рослин.
Протидія збудникам хвороб
Дерева виділяють фітонциди, які допомагають у боротьбі зі збудниками хвороб. Наприклад, фітонциди листя дуба здатні знищити дизентерійну паличку, а сосни – згубні для збудника туберкульозу.
Як людство допомагає деревам?
На тлі нерозумного користування природними ресурсами з’являються і позитивні приклади. Вже названі вище Китай та Індія зробили процес озеленення власних територій національною ідеєю. Це вимушене рішення, адже тотальна вирубка лісів у 1970-1980-х роках для фермерських і урбаністичних цілей призвела у цих країнах до екологічної катастрофи. Мова йде про хоч і вдале, та все ж виправлення помилок.
Найбільшою програмою з фінансування заходів з насадження дерев у світі є UNFCCC REDD+. Основна ідея – це надання стимулів для зменшення викидів й інвестування у низьковуглецеві заходи для країн, що розвиваються. Тобто йдеться не лише про боротьбу з вирубкою й деградацією лісів, але й про компоненти збереження, сталого управління лісами. На сьогоднішній день заходи в рамках програми REDD+ дозволили скоротити близько 6 млрд. тонн СО2.
Ще одна масштабна програма із захисту лісів – це програма UN-REDD, спільний проєкт таких агенцій ООН як ФАО, ПРООН та ЮНЕП. Допомога для країн передбачає фінансово-технічну, що охоплює державне управління, взаємодію з стейкхолдерами, розробка національної стратегії REDD+ та плану дій, розробка інформаційної системи гарантій, розробка «контрольного» рівня викидів, що пов’язані з лісом, а також впровадження національної системи моніторингу лісів.
Озеленення як екотренд: що може зробити одна людина
Це, власне, найголовніше питання:
що може зробити пересічна людина у боротьбі за відновлення світових зелених насаджень? І відповідь, як не дивно, тут напрочуд очевидна – посадити хоча б одне дерево. Якщо ж тобі не вистачає мотивації, то пам’ятай про те, що:
- Лише одне дерево здатне забезпечити киснем трьох людей. Ще одне чудове пояснення до формули: “Посадити дерево, виростити дитину”. Адже дитині теж потрібно чимось дихати.
Дерево здатне утримувати до 500 л води на день. У великому місті, де теперішні каналізації просто не витримують дощових потоків, це твій особистий внесок у власний сухий одяг.
Дерево – це тінь і прохолода. Простими словами, це шанс сховатися під власним деревом від розпеченого літнього дня. Особливо актуальним це буде в світлі температур цьогорічного літа.
Висадка дерев є чудовим способом сховатися від депресивних чи меланхолійних почуттів. Особливо в місті, де не часто трапляється можливість спостерігати щодня за результатами власних дій.
В Україні є герой – Вадим Сердцев, який у Миколаєві висадив 20 000 дерев. Його приклад – надихає! А про те, як проблема озеленення вирішується на всеукраїнському рівні – досліджуватимемо у наступному блозі.
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець вчора о 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 30117
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 14608
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 13127
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 12863
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3350