Законопроекти – в чергу!
Надійшла пропозиція встановити черговість науково-експертного забезпечення законопроектів. Що за цим стоїть?
Експертне та науково-експертне забезпечення законотворчого процесу є невід’ємною його складовою. Експертні висновки Головного науково-експертного управління та наукових установ (або ВНЗів) не один раз ставали на заваді популістським та безграмотним з юридично-технічної точки зору нормативним ініціативам суб’єктів законодавчої ініціативи. Однак, «нерівність» та необґрунтована «позачерговість» забезпечення законотворчого процесу викликає багато нарікань.
На цю проблему звернули увагу суб’єкти законодавчої ініціативи – народні депутати. В результаті 06.09.2016 р. на розгляд Верховної Ради України внесенопроект Закону України «Про внесення змін до статті 103 Регламенту Верховної Ради України» (щодо експертизи законопроектів)» (реєстр. № 5083; н.д. Т.А. Донець). Актуальності проблемі додає і те, що цей законопроект поданий ще у вересні 2016 року, але і досі до нього не підготовлено експертного висновку ні Головного науково-експертного управління Верховної Ради, ні висновку профільного комітету – Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. Простий пошук у базі законопроектів на сайті ВР дозволяє виявити проекти за більш пізніми номерами реєстрації з підготовленим повним пакетом супровідних документів. Існують випадки, що супровідні документи (експертні висновки тощо) готуються на наступний же день за днем реєстрації законопроекту. Зрозуміло, законопроект № 5083 не став виключенням : з моменту його реєстрації підготовлено лише Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства від 05.10.2016 року. Звісно, від такого «порядку» проходження експертних процедур існує невдоволення певними народними обранцями.
Проектом пропонується внести зміну до статті 103 Регламенту Верховної Ради України, а саме другу її частину викласти в редакції, яка встановлює, що«Зареєстрований законопроект в порядку черговості його реєстрації для підготовки до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи». Звісно, суб’єкту законодавчої ініціативи ніхто не забороняє звернутися до державних наукових установ НАН України або провідних кафедр ВНЗів за відповідною спеціалізацією, та отримати науковий експертний висновок до свого проекту, але чи враховується він при проходженні проекту, якщо, як правило, він, навіть, не відображається в картці проекту? Це до питання дійсно наукового стороннього експертного забезпечення законотворчого процесу. Необхідність «підняття» статусу незалежної експертизи законопроектів (не у наслідок спорів на комітетських засіданнях груп депутатів і як наслідок, рішення про залучення науковців-експертів до вирішення конфліктно-правового питання) давно вже є актуально.
І ще одне зауваження. А що робити, якщо законопроект, наприклад, визначено невідкладним? Чи поширюватиметься на нього це правило про черговість експертного забезпечення? Гадаю, якщо вже брати за основу цю корисну, на мою думку, норму про черговість, то обов’язково треба передбачити і цей аспект, а також питання щодо розширення можливостей керівництва Верховної Ради (за погодженням з народними депутатами у Сесійній залі) у визначенні законопроектів, що забезпечуватимуться експертною підтримкою позачергово (наприклад, на прохання групи народних депутатів, Кабінету Міністрів України тощо).
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка вчора о 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 222
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 101
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 98
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 92
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 92
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 5255
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 3584
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
1973
-
Біткоїн нижче $80 000. Ринок криптовалют просів на $111 млрд за 24 години
Фінанси 1368
-
Коли надворі до −20 °C: як пережити холод без втоми та "важкої голови"
Життя 957
