Законопроекти – в чергу!
Надійшла пропозиція встановити черговість науково-експертного забезпечення законопроектів. Що за цим стоїть?
Експертне та науково-експертне забезпечення законотворчого процесу є невід’ємною його складовою. Експертні висновки Головного науково-експертного управління та наукових установ (або ВНЗів) не один раз ставали на заваді популістським та безграмотним з юридично-технічної точки зору нормативним ініціативам суб’єктів законодавчої ініціативи. Однак, «нерівність» та необґрунтована «позачерговість» забезпечення законотворчого процесу викликає багато нарікань.
На цю проблему звернули увагу суб’єкти законодавчої ініціативи – народні депутати. В результаті 06.09.2016 р. на розгляд Верховної Ради України внесенопроект Закону України «Про внесення змін до статті 103 Регламенту Верховної Ради України» (щодо експертизи законопроектів)» (реєстр. № 5083; н.д. Т.А. Донець). Актуальності проблемі додає і те, що цей законопроект поданий ще у вересні 2016 року, але і досі до нього не підготовлено експертного висновку ні Головного науково-експертного управління Верховної Ради, ні висновку профільного комітету – Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. Простий пошук у базі законопроектів на сайті ВР дозволяє виявити проекти за більш пізніми номерами реєстрації з підготовленим повним пакетом супровідних документів. Існують випадки, що супровідні документи (експертні висновки тощо) готуються на наступний же день за днем реєстрації законопроекту. Зрозуміло, законопроект № 5083 не став виключенням : з моменту його реєстрації підготовлено лише Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства від 05.10.2016 року. Звісно, від такого «порядку» проходження експертних процедур існує невдоволення певними народними обранцями.
Проектом пропонується внести зміну до статті 103 Регламенту Верховної Ради України, а саме другу її частину викласти в редакції, яка встановлює, що«Зареєстрований законопроект в порядку черговості його реєстрації для підготовки до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи». Звісно, суб’єкту законодавчої ініціативи ніхто не забороняє звернутися до державних наукових установ НАН України або провідних кафедр ВНЗів за відповідною спеціалізацією, та отримати науковий експертний висновок до свого проекту, але чи враховується він при проходженні проекту, якщо, як правило, він, навіть, не відображається в картці проекту? Це до питання дійсно наукового стороннього експертного забезпечення законотворчого процесу. Необхідність «підняття» статусу незалежної експертизи законопроектів (не у наслідок спорів на комітетських засіданнях груп депутатів і як наслідок, рішення про залучення науковців-експертів до вирішення конфліктно-правового питання) давно вже є актуально.
І ще одне зауваження. А що робити, якщо законопроект, наприклад, визначено невідкладним? Чи поширюватиметься на нього це правило про черговість експертного забезпечення? Гадаю, якщо вже брати за основу цю корисну, на мою думку, норму про черговість, то обов’язково треба передбачити і цей аспект, а також питання щодо розширення можливостей керівництва Верховної Ради (за погодженням з народними депутатами у Сесійній залі) у визначенні законопроектів, що забезпечуватимуться експертною підтримкою позачергово (наприклад, на прохання групи народних депутатів, Кабінету Міністрів України тощо).
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький вчора о 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза вчора о 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський вчора о 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1216
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 744
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 493
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 191
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 141
-
Маск вимагає від OpenAI та Microsoft до $134 млрд компенсації
Бізнес 1443
-
Зеленський про опалення в Києві: Є відмінності у звітах міста й уряду щодо кількості будинків
Бізнес 838
-
Президенту Чехії показали наслідки російської атаки у Києві – фото
Бізнес 676
-
−10 °C і нижче: як підтримати себе під час морозів
Життя 616
-
Бізнес-тиждень. Нові правила бронювання, вихователька-мільйонерка та мінус $44 млрд у торгівлі
Бізнес 486
