Зелена планета або як озеленення світу стає вимушеним екотрендом
Нещодавно NASA опублікувало дані про рівень озеленення в світі. Висновки доволі несподівані – наша планета наразі зеленіша, ніж 20 років тому.
Нещодавно NASA опублікувало дані про рівень озеленення в світі. Висновки доволі несподівані – наша планета наразі зеленіша, ніж 20 років тому. Все завдяки еко-програмам двох найзаселеніших країн світу – Індії та Китаю. Однак радіти зарано. Фактично, це лише перший з багатьох кроків до виправлення заподіяної людиною шкоди навколишньому середовищу. Все найголовніше – попереду.
Що відбувається з лісами зараз
Кліматичний саміт 2014 року у Нью-Йорку підтвердив бажання людства до змін у питання захисту лісів. Сотні держав і компаній зобов’язалися протягом 2014-2020 рр знизити рівень вирубки лісів, а також відновити 150 млн гектарів лісів до 2020 року і додатково 200 млн гектарів – до 2030 року. Однак через п’ять років після підписання Нью-Йоркської декларації по лісах ситуація лише погіршилась. Презентований звіт в рамках цьогорічного Кліматичного саміту вказує на те, що протягом останніх років вирубка лісів збільшилась на 43%, а щорічно ми втрачаємо близько 26 млн гектарів деревонасаджень.
Станом на сьогодні 80% лісів нашої планети були знищенні або безповоротно деградовані. Лісові пожежі в Південній Америці, Росії, Північній Європі, Індонезії та Австралії лише посилюють процес екологічної катастрофи. Також не варто забувати, що дерева є цінним ресурсом, брак якого може запустити значні економічні кризи. Адже досі третина населення Землі використовує дрова для приготування їжі та опалення своїх будинків. Саме з лісових районів надходить три чверті всієї прісної води. Лише тільки у США воду з лісів отримують близько 180 мільйонів людей.
Неочевидно про очевидне: чому дерева такі важливі
Природний фільтр
Окрім того, що дерева здатні виробляти кисень, вони також є потужними фільтрами, адже поглинають гази-забруднювачі з атмосфери йиочищають ґрунтові води.
Джерело медичних інгредієнтів
На сьогоднішній день ліси надають близько 25% всіх необхідних людству медичних інгредієнтів, які використовуються для створення ліків.
Термо і звукорегулятор
Дерева в містах поглинають до 25% шумового забруднення, а також здатні охолоджувати в містах цілі райони. Дослідження демонструють, що найбільш прохолодні за температурою райони великих міст розташовані у зелених зонах.
Захисник від повеней, посух, ерозій і зсувів ґрунтів
В екосистемах дерева відіграють роль фундаменту, адже вони контролюють потоки води і утримують ґрунти. Наприклад, у період сильних дощів, дерева сповільнюють процес виходу річок з берегів, тим самим запобігаючи повеням.
Живий простір
Ліси – це не лише “легені світу”, але одна із його базових екоструктур. Вони забезпечують природне середовище для більше, ніж 80% всіх видів тварин і рослин.
Протидія збудникам хвороб
Дерева виділяють фітонциди, які допомагають у боротьбі зі збудниками хвороб. Наприклад, фітонциди листя дуба здатні знищити дизентерійну паличку, а сосни – згубні для збудника туберкульозу.
Як людство допомагає деревам?
На тлі нерозумного користування природними ресурсами з’являються і позитивні приклади. Вже названі вище Китай та Індія зробили процес озеленення власних територій національною ідеєю. Це вимушене рішення, адже тотальна вирубка лісів у 1970-1980-х роках для фермерських і урбаністичних цілей призвела у цих країнах до екологічної катастрофи. Мова йде про хоч і вдале, та все ж виправлення помилок.
Найбільшою програмою з фінансування заходів з насадження дерев у світі є UNFCCC REDD+. Основна ідея – це надання стимулів для зменшення викидів й інвестування у низьковуглецеві заходи для країн, що розвиваються. Тобто йдеться не лише про боротьбу з вирубкою й деградацією лісів, але й про компоненти збереження, сталого управління лісами. На сьогоднішній день заходи в рамках програми REDD+ дозволили скоротити близько 6 млрд. тонн СО2.
Ще одна масштабна програма із захисту лісів – це програма UN-REDD, спільний проєкт таких агенцій ООН як ФАО, ПРООН та ЮНЕП. Допомога для країн передбачає фінансово-технічну, що охоплює державне управління, взаємодію з стейкхолдерами, розробка національної стратегії REDD+ та плану дій, розробка інформаційної системи гарантій, розробка «контрольного» рівня викидів, що пов’язані з лісом, а також впровадження національної системи моніторингу лісів.
Озеленення як екотренд: що може зробити одна людина
Це, власне, найголовніше питання:
що може зробити пересічна людина у боротьбі за відновлення світових зелених насаджень? І відповідь, як не дивно, тут напрочуд очевидна – посадити хоча б одне дерево. Якщо ж тобі не вистачає мотивації, то пам’ятай про те, що:
- Лише одне дерево здатне забезпечити киснем трьох людей. Ще одне чудове пояснення до формули: “Посадити дерево, виростити дитину”. Адже дитині теж потрібно чимось дихати.
Дерево здатне утримувати до 500 л води на день. У великому місті, де теперішні каналізації просто не витримують дощових потоків, це твій особистий внесок у власний сухий одяг.
Дерево – це тінь і прохолода. Простими словами, це шанс сховатися під власним деревом від розпеченого літнього дня. Особливо актуальним це буде в світлі температур цьогорічного літа.
Висадка дерев є чудовим способом сховатися від депресивних чи меланхолійних почуттів. Особливо в місті, де не часто трапляється можливість спостерігати щодня за результатами власних дій.
В Україні є герой – Вадим Сердцев, який у Миколаєві висадив 20 000 дерев. Його приклад – надихає! А про те, як проблема озеленення вирішується на всеукраїнському рівні – досліджуватимемо у наступному блозі.
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко вчора о 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова вчора о 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко вчора о 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 332
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 218
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 186
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 152
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2399
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2186
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2105
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 1580
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1482
