Відповідальна безвідповідальність
Кодекс про банкрутство вже крокує країною. І хоча не надто довго, аби робити фундаментальні висновки про нього, але достатньо, аби розпочати аналіз.
Хоча головною новацією кодексу було введення інституту банкрутства фізичних осіб, поки що перед судами не стоять черги охочих спробувати цю процедуру на собі, попри всі прогнози. Адже виявилось, що процедура ця не з дешевих й до того не є індульгенцією від гріхів перед кредиторами.
Проте важливішою є інша новація, яка з’явилась в нашому законодавстві разом з кодексом, а саме - солідарна відповідальність керівника підприємства за незадоволення вимог кредиторів у випадку, коли він ухилився від звернення до господарського суду з заявою про банкрутство.
Намагаючись підіграти кредиторам, законодавець надає їм чудову можливість – покласти борги підприємства на керівника на умовах солідарної відповідальності. Запроваджуючи такий інструмент, який може зробити з найманого працівника боржника на значні суми коштів, мали би передбачити чіткі критерії настання такої відповідальності. Але ні, все не так однозначно.
Коли відповідає керівник?
Кодекс зобов’язує підприємство у місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
У випадку, якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Для відповідальності керівника нам потрібно (1) загроза неплатоспроможності підприємства та (2) відсутність у місячний строк з її виявлення відповідного звернення до господарського суду з заявою про банкрутство.
І ось тут виникає логічне питання: з якого ж моменту рахувати цей місячний строк. Адже фактично загроза неплатоспроможності може виникати у фінансово «здорового» підприємства в ході його нормального функціонування як тимчасове явище. А отже, маємо ситуацію, коли типова повсякденна діяльність несе в собі не аби які ризики для керівника.
Без вини винуватий?
Коли ми кажемо про доведення до банкрутства, то як і за раніше чинним законом про банкрутство, так і за кодексом, керівник несе відповідальність за умови наявності його винних дій, які призвели до банкрутства підприємства.
А ось відповідальність за неповідомлення про загрозу неплатоспроможності може мати місце й без вини керівника. Саме через те, що визначити момент настання загрози неплатоспроможності, та, як наслідок, вірно відрахувати місячний строк, доволі проблематично.
Ускладнюється ситуація тим, що одноособово прийняти рішення про звернення до господарського суду з заявою про банкрутство керівник не зовсім й може, для цього він має звернутися до учасників юридичної особи.
Проте учасники юридичної особи ніякої відповідальності за свою активну чи пасивну бездіяльність у цьому питанні не несуть, що створює певну колізію.
І що ж маємо?
З одного боку гарний інструмент, який дозволить кредиторам повернути нібито більше «вкладених» коштів. Але це суто теоретично. Де факто, отримаємо суперечливу судову практику.
При цьому труднощі практичного застосування механізму, на жаль, закладені саме в норми кодексу. І, начебто, керівники мають стати більш відповідальними, обачливими та добросовісно контролювати фінансовий стан юридичної особи аби вчасно зреагувати. Але і довести, що загроза неплатоспроможності виникла та з моменту її виникнення минув місяць, буде непросто. І головне, хто це має доводити суду на етапі відкриття провадження у справі?
І якщо ви - кредитор і у планах вже бачите, як стягуєте з керівника всі борги підприємства, то не забувайте, що керівник – то є фізична особа, і він тепер має право також оголосити про свою неплатоспроможність.
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук вчора о 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук вчора о 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній вчора о 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак вчора о 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей вчора о 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова вчора о 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко вчора о 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 225
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 185
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 86
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців 67
- О причине возникновения технологической цивилизации 54
-
"Удар по ринку праці". Польський бізнес розкритикував вето Навроцького
Бізнес 21813
-
Україна обговорює із корейською Posco будівництво нового залізничного депо
Бізнес 7946
-
Від $22 тисяч до майже мільйона: з чого зроблені костюми преміумкласу та хто їх носить – фото
Життя 7785
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 7718
-
В Україні викрили вирощування зернових культур на радіоактивних землях для продажу
Бізнес 7672