Безбар’єрність у архітектурі як більш широка проблема
З цього приводу багато написано та сказано колегами-архітекторами та урбаністами. Проте я б хотіла звернути увагу на питання безбар’єрності у архітектурі як більш широкого питання.
З кожним роком в Україні в облаштуванні середовища все більше уваги приділяється потребам людей з обмеженими фізичними можливостями. Зі сторони держави запроваджується все більше вимог і рекомендацій і цій сфері. На весні 2019 руку набрав чинності новий ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» який мав на меті зібрати накопичений досвід та чіткіше викласти вимоги до проєктування будівель з точки зору їх доступності та пристосування до потреб людей з інвалідністю. Але, на жаль, аналізуючи видання питання тільки накопичуються.
З цього приводу багато написано та сказано колегами-архітекторами та урбаністами. Проте я б хотіла звернути увагу на питання безбар’єрності у архітектурі як більш широкого питання.
Від самого початку важко визначити зону впливу нового нормативу, адже в визначенні сфери застосування записано «розумне пристосування», погодьтесь, як і питання добра і зла, термін «розумний» носить доволі суб’єктивний характер.
Тож я б хотіла виділити такі основні та важливі питання як безбар’єрність, відкритість, просторість та інтуїтивна експлуатація.
Відкритість - це одна з форм доступності, що передбачає собою відсутність обмежуючих елементів. Наприклад, якщо мова йде про громадські споруди, то бажано, щоб вони в першу чергу просторово створювали відчуття, що усі двері – відкриті, що є можливість потрапити до приймальні чи вбиральні без тисяч перепон, охорони, турнікетів чи картки доступу. Відкритість це про відчуття, психологічний аспект у архітектури при будівництві шкіл, університетів, лікарень, адміністративних будівель, та що важливо – при експлуатації.
Що збудовано для людини – має бути відкритим для неї самої. Тобто питання не в крайнощах, а в тому, що відкриті простори об’єднують громадян та працівників установ, школярів та вчителів.
Просторість це у певному відчуття співрозмірності людини та простору, де вона знаходиться. В умовах постійної економії та оптимізації площ загального користування, ми маємо велику проблему з вузькими коридорами, холами без природного освітлення, некомфортними приміщеннями. Таким чином створюються ситуації, коли людина відчуває задуху та фобію у приміщенні або просто бажання якомога швидше залишити будівлю.
Важливо сказати, що просторість це не пошук крайнощів, важливо, щоб в залежності від функціонального призначення будівлі вона могла мати і затишні куточки, де б людина могла усамітнитись.
Інтуїтивна логічність. Коли ми проєктуємо навіс/сходи/пандус у будівлі, ми одразу розуміємо, що там є вхід. Але зачасту легкість орієнтування на місцевості на цьому закінчується. Важливо при проєктуванні моделювати десятки сценаріїв експлуатації будівлі, адже бар’єри бувають не тільки фізичними, а й психологічними.
Тож доки нормативний акт не зможе вкласти усі вимоги до безбар’єрності, потрібно проєктувати «як для себе» та відстоювати архітекторам найкращі рішення.
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 122
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 101
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15885
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 11288
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 9604
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4395 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4225