Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.05.2016 17:52

Парад законопроектів щодо підтримки науки. Хто більше?

Старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Це добре, коли виникає конкуренція проектів Законів України щодо збільшення фінансування науки в Україні з катастрофічно недостатнього до мінімально необхідного рівня. Але за умов початку «сезону передосінньої обробки електоральних полів» до деяких пропози

19 квітня 2016 р. під стінами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України відбулася наймасовіша акція протесту за останні 20 років, організована профспілкою працівників Національної академії наук України (НАН). Таким чином науковцями було привернуто увагу до своїх проблем групи народних депутатів різних фракцій, представників Комітету науки і освіти Верховної Ради України (які, в принципі, і так в курсі ситуації, що склалася). Поглянемо на результати акції та їх відображення у законопроектах основних фракцій у Верховній Раді.

Першим у нашому «параді» (за датою реєстрації) йде проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук № 4477 від 20.04.2016 р., розроблений Комітетом з питань науки і освіти Верховної Ради України (н.д. О.В. Співаковський , А.В. Павелко , А.А. Гордєєв , С.В. Хлань («Блок Петра Порошенка»), В.В. Галасюк (Радикальна Партія О.Ляшка), А.В. Немировський , О.О. Скрипник (Об’єднання «Самопоміч»), Т.Д. Кремінь («Народний Фронт») , В.М. Литвин та М.М. Поплавський («Воля Народу»), переважна більшість н.д. – члени Комітету науки і освіти Верховної Ради). Основною метою зазначеного законопроекту є збільшення видатків на фінансування вітчизняної науки у мінімально необхідному розмірі в обсязі 621,782 млн. грн. з метою підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, зупинення руйнування вітчизняної науки та забезпечення соціального захисту науковців. В принципі, враховано все те, що вимагалося під час проведення акції під стінами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України представниками наукових кіл. Проектом пропонується внести зміну до ст. 28 Закону про Державний бюджет на 2016 рік з відповідним відтермінуванням «оптимізації» до 01.12.2016 р. Загалом, під «оптимізацією» розуміється незрозумілий набір заходів і Кабінету Міністрів України (разом з колишнім його составом) слід було б публічно та розгорнуто пояснити значення цього ємкого терміну. Однак, поки що це не предмет розгляду.

В проекті Комітету науки і освіти Верховної Ради України не зазначені (не так детально розписані) джерела, за рахунок яких можливе збільшення фінансування науки, що робить інші два наступні «альтернативні» проекти матеріалом для удосконалення проекту від Комітету, який, на нашу думку, слід взяти за основу . Однак, напевне, тут суб’єкти законодавчої ініціативи надають право Кабінету Міністрів України самому визначити джерела збільшення фінансування лише ставлячи завдання у загальному вигляді. Зрозуміло, що саме Уряд володіє найповнішою оперативною інформацією щодо стану державних фінансів. Слід бути об’єктивним, робота Комітету Верховної Ради заслуговує на високу оцінку, багато із законодавчих ініціатив з питань підтримки науки, підвищення мінімальної ставки заробітної плати для вчених тощо заслуговують на увагу та чекають свого розгляду.

Другим у нашому «параді» (зареєстрований як альтернативний в один день з проектом від Комітету) йде проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування наукових установ № 4477-1 від 20.04.2016 р. від «Батьківщини» (н.д. Ю.В. Тимошенко, І.Г. Кириленко, І.І. Крулько, В.Є. Івченко, В.О. Дубіль та С.М. Євтушок). Проектом Закону пропонується, зокрема: збільшити бюджетні призначення для національних академій наук на 923,5 млн. грн. за рахунок перевиконання надходжень до загального фонду доходів Державного бюджету, а саме –  за рахунок акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (123,3 млн. грн. з 834 млн. грн. перевиконання) та з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (800 млн. грн. з 2 млрд. грн. перевиконання). Пояснювальна записка до проекту містить, зокрема, цікаві дані від Держказначейства України: за підсумками виконання Державного бюджету за січень – березень 2016 р., існує перевиконання доходів Державного бюджету (загального фонду) на понад 14 млрд. грн. Зокрема, по податку та збору на доходи фізичних осіб – на 2,6 млрд. грн., по податку на прибуток підприємств – на 2,1 млрд. грн., по рентній платі за користування надрами – на 3,37 млрд. грн., по акцизному податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 834 млн. грн., по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів – на 2 млрд. грн. Порівняно з проектом Комітету фінансування потреб науки збільшується на 301,718 млн грн. До всього іншого, проектом пропонується внести зміну до ст. 28 Закону про Державний бюджет на 2016 рік з відповідним відтермінуванням «оптимізації» до 01.12.2016 р.

Останнім поки що в нашому «параді» (за датою реєстрації) є проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук) № 4477-2 від 28.04.2016 р. від «екс-регіоналів» (сучасний «ОппоБлок»: н.д. О.Ю. Вілкул, К.Ю. Павлов). У законопроекті пропонується збільшити видатки Державного бюджету України в 2016 р. на науку в розмірі 1002 млн. грн. за рахунок перевиконання надходжень до загального фонду доходів Державного бюджету, а саме – за рахунок акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (202 млн. грн. з 834 млн. грн. перевиконання) та з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (800 млн. грн. з 2 млрд. грн. перевиконання). Проекти Оппоблока та Батьківщини різняться також пропорціями перерозподілу надлишків щодо зборів за податками, які пропонується спрямувати на додаткове фінансування науки: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів ( 123,3 млн. грн. проти 202 млн. у «екс-регіоналів»). Сума перерозподілу надлишків податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в обох проектах незмінна і складає 800 млн. грн. Тобто, порівняно з проектом Комітету збільшується фінансування на 380,218 млн. грн., а порівняно з проектом Батьківщини – на 78,5 млн. грн. Загалом, Пояснювальна записка до цього проекту є більш інформативною, наведено статистику щодо скорочення працівників НАН України та ін. наукових установ, зроблено наголос щодо необхідності дотримання норми про частку фінансування науки порівняно із ВВП країни, наведено окремі епізоди іноземного досвіду фінансування науки тощо. До всього іншого, проектом пропонується внести зміну до ст. 28 Закону про Державний бюджет на 2016 рік з відповідним відтермінуванням «оптимізації» до 01.12.2016 р., а також додати до зазначеної статті другий абзац, яким пропонується у становити, що обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на наукову і науково-технічну діяльність в 2016 р. складає 0,2137% валового внутрішнього продукту, як підґрунтя для створення можливостей критики влади за недотримання відповідної норми у Законі про наукову та науково-технічну діяльність.

