Законопроекти – в чергу!
Надійшла пропозиція встановити черговість науково-експертного забезпечення законопроектів. Що за цим стоїть?
Експертне та науково-експертне забезпечення законотворчого процесу є невід’ємною його складовою. Експертні висновки Головного науково-експертного управління та наукових установ (або ВНЗів) не один раз ставали на заваді популістським та безграмотним з юридично-технічної точки зору нормативним ініціативам суб’єктів законодавчої ініціативи. Однак, «нерівність» та необґрунтована «позачерговість» забезпечення законотворчого процесу викликає багато нарікань.
На цю проблему звернули увагу суб’єкти законодавчої ініціативи – народні депутати. В результаті 06.09.2016 р. на розгляд Верховної Ради України внесенопроект Закону України «Про внесення змін до статті 103 Регламенту Верховної Ради України» (щодо експертизи законопроектів)» (реєстр. № 5083; н.д. Т.А. Донець). Актуальності проблемі додає і те, що цей законопроект поданий ще у вересні 2016 року, але і досі до нього не підготовлено експертного висновку ні Головного науково-експертного управління Верховної Ради, ні висновку профільного комітету – Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. Простий пошук у базі законопроектів на сайті ВР дозволяє виявити проекти за більш пізніми номерами реєстрації з підготовленим повним пакетом супровідних документів. Існують випадки, що супровідні документи (експертні висновки тощо) готуються на наступний же день за днем реєстрації законопроекту. Зрозуміло, законопроект № 5083 не став виключенням : з моменту його реєстрації підготовлено лише Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства від 05.10.2016 року. Звісно, від такого «порядку» проходження експертних процедур існує невдоволення певними народними обранцями.
Проектом пропонується внести зміну до статті 103 Регламенту Верховної Ради України, а саме другу її частину викласти в редакції, яка встановлює, що«Зареєстрований законопроект в порядку черговості його реєстрації для підготовки до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи». Звісно, суб’єкту законодавчої ініціативи ніхто не забороняє звернутися до державних наукових установ НАН України або провідних кафедр ВНЗів за відповідною спеціалізацією, та отримати науковий експертний висновок до свого проекту, але чи враховується він при проходженні проекту, якщо, як правило, він, навіть, не відображається в картці проекту? Це до питання дійсно наукового стороннього експертного забезпечення законотворчого процесу. Необхідність «підняття» статусу незалежної експертизи законопроектів (не у наслідок спорів на комітетських засіданнях груп депутатів і як наслідок, рішення про залучення науковців-експертів до вирішення конфліктно-правового питання) давно вже є актуально.
І ще одне зауваження. А що робити, якщо законопроект, наприклад, визначено невідкладним? Чи поширюватиметься на нього це правило про черговість експертного забезпечення? Гадаю, якщо вже брати за основу цю корисну, на мою думку, норму про черговість, то обов’язково треба передбачити і цей аспект, а також питання щодо розширення можливостей керівництва Верховної Ради (за погодженням з народними депутатами у Сесійній залі) у визначенні законопроектів, що забезпечуватимуться експертною підтримкою позачергово (наприклад, на прохання групи народних депутатів, Кабінету Міністрів України тощо).
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- Нація вбивць 362
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 311
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 162
- Професії зникають, навички – у тренді 136
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 113
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 13439
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 11664
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 10824
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9254
-
"Ганебний прецедент": українська студія звукозапису продублювала "Minecraft: Фільм" російською
Життя 6381