Побудова надійної декарбонізованої енергосистеми. Приклад Великої Британії

Перехід до декарбонізованої енергетики вимагає комплексного підходу, що включає модернізацію інфраструктури, забезпечення гнучкості системи та розумне управління ризиками

У 2023 році Комітет зі зміни клімату, який є незалежним статутним органом, створеним відповідно до Закону про зміну клімату 2008 року для консультування уряду Великобританії, опублікував звіт щодо забезпечення надійної декарбонізованої системи живлення. Робота Комітету зі зміни клімату є цікавою тим, що будучи недержавним органом їх рекомендації безпосередньо відображені в загальнобританському законодавстві та політиці щодо скорочення викидів парникових газів, підготовки та адаптації до наслідків зміни клімату.

У доповіді Комітету зі зміни клімату розглядається надважливе завдання зі створення надійної та водночас декарбонізованої енергосистеми Великобританії.

Чому ця доповідь потрапила у фокус зацікавленості, тому що мета декарбонізації та енергоефективності є особливо актуальними для України, де питання енергетичної безпеки під час російського вторгнення та загальносвітового тренду боротьби зі зміною клімату, стоять на передньому плані. Основні висновки доповіді пропонують цінні поради та напрями дій, які можуть бути важливими для українських політиків та бізнесу.

Необхідність посилення енергетичної інфраструктури

Одним з ключових висновків доповіді є необхідність значного посилення мережі електропередачі. Аналіз показує, що до 2035 року буде потреба у подвоєнні потужностей електромереж. Малоймовірним є те, що цей прогноз не справдиться, а тому для України, що прагне до модернізації своєї енергетичної інфраструктури, очевидна важливість передбачення майбутніх потреб та пошук інвестицій у розвиток саме електромереж.

Географічні розбіжності та повоєнна адаптивність

Доповідь вказує на географічні розбіжності між джерелами постачання та попитом. Цей висновок також створює додаткові виклики для України з огляду на її географічні особливості, територіальний розподіл та різноманітність енергетичних ресурсів.

Ризики, пов'язані з кліматом

В умовах глобальної зміни клімату, Україні слід звернути особливу увагу на ризики, пов'язані з підвищенням температур та екстремальними погодними умовами. Це вимагає інтеграції ризиків зміни клімату у плани розвитку та адаптації енергосистеми.

Управління ризиками та взаємозалежності

З огляду на складність управління ризиками в енергетичній системі, де багато урядових та приватних організацій мають свої інтереси та обов'язки, Україні важливо враховувати взаємозалежності між різними секторами і в першу чергу у колаборації влади з громадським сектором. Особливо це стосується зв'язку між енергетикою, промисловістю та природними ресурсами. Рекомендації доповіді підкреслюють необхідність включення цих ризиків у оцінки ризиків зміни клімату та планування адаптацій.

Висновки для України

Виключним та характерним для України у повоєнний час буде питання споживчого дисбалансу. Ключовим елементом у розв'язанні цієї проблеми є гнучкість енергосистеми, яка дозволить забезпечити баланс між попитом та пропозицією. Споживчий дисбаланс електроенергії у регіонах України після завершення війни матиме декілька обґрунтувань:

1. Значні руйнування інфраструктури: Військові конфлікти призводять до серйозного пошкодження інфраструктури, у тому числі енергетичної. Це може включати руйнування електростанцій, ліній електропередач, трансформаторних підстанцій тощо.

2. Відновлення та ремонт: Відновлення пошкодженої інфраструктури може вимагати значного часу та ресурсів. В деяких регіонах відновлення може відбуватися швидше, ніж в інших, що призводить до нерівномірного відновлення енергопостачання.

3. Зміни у споживанні та виробництві: Війна може змінити економічні та соціальні умови в регіонах, впливаючи на попит та пропозицію електроенергії. Наприклад, зсуви у промисловому виробництві або демографічні зміни можуть вплинути на загальний попит на енергію.

4. Логістичні та управлінські виклики: Відновлення інфраструктури та забезпечення стабільного енергопостачання можуть ускладнюватися логістичними та управлінськими проблемами, особливо в умовах, коли ресурси обмежені або існують політичні та економічні нестабільності.

Усі ці фактори сприяють потенційному дисбалансу у споживанні електроенергії в різних регіонах України після війни.

Перехід України до декарбонізованої енергетики не лише важливий для боротьби зі зміною клімату, але й необхідний для забезпечення енергетичної безпеки та стабільності. Україна, яка стоїть перед викликами повоєнного часу, необхідності модернізації енергетичного сектора та зменшення залежності від викопного палива, може використовувати ці висновки як дороговказ для розробки та реалізації своєї енергетичної стратегії.

Перехід до декарбонізованої енергетики вимагає комплексного підходу, що включає модернізацію інфраструктури, забезпечення гнучкості системи, розумне управління ризиками та врахування взаємозалежностей між різними секторами економіки. Цей шлях буде вимагати значних інвестицій, але водночас він відкриває нові можливості для інновацій, створення робочих місць та забезпечення довгострокової економічної стабільності.

Стратегічне планування та міжнародне співробітництво будуть ключовими у досягненні цієї амбіційної мети. Україна, зі своєю багатою історією та потенціалом, може стати прикладом успішної трансформації в області енергетики, демонструючи, що стійке майбутнє можливе навіть у часи великих викликів.