Кризисні кейси військового часу. Блокування. Ризики. Наслідки

Це найболючіша тема для бізнесу сьогодні, оскільки миттєво зачіпає життєдіяльність як самого підприємства, так і його контрагентів. А наслідки можуть бути від репутаційних до втрати бізнесу. Тому оперативне реагування та максимально правильна підготовка відповідних пояснень, первинних документів в комплексі з додатковими паралельними діями (зверненнями, скаргами, запереченнями та інше) – є важливою складовою  індивідуально побудованої стратегії, метою якої є максимально оперативне виведення Клієнта зі статусу ризиковості або розблокування ПН та РК.

З якими кейсами найчастіше до нас звертались останнім часом Клієнти?

Щодо ризиковості, це:

⇒ коли один з Ваших постачальників попадає в ризики, а потім податкова по ланцюгу включає в ризики усіх, не зважаючи, наприклад, на обсяг ПК отриманого вид цього постачальника (це міг би бути досі мізерний відсоток до загального обігу компанії);

⇒ коли один з Ваших покупців попадає в ризики, а податковий  орган вносить Вашу компанію в категорію ризиковості. Тобто, Ви зареєстрували та сплатили ПДВ за цією накладною, алгоритм блокування ПН не окреслив податкову накладну як ризикову, та зареєстрував. Вас в ризики саме по Вашої діяльності не віднесли, а віднесли лише на підставі того, що Ваш покупець згодом став ризиковим;

⇒ були випадки віднесення до ризиковості платника податків з достатньою кількістю робітників, наявністю ОФ та прі цьому маючи податкове навантаження від 12 до 18% з ПДВ;

⇒ були звернення на етапі коли двічі або тричі комісія розглядала пояснення по одному і тому же платнику, висуваючи при цьому кожен раз нові  причини віднесення до категорії ризиковості в рішеннях;

⇒ не повне розуміння чітких критеріїв попадання в ризиковість - коли в рішенні податкової зовсім не зазначені підстави такого рішення або досить формальні та скупі, незважаючи на прийняті змини Наказом ДПСУ від 11.01.2023 № 17  щодо розширеного пояснення в рішеннях комісій;

Щодо блокування ПН/РК та узгодження таблиць найчастіші:

⇒ коли Клієнт попав у ризики і в нього блокуються всі ПН/РК;

⇒ коли Клієнт отримав вже відмову  на подані пояснення на регіональному рівні і не розуміє чому і що робити далі;

⇒ коли Клієнт виробник чомусь втрачає таблицю, а на його звернення щодо погодження таблиці йому відмовляють. При цьому він має достатню кількість працівників, відповідні ОФ-подані в формі 20ОПП;

На окремому місці знаходяться також звернення Клієнтів щодо судово оскарження прийнятих рішень комісіями, а також звернення щодо, нажаль, спонукання у виконанні податковим органом судових рішень прийнятих ім’ям України.

Це не тільки особливо чутлива тема для бізнесу, а ще тема яка піднімає питання ефективності СІМКОР, якщо підприємство відносять до ризиковості по окремій операції набагато пізніше ніж була зареєстрована ПН по ній. Тобто  СІМКОР не окреслив дану операцію як ризикову. Тут вступає на правовий захист платника податків Податковий кодекс, але на жаль він не спрацьовує в реаліях.

Ми розуміємо що СІМКОР це виключно програмний продукт, і він мабуть повинен бути максимально ефективним. Віднесення до категорій ризиковості – це в більшості колегіальне рішення комісій. Тому було б доцільно синхронізувати деякі процеси визначені СІМКОР і порядок прийняття рішень комісіями.

Який шлях вирішення проблеми пов’язаної з блокуванням або з виведенням з ризиковості є найефективніший. Нажаль не має універсальної поради. З нашої практиці кожен кейс індивідуален, в кожному випадку треба заглиблюватись в первинні документи, в специфіку діяльності підприємства, а також в історію. Тільки маючи практичний успішний досвід ти розумієш який шлях буде в даному випадку максимально ефективним та на підставі чого можливо побудувати подальшу стратегію дій.

Що передбачає стратегія? Це різні дії, від простих до складних, деякі дії здійснюються синхронно або паралельно. Є випадки, коли достатньо ґрунтовно написати пояснення і буде отримано бажане рішення. Є випадки, коли треба надіслати ряд адвокатських запитів, звернень через публічну інформацію тощо. В деяких випадках  записатись та сходити на прийом до членів комісії разом з Клієнтом та максимально аргументовано пояснити деякі моменти діяльності підприємства. В деяких випадках звертаємось до Уряду, відповідних комитетів ВРУ, пишемо звернення та скарги, співпрацюємо з  офісом Бізнес-омбудсмена. Варіантів багато.

Зрозуміло, що у кожному кейси  можна знайти оптимальні рішення враховуючи усі обставини і розуміючи послідовність дій або навпаки бездіяльність державних органів та маючи практичний досвід в цих питаннях.

Кожен випадок індивідуален. А стратегія повинна буту побудована так, щоб по-перше, не нашкодити ні в якому разі Клієнту, а змоделювати дії і отримати бажаний, максимально  прогнозований результат.

Найчастіше постає питання чи слід залучати зовнішніх консультантів, розуміючі що це додаткові витрати для підприємства. Як що ситуація проста, разова і Ваш бухгалтер або має досвід або чітко розуміє що треба робити – то авжеж ні. Як що є якийсь сумнів, то мабуть доцільно спочатку отримати професійну практичну консультацію, а після чого приймати рішення чи самим проходити цей процес, чи доручити це  консультантам.

На що слід звертати увагу при виборі консультантів? По-перше, на наявність практичного досвіду в цьому питанні разом з рекомендаціями тих кому Ви довіряєте. По-друге, на репутацію компанії . А найголовніше, щоб компанія-консультант не тільки спеціалізувалася на податковому праві, а бажано мала в своєму кейсі сертифікованих аудиторів, податкових аудиторів та податкових юристів з практичними знаннями бухгалтерського обліку, складання та подання податкової звітності та інше. Тобто ті, хто з цим практично стискається щодня та розуміє послідовність та порядок дій.  Без цього, саме в даних питаннях,  обійтися не можна ні при яких обставинах.

Прийння рішення щодо доцільності залучення зовнішніх консультантів дуже індивідуальне. Головне завжди пам’ятати,  що не буває програшних справ – є не вдало побудована стратегія. А хто буде будувати стратегію в цьому - і є складність  виваженого вибору та рішення.