До речі, так звана законотворча увага «ОппоБлока» до проблем розвитку науки на цьому не вичерпується. Н.д. О.Ю. Вілкул, Д.В. Колєсніков, Д.Ю. Шпенов, К.Ю. Павлов та А.В. Гальченко подали на розгляд Верховної Ради України проект Закону про розвиток галузевої науки (№ 4237 від 16.03.2016 р.). Дивно, але саме галузева (в т.ч. відомча) наука (крім установ Національної та галузевих академій наук України) зазнала нищівного руйнування за період з 2010 по 2012 рр. за часів режиму Януковича-Азарова. Поглянемо на цей проект. Документ з першого погляду не викликає великих нарікань, складений на досить високому техніко-юридичному рівні (що зараз рідкість, особливо для «емоційно-популістських» законопроектів як від «ОппоБлоку», так і від «Батьківщини») та включає в себе всього 8 статей. Загалом, проект не привносить у регулювання сфери наукової діяльності чогось нового, переважно дублюючи та, в окремих випадках, деталізуючи положення базового Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Незрозумілим в такому випадку є мета представленого проекту, окрім додаткових політико-соціальних дивідендів та піару політичної сили на передодні можливих дострокових виборів, привернення уваги та завоювання окремих шматків електорального поля. Гадаємо, що зміст цього законопроекту загалом вмістився би в коротенький проект щодо внесення «латок» до згаданого базового Закону про наукову та науково-технічну діяльність, однак, мабуть, автори проекту вважають, що ефект сильнішим буде від окремого Закону.

Отже, основні політичні гравці вступили в загравання із науковим співтовариством на тлі можливих осінніх дострокових парламентських виборів, до яких ніхто не звертає увагу на проблеми науковців. Все ж, проведені протести під стінами Кабінету Міністрів України представниками Національної і галузевих національних академій наук України примусили пригадати парламентарів з різних політичних сил про існування науки, в пояснювальних записках до розглянутих проектів законів України акцентується увага на жалюгідному стані із фінансуванням, відтоку кадрів, неспроможності залучити молодь до наукової роботи тощо. Все це правильно, але нащо так відверто стригти політичні дивіденди від проектів, які мають однакове спрямування і, по суті, різняться лише сумами? Не корисніше було б задекларувати свою підтримку «голосами» у сесійній залі Верховної Ради базового, розробленого фахівцями, проекту від Комітету з питань науки і освіти?

При такій «увазі» не довго і розгубитися, але зі свого боку Національна та галузеві академії наук мали би показати суспільству в розгорнутому вигляді, для чого саме (окрім пространних висловів «покриття мінімальних потреб») потрібно збільшення фінансування, на які цілі воно буде спрямоване (наприклад, на збільшення базових посадових окладів і на скільки) тощо. Це б унеможливило спекулювання на цій темі та трошки осадило би окремих політиків щодо висловів на кшталт (мовою оригіналу) « К сожалению, десятилетиями финансируются исследования, от которых получаем нулевой экономический эффект. У нас, кроме Академии наук, масса отраслевых академий, которые финансируются из бюджета, а эффекта не видно. Безусловно, науку и наукоемкие технологические вещи нужно развивать. Но если попросить Академию наук и отраслевые академии показать научные исследования, которые внедрены и дали экономический эффект, то не думаю, что таких будет много» (з інтерв’ю І.Кононенко виданню «Сегодня»).

Розумію, що можна з усмішкою поставитися до вислову зазначеного «фахівця у сфері наукової та науково-технічної діяльності» (його «попередники» від «екс-регіоналів» не дуже відрізнялися за своєю позицією «все розроблять на Заході, а ми купимо». Розчарую: не продадуть і не купите), однак саме від таких діячів зараз (нажаль) залежить бюджетна підтримка наукової діяльності в непростий для нашої країни період – період дефіциту державних фінансових ресурсів тощо. Однак саме цей вираз відображає характерну тенденцію відношення до науки представників владних кіл, які не здатні мислити стратегічно на десятиліття вперед, не обтяжували себе реальною освітою (наявність диплома в наш час це ще не досягнення), і борони Боже, науковою діяльністю, а своєю політичною вагою можуть завдячувати лише «системі»: накопленими сумнівним чином грошима та близькістю до окремих персон «владного Олімпу» держави. Прозорість діяльності та поводження з державними коштами НАН України та галузевих національних академій має стати бездоганною у публічності використання та цілеспрямованості, що неодмінно приверне увагу іноземних замовників та допоможе залучити внутрішній ресурс, який поки що недооцінений. А удосконалення законодавства про наукову та науково-технічну діяльність в ключі незалежності від коливань настроїв державних діячів і окремих народних депутатів є першочерговим завданням, яке, поки що, не має свого рішення.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]